Кореспондент радіо «Свобода» Володимр Притула пише: «Українці реально хочуть, щоби «Батьківщина» висунула кандидатом в Президенти Мустафу Джемілєва.

На іншій сторінці читаємо: «Вище робите вибір між боксерами, реваншистами та імітаторами? Навіщо? Маємо справді гідного Президента для новітньої України. Це – справжній кримський українець і моральний авторитет, перевірений бойовими діями. Він точно не зрадить».

Також на Фейсбуку активно поширюють публікацію Юрія Романенка на сайті «Хвиля», http://hvylya.org/analytics/politics/davayte-sdelaem-prezidentom-ukrainyi-mustafu-dzhemileva.html

в якій детально аргументовано, чому саме Мустафа Джемілєв мав би стати нови Президентом держави: «Насмперед це мудра людина. По-друге, це людина, з якою говорить Путін. Проблема ж Яценюка й решти презентантів нової влади полягає в тім, що Путін з ними не розмовлятиме. Не розмовлятиме, тому що вони не контролювали те, що промовляли, коли йшли до влади. По-третє, президент-кримський татарин автоматично залишає Крим у фокусі української політики. По-четверте, це потужний сиґнал міжнародній спільноті, що казки про бандерівцях, які захопили владу в Києві – не більше, ніж плід хворої уяви. По-п’яте, це – Туреччина як стовідсотковий союзник. І це надто важливо. По-шосте, це зміцнення підтримки з боку ісламських країн.»

І далі Юрій Романенко наголошує: «Джемілєва треба просувати як морального авторитета – український аналог Вацлава Гавела. Він зміцнюватиме між собою групи бізн

есу та соціуму, що є суперниками. Нині державі як ніколи необхідна довіра до влади. Мудрий Мустафа Джемілєв втілюватиме баланс сил та утримувати суспільство від крайнощів. Його позиція, зайнята в нинішній крнизі, дуже добре була сприйнята багатьма українцями».
Довідка:

Мустафа Джемілєв народився 13 листопада 1943 року в селі Ай-Серез близ Судака.

18 травня 1944 року разом із усім був депортований з батьками до Узбекистану.

З 16 років працював токарем, слюсарем та електрослюсарем на  ремонтно-механічному заводі в Ташкентськиій области.

З  1962 року навчався в Ташкентському інституті інженерів іригації та меліорації сільського господарства (н/в), звідки відрахований і «за негідну поведінку» 1965 року.

Із  1960-х років бере участь у кримськотатарському визхваольному русі. . А розпочав цю діяльність  1961 року році із заснування відділу Союзу кримськотатарської молоді в Ташкенті.  1969 року став одним із засновників Ініціативної групи захисту прав людини вСРСР.

Має сім (за іншими даними, шість) судимостей, провів в ув’язненні загалом 15 років за «поширення поглядів, що паплюжать радянський лад». Арешти  1966,1969— у вересні місяці в Гулістані (Узбецька РСР),1974,1975, 1979,1983 роки.

В 1975-1976 рокахМустафа Джемілєв проводив голодування в Омській тюрмі, яке тривало 303 дні. 27 червня 1975  академік Андрій Сахаров звернувся з відкритим листом до Генерального секретаря ООН Курта Вальдгайма, організації «Міжнародна амністія», лідерів мусульманських народів, міжнародної громадськості з проханням об’єднати зусилля в боротьбі «за звільнення з ув’язнення відомого діяча кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва».Шостого  листопада 1975 учасники міжнародного та радянського правозахисного руху А.Григоренко, Г.Лауб, О.Галич, П.Тігрід, О.Філін, Г.Бьоль, К.Ездінський, А.Лім, А.Левітін-Краснов, П.Литвинов, І.Пєлікан, К.Амєрі, В.Білоцерковський, В.Франк звернулися через газету «Русская Мысль» (США) на захист Мустафи Джемілєва.

1983 року він заснував нелегальний  «Інформаційний бюлетень  ініціативної групи кримських татар ім. Муси Мамута», в якому був також редактором.

Протягом 1987-1989 років Мустафа Джемілєв був керівником Центральної ініціативної групи національного руху кримських татар.

1989  року повернувся з родиною до Криму, в Бахчисарай.

В 1989-1991 рокахголовував в новоствореній Організації кримськотатарського національного руху.

У червні  1991 був обраний головоюМеджлісу кримських татар. З 2013 року на посаді голови Меджлісу його замінив Рефат Чубаров.

З березня  1998 року  був народним депутатом.

2007 року    знову обраний народним депутатом .

Восени 2012 року на парламентських виборах до Верховної Ради України його було обрано народним депутатом України за виборчим списком Об’єднаної опозиції «Батьківщина». Мустафа Джемілєв володіє кримськотатарською, турецькою, англійською та російськими мовами.

Лавреат правозахисної премії Верховного комісара ООН у справах  біженців – премії «Нансена». Лавреат Міжнародної премії імені Пилипа Орлика «За демократизацію українськогосуспільства».

Почесний доктор права Сельджукського університету (Туреччина).