Підставою для цього мого звернення є результати моїх попередніх зусиль, спрямованих на створення і зміцнення Української держави. Я був депутатом чотирьох скликань Верховної Ради, головою Комітету з питань науки і освіти, головою Комісії майбутнього, головою Народної Ради, зусиллями якої були ухвалені Постанови про незалежність України та про проведення референдуму про незалежність України, була написана і ухвалена Конституція України і ціла низка основних законів нашої держави.

Народ України будує свою незалежну державу лише два десятки років. У нас відсутні державотворчі традиції, бракує досвіду та уміння і, що найголовніше, глибокого усвідомлення усім суспільством масштабів працелюбства, дисципліни, порядності і патріотизму на кожному робочому місці, так конче необхідних для успішного будівництва держави.

Одним із символів нашої держави є Президент України. Протягом останнього року з боку Президента і його оточення йшла мова про те, що Україна приєднається до Європейського Союзу, що буде підписана Угода про асоціацію, що українська делегація веде успішні переговори, що Верховна Рада ухвалює зміни в українському законодавстві в напрямі його європеїзації. Усе суспільство, усі господарюючі суб’єкти – підприємства, господарства і організації про це знали. Усе це налаштовувало оточуючий нас світ до серйозного розуміння намірів цієї держави, а її населення – до чіткої і найпрогресивнішої у світі європейської перспективи. І головне – Європа нас хоче до себе. При цьому, відомо, що ми технологічно відсталіші, що нам потрібно вчитися працювати краще і ефективніше. Але з’являється перспектива майбутнього.

За тиждень до підписання угоди з боку голови уряду і Президента нараз починає говоритися, що Угоду про асоціацію Україна не підпише. Перед цим Президент України був поважно пригрожений Президентом Росії у цілком таємній довготривалій розмові. Прем’єр-міністр починає говорити про втрату ринків збуту української продукції, про втрату замовлень і про високу ціну на газ. Але усі ці речі є відомі і керівникам ЄС. І якщо знаючи про це, Європейський Союз одностайно готовий підписати з Україною Угоду про асоціацію, то це означає, що у нових відносинах складні питання будуть вирішуватись спільно.

Наостанок, Президент України і Прем’єр-міністр висунули абсурдну умову щодо оплати Європейським Союзом українського підписання у вигляді астрономічної суми коштів – приблизно 170 мільярдів доларів США. А інакше ми, мовляв, Угоду про асоціацію не підпишемо. Виходить, що Президент і Прем’єр-міністр, їхня адміністрація та уряд упродовж цілого року обманювали всіх: Україну, Європу і світ. Але ж Президент України і Прем’єр-міністр – це обличчя України перед усім світом! Виходить, нам, українцям, не можна вірити. Услід за Президентом і урядом України на нас усіх лягає клеймо брехунів і ненадійних партнерів!

Старше покоління України бачило багато нечеснот на своєму життєвому шляху з боку різних влад в Україні. Воно було змушуване до змирення. Одиниці повставали, але були фізично знищені. Наша молодь усього цього не знає. Батьки у родинах леліяли своїх дітей для добра. У школах і університетах ВИ навчали їх істинам природи і суспільства. Вони, НАША МОЛОДЬ, навчаються в університетах правді буття, логіці розвитку Всесвіту великого і мікроскопічного. МОЛОДЬ хоче входити у доросле життя, навчаючись на більш досконалому прикладі європейської спільноти народів. ДОПОМОЖІМО ЇМ! Не даймо згаснути іскрі їхньої політичної чистоти, що спалахнула сьогодні супроти брехні влади! Не даймо молоді злякатися, продатися у жирні руки збагатілих пройдисвітів!

Якщо молодь переможе – переможе наша освіта і наука!

Якщо молодь згасне – не потрібні будуть університети!

Як Ви маєте діяти? Кожний за допомогою власного розуму. А вкупі ми знайдемо правильні рішення!

З глибокою повагою,

Ігор ЮХНОВСЬКИЙ, Радіо “Свобода”