Та пані Інні пощастило. Завжди мала непогану роботу, більш-менш пристойний заробіток. Однак, як тут, так і там, завжди тягнулася до високого, духовного, позаяк добре знає літературу, розуміється на малярстві, музиці. Непогано виконувала свого часу – для друзів та знайомих – бардівські пісні.

Ось і вирішила на Апеннінах здобути середню музичну освіту, щоби не почуватися дилетантом в музиці, а й спробувати себе в якості гітариста, який зміг би концертувати. Пані Інна ще продовжує навчання, на яке йде чи не основна частина зарплатні, але вже здійснила свою мрію. Дрогобичанка знайшла однодумців і стала учасником зовсім молодого італійського колективу „П’ять бемолів” («I cinque bemoli»). Створено його минулого року. У складі – дві скрипки, бас-гітара, ритм-гітара (Інна Гаркот), фортепіано. Як зізнається сам Інна не так уже й просто було влитися в такий колектив, позаяк і музичний рівень учасників доволі високий, та й культурне і мовне середовище інакші. Зазначу, щоправда, що здібна до мов наша краянка не просто опанувала, як більшість українців у тій теплій країні, побутову мову, але й може сьогодні й писати італійською, й Данте в оригіналі вільно читати.

І от тепер поєднує працю з участю в „П’ятьох бемолях”. Ансамбль виконує традиційну, нерідко фольклор, музику різних народів. Зокрема, крім італійської, –
грецьку, македонську, мелодії слов’янських народів (в тім числі – українські та російські).

-Спершу – зізнається пані Гаркот було непросто дійти до порозуміння, адже важко поєднати різний мелос, нелегко було італійцям також збагнути дещо відмінну від західної східну, слов’янську, музичну культуру. Та все ж тепер ми справді однодумці, бо розуміємо, що Європа – наш спільний дім. Незалежно, чи в Унії Україна чи ні. А ще я дуже пишаюся своєю участю в „Бемолях”: у такий спосіб представляю Україну в Римі.

Поки що молодий колектив виступає лише в Римі. Записали свій перший концерт, показали запис декому з шанувальників традиційної музики. Й тепер планують невеличкий тур містами Італії. А там, можливо, й перший диск буде, бо „П’ять бемолів” уже мають своїх шанувальників і поволі стають доволі популярними. Чимала заслуга тут належить ритм-гітаристці. Яка, наголосимо ще раз, – дрогобичанка Інна Гаркот. Успіхів вам, пані Інно!