„Те, що Дрогобич – столиця світу, – зрозуміло навіть дурневі. Якщо, звісно, він не Чернівців” – пожартував колись відомий російський філософ Алєксандр Пятіґорскій. І в цьому афоризмові доля істини таки є. Попри небажання (і невміння) багатьох побачити й збагнути незвичність і особливість галицького міста над Тисменицею, попри певну його провінційність, воно дедалі більше стає як не столицею, то серйозним духовним центром у цій частині Европи. Містом, де відбуваються події знакові, резонансні, про які потім багато говорять і сперечаються в світі.

Взяти хоча б Міжнародний Фестиваль Бруно Шульца. Минулоріч відбулася вже третя едиція цього потужного науково-мистецького заходу справді європейського засягу. Кожний фестиваль мав свою „родзинку”. Той, який зібрав шанувальників творчості „дрогобицького самітника” в травні 2008-го був позначений унікальним явищем. До рідного міста Шульца з”їхалися перекладачі його геніальних творів з 12 країн світу (в т.ч. – з далекої Бразилії та Ізраїлю). В рамках Фестивалю було проведено зустріч інтерпретаторів „Цинамонових крамниць” і „Санаторії під клепсидрою”. На ній кожен драгоман представив свою версію перекладу запропонованого організаторами фрагменту оповідання Шульца „Весна”.

Перекладацький семінар, керівниками якого були відомий філолог, львівський професор Марія Габлевич і живий класик польської літератури поет і перекладач Богдан Задура був настільки корисним і цікавим, що, на думку ініціаторів зустрічі (науково-інформаційного полоністичного центру імені І. Менька Дрогобицького педуніверситету ім.. Франка), що мусив отримати „друге життя”.

Унікальну зустріч втілено в книзі, яка щойно, за підтримки Міністерства культури та Національної Спадщини Польщі, побачила світ у дрогобицькому видавництві „Коло”. Тут уміщено яскраві статті керівників –кураторів семінару Марії Габлевич і Богдана Задури. Ці тексти – своєрідне переднє слово до основного корпусу збірки, який складається з польського оригіналу „Весни” та 12 перекладів мовами десяти країн. Серед них три українські – Андрія Павлишина, Віри Меньок та Андрія Бондара. Також вміщено в збірці нариси перекладачів про свою роботу над тлумаченням прози знаменитого дрогобичанина. Зокрема – ізраїльтянина Урі Орлева, завдяки якому з’явився гебрайський Шульц, а також Хенрика Сєвєрского (Бразилія), Ксав’єра Фере з Іспанії, італійця Лоренцо Помпео… Поряд з професіоналами упорядники надали слово дебютантам у царині художнього перекладу, для яких робота над „Весною” була спеціальним завданням – Петрі Завреловій з Чехії та молодому фінському шульцезнавцеві Вейкко Суванто.

Як не дивно й не парадоксально, в книзі відсутні англійський і французький переклади. Причина –за останні роки не з’явилося нових перекладів Шульца цими мовами. До того ж сорокарічної давності франкомовний Шульц – колективний переклад. А от німецька версія „Весни” у томику є. Належить вона Дорен Дауме з Австрії. Саме вона здійснила два роки тому нове тлумачення Великого Бруно мовою Гейне . І сьогодні ці тексти визнано найкращим прочитанням дрогобицького прозаїка німецькою…

Перекладацький проект у Дрогобичі професор Габлевич назвала експериментом, спільним простором діалогу перекладачів. Нове дрогобицьке видання свідчить, що ідея виявилася плідною, тому подібні зустрічі вирішено проводити й під час наступних Шульцфестів.

А тим часом керівник Дрогобицького науково-полоністичного центру ім. І. Менька Віра Меньок готує наступні видання, присвячені сьогоднішній присутності Шульца в рідному місті і в світі. Незабаром до рук читача потрапить „Антологія наукових матеріалів І-ІІІ Міжнародних Фестивалів Бруно Шульца”. Цю збірку з 17 текстів профінансувало Міносвіти та науки України. За фінансової підтримки Польського Інституту в Києві те ж саме „Коло” українською, польською, англійською, французькою випускає збірку статей „Рецепція творчості Бруно Шульца в сучасному науковому світі. Матеріали ІІІ Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца”.

На початку грудня дрогобичанку Віру Меньок, директора Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца, відзначено нагородою „За добрі справи” Капітули незалежного культурологічного часопису „Ї”. Як бачимо недаремно. Саме завдяки старанням пані Віри та очолюваного нею полоністичного центру місто Шульца, його культура стають частиною загальноєвропейського культурного контексту.

Леонід ҐОЛЬБЕРҐ