З часом кількість переселенців почала колосально збільшуватись, оскільки їхали вже не лише кримці, але  й люди  з Луганської та Донецької областей.  Найгарячішим  та найскладнішим період стали  січень – лютий 2015 року, коли російська армія безжалісно продовжувала знищувати Донбас та околиці – руйнувати житлові будинки, дитячі садки, школи та всю інфраструктуру промислового Сходу  Вкраїни. Через це  команда Благодійного фонду «Карітасу» СДЄ вирішила розширити  діяльність центру допомоги внутрішньо-переселеним особам.

На сьогодні  підготовлені проекти скеровані  до іноземних донорів і успішно підтримані Європейським Союзом. Окрім фінансової підтримки, ми активно працюємо над тим, щоб надавати внутрішньо переміщеним особам  насамперед моральну підтримку та реабілітацію, адже, поза всілякім сумнівом,  діти чи навіть дорослі , які на власні очі бачили знущання російськими найманців на українській землі, потребують довготривалої  реабілітації.

Нещодавно  БФ «Карітас» вкотре прийняв сім’ї з окупованих територій. Цього разу це дві родини з Дебальцевого, котрі опинились у найжахливішому становищі – у їхні домівки влучили російські «Гради», а батько однієї родини загинув під час бомбардування. До останнього вони сподівались та чекали, думали що все-таки горе їх омине. Проте, коли їхні будинки були вщент повалені, а на руках у матерів та бабусь залишились маленькі діти, то залишатись  там більше не було жодних сил та можливості.

– Ми приїхали з Донецької області, з околиць  міста Шахтарськ. Село, в якому ми мешкали, постійно обстрілювали.  Не знаю хто, але думаю,що все-таки бандити ДНР. Спочатку в новинах весь час говорили про нас, а потім просто забули. Коли ситуація стала надто критичною, ми переїхали до  Єнакієвого, правда і це не допомогло, пізніше ми виїхали до Краматорська. Зрештою, ми це планували зробити швидше, але не мали  грошей на дорогу. В Краматорську ми жили разом з іншими переселенцями в одній великій кімнаті. З нашої місцевості багато людей просто бояться їхати на Західну Україну, Та ми не боялись,бо мої діти мали можливість побувати на канікулах  у Івано-Франківську, тому усі розповіді про Західну Україну розвіялись. В нашому селі люди сидять в підвалах ,голодні, холодні, але не виїжджають, бо бояться.

Знаєте, одного дня коли місто Краматорськ почали обстрілювати, люди збіглись і одноголосно почали  кричати : «Ура, это наши пришли» на що я відповіла: «Ваші по вас і стріляють»! А ті,  хто обстрілюють, прекрасно знають, для чого воно це роблять: вони ж не  обстрілюють Америку, Росію Чи Китай. Вони луплять туди,  де є мирні жителі та їхні діти. Коли ми виїжджали, наш дім був зруйнований повністю. У Краматорську вся допомога надходить  лишень із західної України. Зі Сходу ті ж ДНР та ЛНР нам не давали абсолютно нічого.  Мій чоловік  загинув, коли обстрілювали нашу хату: тоді «Градом»  було вбито п’ятеро наших односельців. Хочу додати: на Заході нам надзвичайно багато допомагають, у «Карітасі» – зокрема, нам дали чудову гарну кімнату та створили усі необхідні умови для подальшого життя. Ми маємо надію повернутись додому, але за умови якщо там буде Україна – поділилися своїми гіркими враженнями пані Оксана, яка приїхала до Дрогобича з трьома маленькими дітьми та свекрухою.

Нагадаємо,що  Благодійний фонд “Карітас СДЄ УГКЦ” з початку окупації Кримського півострову активно допомагає людям, постраждалим від війни, та вимушено переселеним особам. За жовтень-грудень 2014 року ми допомогли майже 650 особам. Види нашої допомоги наступні:

– часткова компенсація на проживання (400 гривень  на  особу);

– кошти на придбання речей на зиму ( тисяча гривень на особу);

– медична допомога (350 гривень на родину);

– медичні аптечки для багатодітних сімей (1200 гривень на сім”ю);

– продуктові набори (265 гривень на особу);

– правова допомога;

– психосоціальна допомога;

– допомога у працевлаштуванні

– часткова компенсація на проживання (550 осіб) – 220 000 гривень;

– кошти на придбання речей на зиму (75 осіб) – 75 000 гривень;

– медична допомога (30 сімей) – 19 000 гривень.

2015 року «Карітас» також планує допомогти наступній хвилі переселенців на суму 300 тисяч гривень.

Сьогодні  в «Карітасі» постійно  діє центр для переселенців, уся  команда працівників залучена до цієї соціальної роботи. У нас є психолог, який надає моральну підтримку та допомагає в першу чергу оговтатись від того  жаху, який люди пережили та нормально адаптуватись до умов нового місця перебування. Додамо, що з початку нашої роботи з біженцями все більше людей  охоче стають волонтерами, щоб підтримати їх.

З приходом Великого посту у нас стартувала акція « Великодній Виграш», котра традиційно відбувається кожного року, проте цьогоріч  її концепція дещо змінена. На усі зібрані кошти ми закупимо все те, що потребують діти переселенців:  ліки, канцтовари, одяг та їжу. «Великодній Виграш» є ініціативою, про яку вже кілька років мешканці нашого міста чудово знають і підтримують її.

– Мені подобається як у вас тут, так гарно  і добре, але я дуже хочу додому, хочу щоб був мир – говорить  чотирнадцятирічна дівчинка Саша, очі якої переповнені сумом та водночас надією на те, що війна скоро закінчиться.

Маріанна БУЯК