Дрогобицька хоральна  синагога (божниця) без перебільшення відома в усьому світі. Збудована 1865 року (початок спорудження 1842 рік), вона одразу стала окрасою багатонаціонального Дрогобича. За взірець було взято синагогу у німецькому Каселі. Та, на жаль, тамтешню можна побачити нині хіба на світлинах (її зруйнували нацисти). В архітектурі храму використано неороманські елементи, притаманні для німецького стилю рундбоґен.

Увічнено дрогобицьку синагогу видатним уродженцем  міста, однокласником і приятелем Франка, знаменитим художником Маврицієм Ґотлібом (1856-1879), який змалював її у картині “Синагога в Йом кіпур”).

Також – зі спогадів сина Іцхака  – знаємо, що головний рабин синагоги й Дрогобича Якуб Авігдор  по війні, у 1950-1957 роках був головним рабином штату Нью-Джерсі…

Але доля до споруди, яка є, між іншим пам’яткою архітектури обласного значення не була прихильною. Наприкінці сорокових років минулого сторіччя тут були склад солі, тканин, відтак кілька десятиліть, аж до початку дев’яностих – меблевий магазин. Тому й зрозуміло, на ще перетворилася унікальна будівля.

На початку 90-х років синагогу було повернуто власникові – дрогобицькій єврейській громаді. Але й після цього не все було гаразд – хоральну й грабували й двічі підпалювали. А коштів на ремонт та відновлення не було.

В середині 90-х Федерація єврейських общин України (хасиди) з допомогою фонду “Ор авнер” взялася за відновлення пам’яткового храму. Та грошей вистачило хіба на дах (Богу дякувати, волога вже не потрапляла середину й не поглиблювала руйнівні процеси) й ремонт однієї невеличкої кімнати. Відтак роботи знову зупинилися.

Та минулої осені сама громада та її голова Йосиф Карпін знайшли спонсора в особі одного з заможних зарубіжних дрогобичан. І закипіла робота.

Щоправда. з настанням зими настала павза, але вже з весни ремонт фасаду продовжився. Надто швидкими темпами й вельми якісно. Виконує оновлення пам’ятки дрогобицька будівельна фірма, якою керує Йосип Бадецький. Й  те, як змінюється зовнішній вигляд знаної в усьому світі пам’ятки сакральної архітектури,  привертає увагу і дрогобичан-перехожих, і подорожніх, котрі часто відвідують Дрогобич.

На разі йдеться лише про оновлення фасаду, у що вкладено надто великі кошти. Бо ж для відновлення інтер’єру потрібні інші, вже набагато серйозніші гроші.. Та все ж невдовзі повністю змінить свій вигляд найкраща споруда вулиці Орлика. А відтак – будемо сподіватись на допомогу Всевишнього – дійде черга й до інтер’єру, повної реставрації унікальної Дрогобицької хоральної синагоги.