Так, Я. Ісаєвичу належить честь відкриття рукописної книги братства, в якій його увагу привернув найдавніший протокольний запис 1657 р., з інформацією про спалення церкви і початок побудови нового храму. Щодо найдавнішого періоду історії братства, дослідник дотримувався думки, згідно з якою статути святоюрського і чеснохрестського братств, уміщували артикули  львівського братства, підтверджені патріархом Єремією 1589 р. у складі статуту Красноставського братства. В. Александрович, який установив дату заснування братства при церкві Воздвиження Чесного Хреста (1556 р.), вважає, що дрогобицькі братства Св. Юрія і Св. Параскеви були засновані саме 1589 р., коли були ухвалені їх статути. При цьому не зовсім зрозуміло, в який спосіб згадані факти  можуть свідчити про заснування дрогобицьких братств, адже їх статути  практично не відомі в редакціях (списках) XVI ст.

Я. Ісаєвич навів важливий факт в історії братства, пов’язанаий зі священиком Павлом Терлецьким, який в 1619 р. змушений був підкоритися святоюрському братству (згаданий священик, фактично, передав братству храм з рухомим майном і водночас  визнав його ставропігійні права. Відтак, уявлення про те, що найдавніші документально зафіксовані факти про діяльність святоюрського братства відносяться до початку XVII ст., набрали виразних рис. Польська дослідниця Б. Лоренс, фактично підтримала думку Я. Ісаєвича.

Однак, у зв’язку з невирішеністю датування найдавнішого братського статуту, який уміщував ставропігійні статті XVI ст., варто припустити, що в даному випадку йдеться про об’єднання мирян, яке сформувалося  давніше. Вірогідно, воно таки уконституювалося ще в XVI ст., можливо – в час урядування єпископа А. Радиловського (1549-1586 рр.), прихильного до братського руху і, таким чином, є ровесником воздвиженського братства.

З джерел першої половини XVI ст. відомо також, що 1627 р. дрогобицьке братство звернулося з листом до перемишльського. Як уважає Я. Ісаєвич, авторами листа могли бути братчики обох мирянських об’єднань, тобто, святоюрського і хрестовоздвиженського. Згадане твердження не позбавлене логіки, адже з пізніших джерел відомо, що  дрогобицькі братства нерідко виступали від імені загальноміського мирянського об’єднання. Наступним за хронологією іде згаданий факт 1657 р., пов’язаний з пожежею і відновою церкви.

Я. Ісаєвичу також належить заслуга відкриття статуту святоюрського братства, затвердженого єпископом Онуфрієм Шумлянським 1746 р. Його оригінал (з бібліотеки Перемишльської капітули) зберігається тепер у рукописному відділі Бібліотеки Народової у Варшаві.

Велику увагу аналізу статуту 1746 р. приділила Б. Лоренс, авторка монографії про церковні братства Перемишльської єпархії. Зокрема, вона вказала на структуру статуту, а також показала вплив на нього унійної церкви, зреформованої Замойським синодом 1720 р. Дослідниця не тільки узагальнила відомий джерельний матеріал про святоюрське братство, але й віднайшла декілька нових джерел про нього. В окремій статті Б. Лоренс ще раз звернулася до змісту статуту, який містив як загальні, повторювані в статутах інших братств, так і оригінальні норми. Його десять артикулів традиційно уміщували норми про вступ до членів братства, проведення братських зборів і засідань, застосування покарань за порушення норм християнської моралі, окреслювали обов’язки братчиків щодо організації богослужінь, виборів старшини, братського скарбу, похорон і поминання померлих братчиків, допомогу бідним, ведення реєстрів братчиків. На думку Б. Лоренс, згадані засади були характерними для не менше 15-ти статутів церковних братств Перемишльської єпархії. Однак дрогобицький статут містив і не зовсім типові норми. Так, наприклад, він окремо обумовлював вступ до членів братства шляхти, а також жінок. Отже, на відміну від більшості братств, які з XVI ст. були, фактично, одностатевими, тобто, складалися винятково з чоловіків (при цьому допускалися окремі молодші і сестринські згромадження), дрогобицьке братство Св. Юрія було різностатевим. Щоправда, діяльність жінок у мирянському згромадженні була обмежена певними нормами: наприклад, участю в похоронах, акціях милосердя та ін. Інша цікава норма пов’язана з тим, що статут згадує молодше братство, старшини якого входили до уряду старшого братства (арт. 7, 16).

Рубіжним моментом, який сприяв поступові у вивченні історії святоюрського братства, було комплексне дослідження відкритої ще Я. Ісаєвичем братської книги (книги протоколів), а також простеження цінних моментів в минулому братства і парафії. Так, у складі джерела було відкрито докладні реєстри братчиків, причому, два недатованих списки жінок і дівчат, а також список молодшого (хлоп’ячого) братства, започаткований 1743 р. Водночас, історія братства продовжує зберігати лакуни, пов’язані з недосконалим вивченням джерел, внаслідок чого дослідники практично не виходили за межі XVIII ст.

Пропонована публікація стосується одного із таких малознаних моментів в історії святоюрської мирянської організації, а саме: його молодшого братства. Об’єктом зацікавлення є книга (реєстр) членів братства, яка зберігається в фондах музею «Дрогобиччина». Попередньо зауважу, що молодші братства в структурі братського руху XVI-XVIII ст., майже не досліджувались.  Можливо, одним із перших таких братств було мирянське об’єднання в Замості. Так, львівський владика Гедеон Балабан, який 30 березня 1606 р. затвердив братство при церкві Св. Миколая у Замості (грамота уміщує статут, ідентичний зі статутом для братства Федора Тирона у Львові), 9 грудня 1606 р. благословив і молодше братство, яке мало користуватися статутом для старших братчиків. Затвердження молодшого братства для замойської мирянської організації є чи не найранішим прикладом таких братств у всій Київській митрополії (перед тим поширювались братства, які, фактично, об’єднували лише дорослих членів чоловічої статі), що вказує, передовсім, на внесок Гедеона Балабана в розширення масштабів та урізноманітнення практик братського руху. Колега Б. Лазорак вивчив молодші братства Львівської єпархії, відзначивши важливість та невелику джерельну задокументованість цих мирянських організацій у структурі братського руху владицтва. Зауважу, що, назагал, практика заснування молодших братств набула поширення саме у XVIII ст., причому, вони приймали деколи свої окремі статути, однак продовжувалась і практика використання молодшими братчиками статутів старших братств. Припускаю, що саме таку ситуацію демонструє приклад молодшого братства церкви Св. Юрія в Дрогобича, адже статут цього братства нам невідомий.

Кодикологічний опис. Каталог являє собою окрему рукописну книгу. Обсяг – 50 аркушів, формат – четвірка.  Паперова палітурка, по краях поточена і розтріпана. Папір XVIII ст., збереженість задовільна. Пагінація сучасна, поаркушна, олівцем.

Більшість записів XVIII ст. зроблено староукраїнським скорописом. Поступово, у вписах братчиків, упроваджувалась старопольська мова, яка домінує у записах ХІХ ст. Часом латинка використовувалась для руськомовних записів. Відтак, руськомовні і польськомовні записи чергуються. Крайні хронологічні межі записів – 1734 – 1885 рр. Інтенсивність записів за роками дуже нерівна, в окремі роки записи відсутні. До ХІХ ст. дати (числівники) проставлялися кириличною абеткою, пізніше – арабськими числами. Кількість почерків не підлягає обліку. Титул каталогу написаний кіновар’ю, яка місцями змішана з коричневим чорнилом. Найраніші записи мають кіноварні ініціали. Чорнило чорне, інколи – коричневе, місцями записи вицвіли, аж до затухання тексту. Чорне і коричневе чорнило деколи чергується на одному аркуші. Кілька записів зроблено олівцем.

Зміст пам’ятки. Аркуш 1 уміщує запис, який фіксує назву джерела: «Ta knyska nalezyt do brastwa molodoho». Угорі іншим чорнилом записане ім’я, підкреслене двома поперечними лініями: «Iоan Metelski». Якщо братський каталог був започаткований у першій третині XVIII ст., то виявляється, що під ту пору Метельські були священиками сусідньої церкви Параскеви П’ятниці. Іван Метельський урядував на парафії у 1725-1743 рр. Назагал, Метельські були заможними дрогобицькими міщанами, вони мали відношення не тільки до парафії Св. П’ятниці, то ж не дивно, що о. Іван був зацікавлений у розбудові інших дрогобицьких братств.

Кириличний титул, взятий в простий геометричний орнамент, записаний на аркуші 2: «Каталіог Єдноралній Брацтва Млднческаго на Пред Градие Дрогобицком Храму Свго Велико Мчника и Победоносца Хва Георгия списася Рока божия АФЛД (1734) мца октобріа дня s (6)». На звороті починаються перші записи, уміщені в розкреслені частини аркуша. Послідовність записів, поаркушна кількість, супроводження згаданою інформацією чи її відсутність – засвідчують повну безсистемність, яка пов’язана з тим, що записи робилися протягом тривалого історичного періоду.

У більшості випадків, записи дуже лаконічні і уміщують інформацію про вступ у члени молодечого братства тієї чи іншої особи. Здебільшого, записи уміщують дату події. Як правило, після вказівки дати, іде запис про впис до братського каталогу особи, з обов’язковою  вказівкою про те, що це зроблено з дозволу всього братства. Зустрічається дві форми, які використовувались для позначення статусу особи: 1 – «славетний», 2 – «учтивий». До братства вступали лише хлопці, властиво, молодші братства і являли собою організації хлопчиків-парафіан даної церкви. У нашому випадку зустрічається приклад того, що в ХІХ ст. до братства вписувалися і жінки та дівчата. При цьому, стать обов’язково вказувалась: «жінка», «дівка».

Декілька записів в каталозі молодшого братства зроблено за іншим стандартом і з іншою метою. Це стосується, передовсім, польськомовного запису 28 квітня 1816 р., який є, фактично, зразком протокольного запису події прийняття братської присяги, яка урочисто давалася в присутності старшини братства (маршалка). 29 квітня 1804, впис Іоана Яворського супроводжується коментарем, що він уписується добровільно і зобов’язується служити святому великомученику Георгію. У січні 1814 р., Стефан Василькевич вписався в присутності провізора Андрея Яремка. Надалі, маємо ще декілька записів, які фіксують імена братської старшини. Насамкінець, найбільш обширним на інформацію є запис 8 січня 1845 р., коли Михайло Грех вписався у присутності провізорів Теодора Яцьова, Михаїла Греха, настоятеля (вочевидь, священика) Яна Терлецького, «комісарів» від старших братів Олексія Яцьового та Стефана Мацюрака.

Декілька вписів зроблено, безсумнівно, рукою вступників у члени згромадження. На це вказує, передовсім, характер письма, який можна окреслити, як дитячий, тобто такий, який має невипрацювану каліграфію. Так, припускаю, що в члени братства власноруч записалися  Андрей Горскевич, Ян Поплавський і Ян Сночик (записи 1788 р.). Сказане засвідчує, передовсім, елементарну грамотність вступників, яку вони отримали в парафіяльній (братській) школі. Позаяк шкільні джерела Дрогобича тієї доби не збереглися, маємо фактично поодинокий взірець дитячого письма. До згаданого типу належить і впис 1794 р. Юзефа К…кевича, який не тільки досить невміло зробив запис, але й поставив на ньому жирну «кляксу», яка розплилася на аркуші і закрила частину впису. Декілька польськомовних записів початку ХІХ ст. також мають характер власноручних уписів.

Закономірним є питання про зв’язок каталогу молодшого братства, виявленого в братській книзі старшого братства, і аналізованого тут окремого каталогу. Порівняння показує, що більшість прізвиськ співпадають і відносяться до XVIII ст., деколи співпадають і імена. Однак питання про те, чому члени братства вписувались (чи не вписувались) до обох каталогів, залишається відкритим. Щодо іменного потенціалу, варто також порівнювати даний каталог з компендіумом імен та прізвиськ дрогобичан тієї пори. На мою думку, каталог молодшого братства церкви Св. Юрія містить декілька прізвиськ, які не зустрічаються в синхронних джерелах. Передовсім, це стосується прізвиськ Вата, Ватаг, Вітик, Грех, Дволіта, Косак, Ляшко, Лободич. Велика кількість осіб на прізвисько Модрицький і Губицький засвідчує, що мешканці сіл Модричі і Губичі, які сьогодні вважаються селами – «сателітами» Дрогобича, масово вписувалися до членів братства Св. Юрія в Дрогобичі.

Цінність даного джерела полягає, передовсім у тому, що воно документально підтвреджує наявність молодшого братства при церкві Св. Юрія в Дрогобичі. Водночас, безцінним є його іменний потенціал. Так, у джерелі розчитано 424 записи, у досить значних хронологічних межах. Водночас, зміст каталогу фіксує досить численні вписи до членів братства представників польської громади міста.

КАТАЛОГ

  1. 1734, 6 жовтня. Данило Світикевич
  2. 1736, 10 червня. Іоан Гіндевич
  3. 1744, 16 серпня. Григорій Світикевич
  4. 1736, 8 вересня. Петро Яремов
  5. 1736, 11 червня. Симеон Флюнтов
  6. 1737,  6 березня. Михайло Дендяков
  7. 1739, 6 травня. Григорій Черевкович
  8. 1739, 8 вересня. Михайло Гайдукевич
  9. 1741, 26 жовтня. Станіслав Федоров
  10.  1742, 6 серпня. Іоан Міскевич
  11.  1742, 27 червня. Феодор Овечков
  12.  1743, 8 травня. Михайло Крисин
  13.  1743, 26 листопада. Григорій Саланев
  14.  1743, 6 січня. Григорій Грималович
  15.  1743, 10 грудня. Димитрій Комаревич
  16.  1744, 1 квітня. Петро Ростоцький
  17.  1746. Іоан Буневич
  18.  1746. Яцентій Гриндевич
  19.  1746, 7 квітня. Стефан Королевич
  20.  1746, листопад. Стефан Крисин
  21.  1746, 14 травня. Євстафій Броварський
  22.  1747, 12 грудня. Александр Сухаревич
  23.  1749, 9 січня. Феодор Броварський
  24.  1750. Александр Буневський
  25.  1750, серпень. Петро Комаревич
  26.  1751, 11 серпня. Василій Крисин
  27.  1751, серпень. Димитрій Максимов
  28.  1751. Петро Броварський
  29.  1752. Александр Жукович
  30.  1753. Іоан Немировський
  31.  1753. Андрей Маковицький
  32.  1754. Стефан Жукевич
  33.  1751. Михайло Крамар
  34.  1753. Андрей Губицький
  35.  1753. Миколай Олексин
  36.  1754. Миколай Мартинкевич
  37.  1754. Андрей Ричало
  38.  1754. Михайло Королик
  39.  1756. Григорій Клюсьов
  40.  1756. Стефан Мартинкевич
  41.  1756. Андрей Олексин
  42.  1756, 23 квітня. Яцентій Черевков
  43.  1756, фомина неділя. Димитрій Фридров
  44.  1756. Михайло Фридров
  45.  17…6. Василій Гукевич
  46.  1757. Григорій Маковецький
  47.  1759. Петро Яцина
  48.  1759. Іоан Хруневич
  49.  1759. Стефан Яцина
  50.  1759, 24 жовтня. Іоан Маликович
  51.  1758. Іоан Броварський
  52.  1759, 12 квітня. Іоан Литвинов
  53.  …… Феодор Крілів
  54.  1759, 27 червня. Ігнатій Світков
  55.  1759, 31 жовтня. Феодор Тарнавський
  56.  1761. Александр Яцина
  57.  1761. Іоан Струков
  58.  1761. Іоан Череков
  59.  1762. Михаїл Комаренський
  60.  1762. Іоан Яцинака
  61.  1762. Василій Королевич
  62.  1762. ………….
  63.  …. Іоан Димитря
  64.  … Ю… Стуктов
  65.  1766. Андрей Маликтов
  66.  1766. Іоан Знат…ктов
  67.  1766, 21 листопада. Станіслав Тилалевич
  68.  1766. Яцентій Мискилтов
  69.  1766. Іоан Флют
  70.  … Андрей Ільбович
  71.  1765. Яцентій Веселий
  72.  1765. Іоан Вамців
  73.  … Василій Ілецьків
  74.  … Іоан Сватів
  75.  1766. Василій Рипінський
  76.  1766. Антоній Литвинович
  77.  1766. Михайло Леськів
  78.  1767 , 26 грудня. Антоній Войтикович
  79.  1768, 6 квітня. Матіяш Левандовський
  80.  1770. Базилій Ярославський
  81.  1770. Іоан Броварський
  82.  1770. Василій Королик
  83.  1770, травень. Ян Швиткевич
  84.  1770, серпень. Феодор Дзюбик
  85.  1771, 23 жовтня. Петро Романовський
  86.  1771, жовтень. Миколай Пискор
  87.  1771, жовтень. Григорій Світко
  88.  1771. Собко Томашовський
  89.  1774. Бартош Лівандовський
  90.  1774. Базилій Дашкевич
  91.  1775. Петро Грицикевич
  92.  1775. Ян Сенкевич
  93.  1775. Ян Левандовський
  94.  1776. Ян Вітикевич
  95.  1776. Миколай Гарасимкевич
  96.  1777. Федорій Говрит
  97.  1777. С.В. Т … діти Губицькиї
  98.  1777. Ян Сигайко
  99.   1777. Ілько Криків
  100. 1777. Іван Царатик
  101. 1777. Базилій Витикевич
  102. 1777. Ілія Олексевич
  103. 1777. Стефан Гучкевич
  104. 1788. Іоан Мартинков
  105. 1788. Іоан Хроменький
  106. 1788. Миколай Сухоцкий
  107. 1751, квітень. Стефан Мартинкевич
  108. 1787. Себастиян Гуровський
  109. 1787. Григорій Броварський
  110. 1782. Станіслав Мак
  111. 1783. Григорій Ростоцький
  112. 1783. Петро Забуцький
  113. 1783. Іоан Гутович
  114. 1783. Базилій Даско
  115. 1783. Андрей Яцина
  116. 1783. Стефан Вітик
  117. 1783. Михайло Струк
  118. 1783. Якуб Констович
  119. 1804. В. Панкевич
  120. 1804. А. Марцинкевич
  121. 1785, 7 червня. Миколай Мартинкевич
  122. 1788. Стефан Вітикевич
  123. 1788. Стефан Короткевич
  124. … Андрей Горскевич
  125. … Ян Поплавський
  126. … Ян Сночик
  127. 1788. Юзеф Врубльовський
  128. 1789. Ілія Масновський
  129. … Михайло Малик
  130. … Ян Малик
  131. … Ян Олексевич
  132. 1789. Яків Сирдаткевич
  133. 1789. Ян Сирват Кивич
  134. 1790, грудень. Миколай Столярський
  135. 1790, 26 грудня. Петро Івасівка
  136. 1790, 26 грудня. Миколай Свиткевич
  137. 1790, 26 грудня. Ян Меринович
  138. 1790, 26 грудня. Стефан Іваненко
  139. 1790, 26 грудня. Домитрій Телещук
  140. 1790, 26 грудня. Михайло Баран
  141. 1790, 26 грудня. … Кущ
  142. 1790, 29 грудня. Семион Стефан
  143. …, 6 грудня. Ян Броварський
  144. 1791. Миколай Ростоцький
  145. … Михайло Мхиісн
  146. 1792, 14 квітня. Лукаш Прощалович
  147. 1792. Антоній Олексевич
  148. 1792. Ян Королик
  149. 1792, 1 квітня. Григорій Дволіта
  150. 1792. Як Цілік
  151. 1793, 14 липня. Єндрій Грибович
  152. 1793. Юзеф Ковтунович
  153. 1794. Юзеф К…кевич
  154. 1795. Юзеф Новіцький
  155. 1797. Михаїл Кобринович
  156. 1797. Василь Буновський
  157. 1797. Димитр Яцьов
  158. 1797. Андрей Модрицький
  159. 1797. Миколай Кушнір
  160. 1798. Іван Ватаг (дав 12 грош)
  161. 1798. Єнджи Грибович
  162. 1798. Михайло Тайфрив
  163. 1798. Петро Яворський
  164. 1798. Ян Флюнт
  165. 1799. Теодор Маскаль
  166. 1799. Іван Квич
  167. 1799. Андрусь К…нар
  168. 1801. Ян Гутович
  169. 1801. Василь Мартинкевич
  170. 1801. Гринь Татарський
  171. 1801. Іван Ляшко
  172. 1801. Стефан Кушнір
  173. 1801. Стефан Губич
  174. 1801. Гринь Москаль
  175. 1801. Митро Стефан
  176. 1801. Михайло Кобрин
  177. 1801. Василь Лободич
  178. 1801. Стефан Лободич
  179. 1802. Василь Грех
  180. 1802. Микола Грех
  181. 1802. Михайло Куциків
  182. 1802. Павло Куциків
  183. 1802. Федь Янів
  184. 1802. Митро Кушнір
  185. 1802. Миколай Кушнір
  186. 1802. Іван Модрицький
  187. 1802. Іван Грибович
  188. 1804, 29 квітня. Іоан Яворський (уписується добровільно служилий місцю святому і святому великомученику Григорію)
  189. 1804, 29 квітня. Михайло Гурський
  190. 1804, 29 квітня. Андрій Грех
  191. 1804, 29 квітня. Миколай Демків
  192. 1804. Теодор Милян
  193. 1804. Сень Ватран
  194. 1804. Іван Кушнір
  195. 1804. Миколай Чамарник
  196. 1806. Михаїл, Син Григорія Яковлевого
  197. 1806. Яків, син Іоана Модрицького
  198. 1806. Стефан Вісновський, син Михайла Вісновського
  199. 1807. Михайло Яремович
  200. 1807. Миколай Гутович
  201. 1807. Антоній Драмчак
  202. 1807. Базилій Зипорович
  203. 1807. Іван Тімек
  204. 1807. Іоан Кушнірів
  205. 1807. Андрей Терлецький
  206. 1807. Василій Садло
  207. 1809, 4 квітня. Андрусь Яремко
  208. 1809, 4 квітня. Гринь Василів
  209. 1809, 4 квітня. Андрусь Яців
  210. 1809, 4 квітня. Митро Модрицький
  211. 1809, 4 квітня. Гринь Магурик
  212. 1810, 23 січня. Митро Лободич
  213. 1810, 23 січня. Федь Чамарник
  214. 1810, лютий. Іоан Гурко
  215. 1811, березень. Василь Гурко
  216. 1811, березень. Миколай Баран
  217. 1813, січень. Іоан Стефан
  218. 1813, січень. Стефан Флюнт
  219. 1813, січень. Гринь Грех
  220. 1813, січень. Михайло Кобрин
  221. 1813, січень. Петро Кушнір
  222. 1814, січень. Ян Кочиндик
  223. 1814, січень. Ян Наумєк
  224. 1814, січень. Гринь Матлак
  225. 1814. Базилій Губицький
  226. 1814, січень. Базилій Огницький
  227. 1814, січень. Андрей Модрицький
  228. 1814, січень. Андрусь Кушнір
  229. 1814, січень. Стефанус Василькевич (при тім провізор Андрей Яремко)
  230. 1817. Дмитро Кушнір
  231. 1828. Михайло Кушнір
  232. 1828. Гриць Кушнір
  233. 1828. Іван Гудзь
  234. 1828. Іван Варивода
  235. 1828. Василь Яців
  236. 1828. Іван Кушнір
  237. 1828. Василь Грех
  238. 1828. Петро Супек
  239. 1828. Михайло Кушнір
  240. 1828. Федор Дуць
  241. 1828. Гринь Кобрин
  242. 1828. Петро Губич
  243. 1828. Василь Кобрин
  244. 1828, 20 квітня. Яцентій Матлак
  245. 1829, 6 січня. Василь Горський
  246. … Миколай Матлак
  247. … Ігнацій Гудзь
  248. … Базиль Кушнір
  249. … Василь Гудзь
  250. … Стефан Куделич
  251. … Ян Лободич
  252. … Гжегош Яцьов
  253. 1830, 23 січня. Михайло Матлак
  254. … Гринь Ліпкевич
  255. … Василь Модрицький
  256. … Еліаш Кушнір
  257. … Федь Торський
  258. … Петро Бачко
  259. 1830. Іван Мед…
  260. 1830. Андрас Миліч
  261. 1831, 8 травня. Теодор Яцьов
  262. 1835, 7 січня. Василь Кушнір
  263. 1835, 7 січня. Теодор Єлечко
  264. 1835, 7 січня. Іван Лободич
  265. 1835, 7 січня. Михайло Кушнір
  266. 1835, 7 січня. Андрусь Калинський
  267. 1839, 7 січня. Миколай Кушнір
  268. 1839, 7 січня. Михайло Модрицький
  269. 1839, 7 січня. Петро Грех
  270. 1839, 7 січня. Теодор Матлак
  271. 1840, 13 січня. Василь Флюнт
  272. 1840, 13 січня. Теодор Грех
  273. 1840, 13 січня. Ілько Лемех
  274. 1840, 13 січня. Андрас Батран
  275. … Івась Копик
  276. … Александр Янов
  277. … Ігнацій Лапук
  278. … Іоанес Ілечко
  279. 1841, 9 червня. Іван Кушнір
  280. … Михаїл Грех
  281. 1841. Стефан Лободич
  282. 1843, 18 січня. Петро Кушнір
  283. 1843, 18 січня. Стефан Модрицький
  284. 1843, 18 січня. Дмитро Смолян
  285. 1845, 8 січня. Базилій Яцьов
  286. 1845, 8 січня. Базилій Іалечко
  287. 1845, 8 січня. Іоганн Модрицький
  288. 1845, 8 січня. Міхал Грех (за провізорів Теодора Яцьова, Михаїла Греха, настоятеля Яна Терлецького, комісара від старших братів Олексія Яцьового, Стефана Мацюрака)
  289. 1846, січень. Димитрій Вата (М. Кушнірової)
  290. 1846, 6 січня. Петер Кліпкевич
  291. …  Миколай Кліпкевич (за старших Григорія Лемеха, Іоана Кушніра)
  292. … Іоганн Кушір
  293. … Андреас Кушнір
  294. … Іоганн Лемех
  295. 1850. Базилій Геврик (за провізорів Григорія Лемеха)
  296. … Никола Модрицький
  297. … Кароль Смолян
  298. … Іван Модрицький
  299. … Василь Глібкевич
  300. 1859. Василь Модрицький
  301. … Василь Яцина
  302. … Ігнатій Смолян
  303. … Антон Піцек
  304. … Ілько Ліпецький
  305. 1862. Стефан Кушнір
  306. … Еліас Ліпецький
  307. … Митро Бучко
  308. … Юзеф Подставек
  309. … Міхал Пашкевич
  310. … Войцєх Слащовський
  311. … Миколай Мудрик
  312. … Василь Грех
  313. … Олекса Лемех
  314. 1864. Ян Яцина
  315. … Юзеф Модрицький
  316. … Микола Модрицький
  317. … Михайло Кушнір
  318. … Василь Торський
  319. … Митро Лободич
  320. 1864, 13 … (Василь Грибинак за старшого брата, Юзеф Модрицький за молодшого)
  321. 1866. Іван Косак
  322. 1869. (за старшого брата Митро Лободич, за молодшого Олекса Лемех)
  323. … Василь Грех
  324. … Олекса Матлан
  325. … Миколай Лободич
  326. … Стефан Бориславський
  327. 1870. Миколай Бориславський
  328. … Ян Мак
  329. … Миколай Торський
  330. … Федь Лободич
  331. … Ян Веселий
  332. … Ян Модрицький
  333. 1869. (Миколай Бориславський за старшого брата, Олекса Матлан за молодшого)
  334. … Надя Грехова
  335. … Текля Модрицька
  336. … Гандзя Милянова
  337. … Текля Модрицька
  338. … Івана Волового, жінка
  339. … Михайла Гарасима, жінка
  340. … Стефана Модрицького, жінка
  341. … Михайла Кушніра, жинка
  342. … Петра Климка, жінка
  343. … Стефана Бориславського, жінка
  344. … Митра Кушніра, жінка
  345. … Яна Яцини, жінка
  346. … Михайла Модрицького, дівка
  347. … Стефана Кушніра, жінка
  348. … Йосиф Грех
  349. … Іоган Кушнір
  350. … Антон Матлан
  351. …Миколай Кушнір
  352. 1878. Ян Кушнір
  353. … Микола Кушнір
  354. … Микола Вата
  355. … Миколай Бориславський, старший брат, Ян Кур молодший
  356. … Анна Милянова
  357. … Текля Модрицького
  358. … Магда Веселовського
  359. … Анна Смолянова
  360. … Розалія Кушнірова
  361. … Анна Легедзова
  362. … Текля Грех
  363. … Рузя Губицького
  364. … Луйка Кушнірова
  365. … Текля Морозова
  366. … Сулка Ілечка
  367. 1878. Іогана Кушніра, жінка
  368. … Микола Мариника (Дурибаба), жінка
  369. … Михайла Гарасима, жінка
  370. … Петра Климкова, жінка
  371. … Павла Наум’яка, жінка
  372. … Ігнація Смоляна, жінка
  373. … Яна Миколяка, жінка
  374. … Михайла Владики, жінка
  375. … Миколи Модрицького, жінка
  376. … Базилія Яремка, жінка
  377. … Стефана Кушніра, жінка
  378. … Кароля Смоляна, жінка
  379. … Олекси Лемиха, жінка
  380. … Петра Ліпкевича, жінка
  381. … Василя Модрицького, жінка
  382. … Яця Петрицького, жінка
  383. … Михайла Модрицького, жінка
  384. … Василя Климкова, жінка
  385. … Василя Гребиника, жінка
  386. … Стефана Бориславського, жінка
  387. … Федя Веселовського, жінка
  388. … Луліана Яцьового, жінка
  389. … Михайла Вуйлика, жінка
  390. … Яна Яцини, жінка
  391. … Василя Лободича, жінка
  392. … Дмитра Кушніра, жінка
  393. … Андруся Кушніра, жінка
  394. … Михайла Кушніра, жінка
  395. … Гандзя Легедза
  396. … Стася Рилала, жінка
  397. … Стефана Модрицького, жінка
  398. … Яна Вати, жінка
  399. … Мариня Савицька
  400. … Яна Владики, жінка
  401. 1885, 18 січня. Петро Веселовський
  402. … Юшо Катрич
  403. … Микола Модрицький
  404. … Олекса Гучишин
  405. Дівки до образа: Лулька Яремкова
  406. … Лулька Модрицького
  407. … Гандзя Модрицького
  408. … Лулька Милянова
  409. … Марияна Швабович
  410. … Каролька Швабович
  411. … Каська Романова
  412. … Гандзя Кушнірова
  413. Роковина: Гандзя Синишина
  414. … Лашка
  415. … Ігнацьового, жінка
  416. … Кочиндикова, жінка
  417. … Анна Андрусишина
  418. … Яця, жінка і дівка
  419. … Лука Вуніцького
  420. … Каська Михайла Музикого
  421. … Павлиха
  422. … Гандзя Лемихова