Художник напрочуд вимогливий до себе й творчости, тому на виставці  всі  – роботи найвищого ґатунку. Такі твори бажав би мати в колекції не один музей чи не один колекціонер сучасного образотворчого мистецтва придбати…

У своїх роботах Левко Микитич – у пошуку, він постійно  експериментує, інтуїтивно намагається оптимально  поєднати  враження , отримані від зустрічі з довкіллям, місцями та місцинами, котрі навідує, від праці на пленерах зі своїми відчуттями, переживаннями та роздумами та про  сенс буття й своє місце в цім світі.

Левко Микитич закінчив Дрогобицьку художню школу, де його педагогом був засновник і потім багатолітній директор школи європейського визнання художник Петро Гейдек (нині мешкає і працює в Німеччині),  який, за словами самого Левка Микитича надто багато дав йому для розуміння сенсу малярства, для утвердження як живописця.  Потім було навчання в Львівському училищі декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша, опісля – Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Й після цього Левко багато років викладає в Підбузькій Малій академії мистецтв, є цікавим і талановитим педагогом, якого люблять і цінують учні.

Левко Микитич – член Національної спілки художників, Дрогобицької Асоціації художників (ДАХ), член Трускавецької Спілки художників.

Понад двадцять років малює Левко Микитич. І за це й час мав чимало персональних місцевих, обласних, всеукраїнських, міжнародних (у багатьох країнах континенту) виставок (серед яких – презентація його творчости в заповіднику «Софія Київська та торішня масштабна резонансна виставка в сторичному національному музеєві Тараса Шевченка), брав участь у безлічі витівках колективних. І завжди його роботи вельми схвально й прихильно оцінювали й глядачі, й найсуворіші критики. Нині малярство нашого краянина представлене в багатьох музеях України та світу, чимало їх є в приватних колекціях у Старому та новому Світах.

А в оновленому музеї Бруно Шульца в Дрогобичі чільне місце посідає полотно учасника дрогобицьких Шульцфестів Левка Микитича, присвячене чи не найбільш відомому у світі дрогобицькому письменникові та художникові.

До речі, вже відомо, що в рамках VII Міжнародного Фетивалю Бруно Шульца  у Ґалереї мистецтв імені Борис Возницького у Львові відбудеться велика малярська виставка художників різних країн. Візьме в ній участь і Левко Микитич.

Роботи – яскраві, сповнені світла та життя. А ціну йому Левко Микитич. Котрий пройшов через вогняне пекло Афгану добре  знає. І хоч має в доробку декілька творів, інспірованих тими трагічними подіями, майже ніколи не виставляє їх, Як сам каже, життя настільки прекрасне й цікаве, що не варто повертатися туди, де воно під загрозою…

Ось як висловився про художника відомий мистецтвознавець Роман Яців: «В утворених його уявою середовищах здійснюються якісь важливі «космічні» цикли, пояснити сенс яких можуть лише тонкі поети, до яких і належить автор».

А ще суттєвою рисою творчости мистця є поетичність, що поєднується з ліризмом і філософським баченням світу.

Про все це говорили ті, хто прийшов привітати художника з його трускавецьким вернісажем.  Відкрила й вела відкриття виставки директор музею Михайла Білас Олена Білас-Березова. Вона коротко окреслила життєвий та творчий шлях живописця. Відтак процитувала промовисті слова доктора мистецтвознавства , знаного дослідника сучасного малярства Ореста Голубця: «Живі емоції та філософські роздуми про буття цього світу хвилюють Левка Микитича. Його твори можна розділити на дві основні групи. Перша – експресивно мальовані, насичені тональними і кольоровими вальорами пейзажі, які фіксують певний стан природи. Працюючи над ними, автор не переслідує достовірности зображення, а відтворює світ, як своєрідну суму для зовнішніх подразників та емоцій»…

Тепло й щиро вітали художника його друзі й побратими по цеху голова Трускавецької Спілки художників Олег Олексин і дрогобицький художник Ярослав Данилів, член ДАХу, голова Дрогобицького осередку Національної спілки композиторів Володимир Грабовський, трускавецький історик, літератор і громадський активіст В’ячеслав Умнов, молодий поет і художник Мар’ян Олексин, який присвятив старшому колезі вірш, директор Підбузької малої академії мистецтв Валерій Вовк.

Й говорили промовці не лише про Левка Микитича як про яскравого й талановитого художника, одного з найцікавіших на Дрогобиччині, а й про людину – інтелігентну, скромну й доброго товариша….

Окремо йшлося й про доброчинну діяльність мистця, чия виставка гучно відкрилася 16 грудня в Трускавці, адже Левко постійно бере участь в акції «Мистці – воїнам». Він надто добре знає, що таке війна, тому й намагається підтримати тих, хто сьогодні воює на Сході, допомогти цим мужнім оборонцям країни…

Левко Микитич у своєму слові говорив про те, як працює над своїми творами, підкреслив, що для нього як мистця багато важать етюди, велике значення має робота на пленері. Й згадав свого покійного друга, колегу, побратима, світлої пам’яті Юрія Копчака, з яким разом не на одному пленері були і який,за словами Левка, дуже багато дав для поступу та розвою його творчости.

Володимир Грабовський,говорячи про мистецтво дрогобичанина Левка Микитича процитував вже згадуваного Романа Яцева, слова якого можуть бути резюме всього сказаного на відкритті виставки: «Левко Микитич є одним із найбільш талановитих і оригінальних носіїв ідеї універсальності цього великого духовно-культурного комплексу в її історичній ретроспективі — митцем, який душу цього краю так гармонійно розкриває через власну екзистенцію».

То ж не баріться – завітайте до Музею Біласа. На вас там чекає зустріч з справжнім мистецтвом, оригінальним і самобутнім мистецтвом уродженця Франкового краю Левка Микитича.

На завершення – поетичні рядки, що лунали на адресу автора вернісажу.

ЛЕВКУ МИКИТИЧУ

Вихорем в душу проникла,
З полотен земного творця,
Праця велика, що в часі застигла,
Татуюванням на тілі митця…

Завуальовані теми печалі,
Гармонія світла та дисонансів,
Де експресивні настрої й деталі,
Переходи колоритних нюансів…

Наче темрява зі світлом у двобої,
Танець на полотнах – буревій!
Кольори не визнані герої,
За право бути першим серед мрій.

В емоціях звивається відтінок,
Реальність чи ілюзія в очах?
Це опортуністичний поєдинок,
Що залишив присмак на вустах!

Мар’ян ОЛЕКСИН

Світлив автор репортажу

Придбати роботи художника