Повстання підтримали передові загони радянських і союзних військ, від смерті було врятовано майже сто тисяч полонених. А згодом визвольна хвиля покотилася далі і були звільнені інші концтабори.

Важкі випробування випали на долю дітей, яких насильно вивезли до Німеччини в роки війни. Їх поселяли в таборах, оточених колючим дротом під напругою, посилено охороняли з автоматами та вівчарками, годували двічі на добу: баландою, бруквою, гнилою капустою, 50 грамами хліба… Малі в’язні на собі перенесли голод, холод, звірячі знущання, медичні експерименти, непосильну каторжну працю. Вижити вдалося не всім. Тих, хто не витримував цього і вмирав, спалювали в печах крематорію. Ось тому колишні малолітні в’язні потребують особливої поваги та підтримки в суспільстві. Озирнімось навколо: де і як тепер вони живуть, якою мірою потребують піклування, і допоможемо тим, чим кожен з нас може.

За роки Другої Світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, із них п’ять мільйонів — громадяни колишнього Радянського Союзу.

В концтаборах на території України в роки Другої світової війни загинуло 12 мільйонів людей з 30 країн.

Всього на території Німеччини та окупованих нею країн було більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

Власне й згадує світ нинішнього скорботного дня в’язнів анти людського нацистського режиму.