14 лютого прийнято відзначати День святого Валентина — свято на честь усіх закоханих. У цей день закохані дарують один одному валентинки — спеціальні листівки у вигляді серця, з побажаннями та зізнаннями в коханні.

Вважається, що це свято відзначають уже понад 16 століть. Коріння Дня закоханих йдуть ще в язичницьку культуру, оскільки древні також відзначали свято всіх закоханих на честь богині любові.

Сучасне свято нерозривно пов’язане з ім’ям святого Валентина, якого прийнято вважати покровителем усіх закоханих. Історія свідчить, що християнський священик Валентин приблизно в 269 році таємно благословляв шлюби римських легіонерів з їх коханими, незважаючи на те, що імператор заборонив своїм солдатам одружуватися, вважаючи, що це заважає їм думати про війну. Крім того, священик Валентин, справжній подвиг якого став приводом для появи Дня святого Валентина (Дня всіх закоханих), завжди намагався помирити закоханих, він допомагав їм писати любовні листи і давав поради легіонерам щодо того, як краще зізнатися в коханні їх дамам серця.

 Дізнавшись про відчайдушні вчинки Валентина, імператор засудив його до страти. Перед смертю священик написав лист для дочки тюремника, в яку сам був закоханий. Цей лист дівчина прочитала вже після страти Валентина. Після цього церква канонізувала священика, а  496 року Папа Римський Геласіус оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.

День закоханих відзначають мало не в усьому світі, навіть у країніх, котрі не є християнськими. Й доволі  цікавим є те, як святкує світ 14 лютого.

Наприклад, широко відомі звичаї Японії щодо  свята. У цей день вітають лише чоловіків. Японські жінки підносять чоловікам у подарунок шоколад, головним чином – у вигляді фігурок святого Валентина. Вважається, що тільки в цей день жінка може, не зіпсувавши свою репутацію, признатися в коханні чоловікові. Але зараз в Японії вітати таким чином можна не тільки коханого чоловіка, але й друзів, колег, знайомих. Такий подарунок називається «ґирі чоко», зазвичай він робиться просто з ввічливості, коштує недорого. Чоловік, якому жінка подарувала «ґирі чоко» повинен подарувати у відповідь прикрасу, фірмову сумочку, зводити жінку в ресторан тощо. Улюбленому ж чоловікові, японська жінка вибирає більш дорогий і значний подарунок.
Рівно через місяць, тобто 14 березня, чоловіки Японії роблять відповідні подарунки своїм коханим. Чоловіки дарують жінкам білий шоколад, тому ця днина  в Японії зветься «білим днем».
Здавна в Англії був поширений звичай, за яким за допомогою жереба вибирали собі «Валентина» чи «Валентину». Юнаки писали на шматочках паперу імена дівчат, складали їх в шапку і тягнули по черзі. Та, чиє ім’я витягнув юнак, ставала його «Валентиною» на цілий рік. Цей рік «Валентинам» належало ставитися один до одного, як лицар і його прекрасна дама. Молодий чоловік складав дівчині сонети та пісні, грав для неї на лютні, супроводжував її скрізь.
Ще один цікавий англійський звичай — дарувати один одному дерев’яні «ложки кохання», які прикрашалися сердечками, ключами й замковими щілинами, що означало «шлях до серця».  Англійці також вірять в те, що гадання на День всіх закоханих мають особливу силу і обов’язково збудуться. Наприклад, 14 лютого незаміжні дівчата встають до сходу сонця, стають біля вікна і дивляться на чоловіків. І перший чоловік, якого вони побачать, — суджений. Також дівчата в цей день кидають в річку або ставок згорнуті клаптики паперу з написаними на них чоловічими іменами. Ім’я, яке спливе першим, — ім’я судженого.
А ось в Америці , на початку 19 століття, коли цукор коштував чималі гроші, юнаки-наречені  вітали своїх наречених  дівчат марципаном, який вважався дуже дорогим подарунком. Пізніше, коли цукрова промисловість налагодилася, традиція дарувати солодощі придбала величезний розмах.
Американці дарували цукерки з написаними на них привітаннями. Такі цукерки було прийнято укладати в спеціальні коробки у формі серця. Карамель для Дня святого Валентина робили червоно-білою, як символ пристрасті і чистоти кохання.
Сучасні традиції святкування Дня закоханих в Америці можуть відрізнятися, залежно від штату. Наприклад, якщо закохана дівчина виявилася зі своїм коханим в Атланті або Нью-Йорку, вона може сама зробити йому пропозицію. Від цієї пропозиції чоловік не має права відмовитися. Але якщо це все ж сталося, то він зобов’язаний подарувати дівчині шовкове червоне плаття, а собі — шнурок, з нанизаним на нього серцем.
Дуже своєрідно ставлення до Дня святого Валентина в Німеччині. Німці вважають любов легким божевіллям і для них святий Валентин — це покровитель божевільних. Тому 14 лютого німці прикрашають психіатричні лікарні яскраво-червоними стрічками, повітряними кулями, а в каплицях в цей день відправляють спеціальні меси.
Американці та  німці також, крім коханих, вітають і своїх колег, і вчителів, і просто осіб протилежної статі, які викликають у них симпатію. А ось англійці, які дуже люблять домашніх тварин, вітають і своїх вихованців: кішок, собак, папужок, хом’ячків тощо.
А от у Франції на День святого Валентина прийнято дарувати один одному коштовності. До речі, французи першими придумали  використовувати любовні послання-чотиривірші як «валентинки».
В Іспанії прийнято відправляти любовне послання поштовим голубом.
А датчани дотримуються чудової романтичної традиції — вони дарують один одному засушені білі квіти.
В Італії День святого Валентина називають тому «солодким» днем. Також італійці посилають «валентинки» поштою в рожевому конверті, запечатаному поцілунком, без зворотньої адреси.
Свято всіх закоханих поширене в усьому світі, проте є і країни, в яких відзначати День святого Валентина не прийнято або навіть заборонено. Це, перш за все, мусульманські країни, наприклад, Саудівська Аравія. Це єдина країна, де День святого Валентина заборонений на законодавчому рівні. На тих, хто не дотримується цієї заборони, накладають великі штрафи.
У першу чергу, заборона належить до торговельної мережі країни. Заборонено торгувати плюшевими іграшками, валентинками та іншими атрибутами Дня закоханих. Для квіткових магазинів є постанова не торгувати червоними трояндами в День святого Валентина.
Заборону влада Саудівської Аравії пояснює тим, що згубні традиції Заходу бентежать розум молодого  покоління, а такого роду свята культивують гріх.
До Дня святого Валентина ставляться по-різному. Хтось любить це свято і обов’язково відзначає його, хтось вважає таке свято нетактовним, адже крім закоханих є і самотні люди, яким у цей день особливо прикро спостерігати за загальним «любовним божевіллям». Любов — прекрасне почуття! І якщо є в році день, коли про любов можна говорити відверто й привселюдно, то хіба це не чудово?
 Підготував Марко Порецький