Серед таких страв – уславлені вареники (пироги), що здавна є одним з українських гастрономічно-кулінарних символів. У кожній родині, в кожній, мабуть, родині – своє рецепти, свої таємниці приготування цієї простої, на перший погляд, потрави.

Й водночас і кухня може бути тим чинником єднання, адже й на Півдні й на Сході, на Півночі й на Заході в кухні присутні розмаїті пироги-вареники. Їжа, оспівана в літературі власне як один із символів – не лише кулінарної культури. Варто пригадати хоча б Гоголя чи Степана Руданського, інших авторів сучасних і давніх часів. А скільки є фольклорних творів, присвячених запашним, рум’яним смаковитим вареничкам?!

От власне через все це має неабиякий успіх Міжнародний фестиваль вареників, котрий щороку восени проводять в Дрогобицькому професійному політехнічному ліцеї.

Цьогоріч десятого жовтня, захід під промовистою назвою, винесеною в заголовок репортажу,  пройшов уже вшосте. І, це вже також традиція учельні, у Фестивалі взяли участь разом з українськими кулінарами їхні колеги з ближнього закордоння.

Своєю гастрономічною творчістю та вмінням фантазувати та створювати за плитою нові, іноді вельми не сподівані види вареників ділилися команди Дрогобицького професійного політехнічного ліцею, Стебницького професійного ліцею, Самбірського професійного політехнічного ліцею, Самбірського професійного ліцею сфери послуг, Погірцівського вищого професійного училища (Самбірський район), Львівського міжрегіонального центру професійно-технічної освіти,  художнього моделювання та дизайну, учні комплексу шкіл № 2 (директор Іґнаци Стшелєцкі) польського міста Остжешув, давнього партнера Дрогобича, садівничо-технічної школи міста Літомишль (Чехія), середньої технічної школи міста Пєштяни (Словацька Республіка).

Розпочав свято директор Дрогобицького ліцею, один із ініціаторів Фестивалю Володимир Ткач. Він привітав гостей і учасників, розповів про історію заходу, побажав успіху командам-учасницям.

Від Дрогобицької міської ради вітальне слово виголосив Тарас Метик, секретар міської ради.

Відтак ділова, вправна й гостинна ведуча, заступник директора ліцею з навчально-виховної роботи Ольга Хомишак представила комісію, котру уповноважили дегустувати й оцінювати кулінарні шедеври конкурсантів. А комісія ця – дійсно достойні та поважні експерти: заступник директора обласного департаменту освіти, начальник управління профтехосвіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки Роман Бабій, заступник начальника відділу управління профтехосвіти Роман Вороняк, начальник відділу кадрів заступник голови правління Дрогобицької райспоживспілки Марія Хомин, заступник голови правління кредитної спілки «Бойківщина» Богдан Щепанюк, віце-староста повіту Остжешув Зоф’я Вітковська (Республіка Польща)…

По завершенні офіційної частини учасники відправилися до кухні-лабораторії готувати свої диво-пироги. Тим часом в актовій залі ліцею відбувався концерт для гостей: свої художні таланти демонстрували вихованці Дрогобицького ППЛ. На подвір’ї ж навчального закладу можна було оглянути оригінально, з неабияким ґустом оформлені осінні квіткові композиції…

А на кухні відбувалося найцікавіше. Цікаво було спостерігати, як готують юнаки та юнки начинку, як в їхніх руках з невеличкого шматочка тіста народжується його величність Вареник. А вже з чим були ті вареники! Понад десяток видів улюблених смаколиків.

Справді, – говорить майстер виробничого навчання Дрогобицького професійного політехнічного ліцею Тетяна Бігуняк, котра допомагала учасникам, – щоразу конкурсанти виявляють неабияку творчу фантазію та креативність. Ось і сьогодні, поряд з традиційними, відомими пирогами, готують юні гастрономи вареники з бринзою та кропом, вареники-асорті з яблуком, бананом, грушею та персиком (Дрогобич), фірмові шоколадні вареники з сиром (Літомишль), вареники з сиром, родзинками та курагою (Погірці), вареники з чорносливом  з горіхами та з десертними вершками,  вареники з картоплею  зі шкварками,капустою та опеньками (Самбірське професійне політехнічне училище)…

А ще були вареники з бульбою та шкварками, з картоплею та грибами, бринзою та базиліком, з маком, лівером, вишнею, гречано-капустяні. Та найбільш несподівану й незвичну начинку для своїх смаколиків вигадали учні Стебницького професійного ліцею: приготували вареники з … халвою!). І ці солодкі десертні витвори кулінарного мистецтва – насправді неймовірно смачні, запашні, оригінально оформлені.

І як виявилося, – не так уже складні у виготовленні. Тісто робиться на кефірі, халву пропускають через м’ясорубку. Вже зліплені пироги посипають цитриновою цедрою, відтак – готують на парі…

І ось найочікуваніша мить свята. До зали вносять щойно зварені, допіру з вогню зняті яскраві, барвисті вареники. Актова зала наповнюється ароматами, в роті від яких слинка з’являється. А шлунки присутніх завмирають в передчутті дегустації цих дивовижних наїдків фестивальних.

Члени експертної комісії обходять столи учасників, котрі частують своїми шедеврами й водночас розповідають про них. Дехто ще й декламує вірші або ж виконує пісні про легендарну й одну з найулюбленіших страв української кухні.

Впродовж усього свята багато хто з гостей та учасників згадував, що переживаємо непростий і трагічний час, коли опинилася вітчизна в полум’ї війни, коли вкотре воріг хоче розділити нас, прагне розбрату в країні. Й мусимо нині єднатися, аби зберегти й волю нашу й неподільність держави. Саме тому мабуть, схвально сприйняли усі присутні на Фестивалі вірш майстра виробничого навчання Самбірського професійного політехнічного ліцею Галина Перуцька, який прочитала колега авторки, майстер виробничого навчання тієї ж учельні Марина Мелько:

Україна єдина

Не є важливо, звідки ти, а я живу в Самборі.

Приїдь у гості, хлібом поділюсь.

Не страшно, що різниця є у мові:

Я іншого, мій братику, боюсь.

 

Боюся тих, хто ділить нас з тобою

(А сам в той час витесує гроби),

Боюся тих, хто кличе нас до бою

І каже: Захід нам не є брати.

 

У мене на столі – вареники у мисці,

А ти, хто зна, чи й вчора їв…

Єднатись треба. Ми ж бо українці,

І не шукай між нами ворогів.

 

У нас з тобою, брате мій зі Сходу,

Єдина матінка земля.

Нема розколу нашого народу –

Між нами ворогів не було і нема.

 

Немає «москалів» між нас, нема «бандерів» –

Є люди! Є Вкраїна! Ти і Я!

Ми сядемо за стіл, з’їмо вареник,

Засвідчимо, що ми – одна сім’я!

 

Ті, що загинули уже в борні за волю,

Не раз були удома, у сім’ї.

І снилися їм ріднії пороги,

Й вареники смачненькі на столі…

 

Агресорам проклятим все воздасться згодом,

Не буде ворожнечі між Заходом та Сходом!

Буде над нами сонце й небо синє.

Нехай смачний вареник всіх єднає нині…

 

Кулінарні вправність та вміння учасників високо оцінили не лише члени комісії, а й усі присутні ласуни та гурмани. Незадоволених не було. Хіба що час од часу довелося почути: «Поганих вареників не буває – їх лише буває замало». Майже такого самого висновку дійшла й експертна комісія, котра вирішили не вирізняти нікого й не присуджувати жодних місць, а

Відзначити усіх, хто подарував присутнім на святі вельми позитивні враження та відчуття.

– Ну якщо  можна все,  що ми побачили й скуштували, так оцінити, щоби виокремити переможців? – наголосив Роман Бабій, котрий підводив підсумки. – Вареник – страва, котру знає і любить кожен, яку готують в кожній українській хаті. Й тут ми спробували чудові, іноді надто несподівані вареники й у господарів-дрогобичан, й у погірчан, й у самбірчан, і в зарубіжних гостей, і у львів’ян зі стебни чанами. Кожна команда гідно представила й себе й свій заклад, своїх наставників. Тому й вирішили ми нагородити кожну команду грамотою та цінними подарунками – цими словами завершив свій виступ Роман Бабій  – і разом із господарем Фестивалю Володимиром Ткачем – вручив нагороди учасникам святкового кулінарного дійства в Дрогобичі.

Прокоментувала побачене поважна польська гостя Зоф’я Вітовська:

– Я не вперше в Дрогобичі, але на подібних імпрезах у вашому місті ще не була. Фестиваль вдалий. Вареники – чудові, пишні, оригінальні. Вельми вдячна організаторам та учасникам за море позитивних емоцій і таке гарне гастрономічне свято, за феєрію смаку.

Погодимось з пані Зоф’єю. Фестиваль вийшов вдалим, традиція професійного політехнічного утвердилася та розвивається. Залишається сподіватись, що наступного разу, вже в мирній країні учасників побільшає, що будуть гості й з інших реґіонів країни.

І на завршення й на добрій настрій – поетичні рядки про його величність Вареник.

Мамині вареники

Вареники у мами, як один,

В полумисок лягали із каструлі,

Давала вона шкварку, а не жир,

Не забувала кинути цибулі…

 

Із сиром – це коли потреба є,

Коли косили, чи орали поле,

Вареник завжди сили додає,

Голодний робітник він завжди кволий.

 

 

Вареники з грибами – це для тих,

Хто не збирав грибів в житті ніколи…

Вони молились за усіх Святих,

 

Бо від такого смаку охололи.

З картоплею – вареники святі,

З шкварками – наче для забави,

Та мамині вареники ще ті…

Вони тримають і понині славу!

Віталій НАЗАРУК

 

Заходьте на вареники!

Всіх кумів збираю в себе,-Всім зустрітися нам треба.І на всю оцю оравуФірмову готую страву:Є вареники із м’ясом-До них куми будуть ласі,Є з картоплею і кропом –Саме булькають в окропі;Я доліплюю із сиром,

Щоб були пухкі й красиві;

На десерт ще й вишні будуть,-

Цю гостину не забудуть!..

Шкода, що часу замало,

Я б іще зварила з салом,

Із капустою,з шкварками,

Яблуками, ягідками…

До вареників-сметанка –

Є домашньої аж банка!

Бо вареник без сметани –

Як священник без сутани!

Любов Ігнатова