Як відомо, ухвалу про відзначення «900-річчя» прийняв ще  1988 року виконком Дрогобицької міської ради. Святкування дати, відбулося в 1991 року.Підставою для цього була довідка, підготовлена фахівцями тогочасного Інституту суспільних наук (тепер – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України), яка, на жаль, в архіві жодної установи не збереглась.

Ухвалу міста з визначенням його віку 1988 р., слід розглядати в контексті ситуації радянської доби, яку професор Ярослав Дашкевич ще 1992 р. кваліфікував як «фальшування метрик українських міст» епохи «брежнєвського застою» (Дашкевич Я. Виникнення міст України: міфи та реальність // Дашкевич Я. «…Учи неможними устами сказати правду». Історична есеїстка (1989-2008). Київ, 2011. С. 70-78). Згадані фальсифікації вчений викривав на прикладі «експериментів» з метриками Києва, Кам’янця-Подільського і Львова (зі згадкою Житомира, Черкас, Ізяслава-Заслава, Брацлава, Снятина). Так, Я. Дашкевич аргументовано показав, що конструювання фальшивих метрик міст здійснювалося радянською історичною наукою у чотирьох площинах: джерелознавчій, методологічній, методичній та етичній.

Проблемою визначення дати заснування Дрогобича в радянський час, займалося небагато дослідників, у тому числі й археологів. Вважаючи місто давньоруським, вони жодним чином не конкретизували свою позицію. Наприклад, у статті В. Козака та О. Ратича 1975 р., досить обережно говориться лише про те, що археологічна розвідка в околицях Дрогобича (1974 р.) «начебто» підтверджує легенду про древнє місто Бич біля с. Стебник, населення якого перенеслося на територію сучасного міста (Козак В.И., Ратич А.А. Разведка в районе Дрогобыча // Археологические открытия 1974 года. М., 1975. С. 294-295). Так само, й академік Ярослав Ісаєвич у жодній своїй праці не вказав конкретну дату заснування міста.

На початку 90-х рр., розгорнули дослідження давнього Дрогобича науковці відновленого історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка. У співпраці з науковцями України, переважно м. Львова, проведено ряд наукових конференцій, опубліковано десятки наукових розвідок, зрештою, започатковано стаціонарну археологію Дрогобича та його околиць. Під час тих чи інших будівельних робіт на території історичної частини міста, здійснювався археологічний нагляд. У співпраці з львівським академічними науковцями, істориками, археологами та архітекторами (Василь Петрик, Юрій Лукомський, Роман  Миська, Ярослав  Погоральський, Леонтій  Войтович, Роман Могитич та інші), проведені серійні археологічні дослідження території міста та його околиць (експедиції на території міста – у 2001, 2003, 2015 рр., на території с. Модричі – у 2010-2014 рр.). Лише експедиція на городищі Тептюж виявила давньоруський археологічний матеріал, однак і він не проливає світло на заснування міста в ХІ сторіччі.  На території самого міста такий матеріал не виявлений взагалі. Наприклад, експедиція 2015 року  на об’єкті «Вежа-дзвіниця», лише підтвердила датування пам’ятки XVI століттям, задокументоване в письмових джерелах.

В сучасній українські науці, проблема датування міст неодноразово обговорювалась на всеукраїнському рівні (останній раз – на круглому столі в Києві 24.09.2008 р. (див.: Датування міст як проблема історичної урбаністики: європейський та український досвід. Матеріали «круглого столу» 24 вересня 2008 р. / За заг. ред. В.Г. Панченка. К., 2008). Зокрема, вчені рекомендували міським громадам, дотримуватись Постанови Кабінету міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878, яка затвердила Список історичних населених місць України. Щодо Дрогобича, згадана «Постанова» датує Дрогобич 1233 роком.

Вважаємо, що датування Дрогобича приблизно на 100 років раніше перших писемних згадок, дозволяє в дискусійному плані говорити про зародження на території пізньосередньовічного міста поселення – так званого ембріону міста з неповним набором міських структур. Датування заснування згаданого поселення, становить собою складну наукову проблему.

Нагадуємо також, що в практиці європейських міст такими питаннями, як визначення їх дат, займаються не владні структури, а лише наукові інституції. У цьому сенсі, ухвала міської ради Дрогобича про «925-річчя» міста, виходить за межі її компетенції. Найкращий спосіб покласти край нефаховому втручанню в середньовічну історію – перейти до відзначення річниці першої письмової згадки Дрогобича, датованої 1387 роком. Таким чином, ми підтримуємо позицію науковців ДДПУ ім. І. Франка, зокрема, її обґрунтування у виданні «Нариси з історії Дрогобича / Наук. ред. Леонід Тимошенко» (Дрогобич, 2009). Згаданої традиції дотримується громада Львова, яка у 2006 р. відзначила 750-річчя заснування міста, з огляду на першу письмову згадку (1256 р.).

Рекомендуємо міській громаді Дрогобича, перейти до європейської практики визначення дат заснування міст і відзначити в 2017 р. 630-річчя першої письмової згадки і не робити вигляду, що місто є старшим Львова, позаяк це суперечить історичним фактам.

Леонтій ВОЙТОВИЧ,

доктор історичних наук,

професор,  завідувач  катедри історії

середніх віків та візантиністики ЛНУ

імені Івана Франка;

Мирон КАПРАЛЬ,

доктор історичних наук,

завідувач  Львівського відділення Інституту

української археографії та джерелознавства

ім. М. Грушевського  НАН України ;

Ігор СКОЧИЛЯС,

доктор історичних наук,

декан гуманітарного факультету

Українського католицького університету;

Юрій ЛУКОМСЬКИЙ,

кандидат архітектури,

старший науковий співробітник

Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича

НАН України;

Роман МИСЬКА

Кандидат історичних наук, провідний спеціаліст

науково-дослідної лабораторії археології

та краєзнавства ДДПУ імені Івана Франка;

Тарас МИЛЯН,

Кандидат історичних наук,

заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного

центру «Рятівна археологічна

служба» Інституту археології

НАН України;                                                                                          

Василь СЛОБОДЯН,

кандидат історичних наук, провідний науковий

спеціаліст Інституту «Укрзахідпроектреставрація»;

  Ярослав ПОГОРАЛЬСЬКИЙ

завідувач  Археологічного музею,  Львівського

національного університету імені Івана Франка.