Підходячи до школи важко не помітити пофарбовані вапном бордюри як на паску і підстрижені кущі, всюди порядок і чистота не випадково, бо крім вчителів батьків і дітей в школу може припхатись якесь чудо з райдержадміністації, чи райвідділу освіти, і тому як не будуть бардюри помальовані то наступить тотальне і незворотнє “паліво” на всю школу, ну крім того в нас деректор колишній салдафон, помішаний на порядку і дисципліні. ти можеж в очі конспекта уроку не бачити, а про календарне планування знати шось приблизно, але якщо ти не поголений, то він буде пінитись і кривитись. Інколи я собі думаю шо йому пофіг та школа з тими навчально виховними процесами, Ващенками, Макаренками, і Сухомлинськими, але йому не пофіг школа як зданіє з євро-вікнами, нормальними підлогами, і чистими коридорами.

Ну типу свято почалось, на вулиці перед школою грає муз. центр поставлений на дві парти зсунуті до купи. Це чудо техніки нещодано з’явилось в нашій школі, і є нагородою за минулорічну повінь, разом з компютерним класом і новим дахом, тобто це той винятковий випадок шо держава хоч іноді шось робить. Зібралися батьки діти по класах вишикувались півколом, вчителі на переді директор в президії, разом з директором села деректором місцевого глиноземного заводу, і православним ксьондзом. Пацан з восьмого класу заносить прапор, робить коло пошани з дурноватою посмішкою, включають гімн України всі руки на серце. .

Слово надається голові сіль ради (всі хлопають).

-Дорогі учні бажаю вам здоров’я бо то є найголовніше в житті буде здоров’я буде всьо…

Слово надається директору глиноземного заводу (всі хопають).

-Дорогі учні бажаю вам саме головне здоров’я бо здоров’я то є дуже важливо…

Слово надається ксьондзу (всі хлопають).

-Бажаю вам здоров’я бо то найголовніше…

То саме говорить деректор школи + нагадує шоби діти літом не пхали пальці резетку бо може током тіпнути, а то не по правилах безпеки. Таке враження шо вони тости говорять і то ті самі кожен рік, нашо того цирку я не доганяю. Роздали би дітям табеля, сказали старшокласникам коли екзамени тай всьо, і не треба прапори носити і бардюри малювати, і в мікрофон від караоке приєднаний до музцентра різні дурості виговорювати.

Далі починає трохи капати дощ всі заходять в школу. Дітиска на канікули, вчителі до бару. І так кожен рік…