Париж
я з тобою в Парижі – Маяковський і Брик
з нами тільки свої – нам не треба чужих
я приїхав в Париж – з Єлисейських полів
дощ парфумами вулиці темні полив
для паризьких красунь мов розквітлий букет
мусять бути: і муза й поет

мусить бути кав’ярня й з бруківкою Рю
запальничка – забув – що давно не курю
бо придбавши в кіоску терпкий Gauloises
я курив би і думав про час і про нас
і що ми цим Парижем і що нам Париж
і що ти на плечі моїм втомлена спиш

ми б брели через ніч – і Латинський квартал
нас сховав би для нас – я б навколо літав
ти б літала зі мною в паризькій пітьмі
ми б з студентами пили Бордо – бо самі
вже здолали шість пляшок якогось вина
а у них – залишилась на щастя одна

я б показував місто й паризьке метро
що ми пили ? питаю – здається Merlot
прокидаючись зранку дві кави були б
я б приніс із крамниці свіжоспечений хліб
вчора зсунули наспіх готельні ліжка
простирадло зім’яте й подушка важка

і твій погляд до мене – це справді Париж?
а в якому готелі зі мною ти спиш?
пригадай як ми вчора ловили таксі
і шофер – цей француз – видно вдома не всі
по варятськи нас віз – усе розумів
їхав мовчки собі –і питати не смів

я також не питався – я тримався руки
я проходив по стегнах й колінах тремких
і на горличі гнізда свою голову клав
я у тебе тебе цілу ніч крав і крав
я казав це Париж і в солодкі слова
одягав твоє тіло і слухав: жива?

не з тобою в Парижі – все тільки було б
я вистуджую в шибу нью-йоркську чоло
я вистукую вірші в яких тільки ти
призбирала листівки мої і листи
у паризькім готелі п’єш каву й мовчиш
я хотів щоби ти прилетіла в Париж

Світлина – з архіву автора (теж паризька).