Вперше організувала День Матері американка із Філадельфії Енн  Джарвіч 1910 року. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Серед української громади День Матері вперше організував Союз українок Канади 1928 року.  Мигув лише рік, й це свято відзначали  вже й у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кисилевська. Відтоді що другої неділі  травня День Матері відзначали дуже широко. Від  1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулось до  України.

Жінка споконвіку вважалася берегинею домашнього вогнища та сімейного затишку. Для українців образ Матері триєдиний. Любов до рідної неньки переросла у глибоку пошану до Матері Божої, яка завше була покровителькою українців, та невгасиму палку любов, що втілювалася у вічній боротьбі, до Матері-Батьківщини.

Любов матері… Що може бути важливішим? Жінка-мати – лаконічно, але водночас так багато… У нас підсвідомо живе довіра до неї, ми знаємо, що мати не відвернеться від своєї дитини, її любов сильніша за буденні образи. Ніхто так, як вона, не здатен відчути і зрозуміти зранену душу. Її серце щемить, коли дитині погано, вона співпереживає з нею, уміє поспівчувати. Уявляєте, який безмір любові в жінки, яка є Матір’ю для усіх нас!

Так, коли проблеми гнітять розум, ми з дитячою щирістю хочемо відгородити себе від них, прибігши під покров Пресвятої Діви Марії. Це невипадково. Помираючи на хресті, Ісус заповів улюбленому апостолові Івану опікуватися Марією, сказавши: „Сину, ось мати твоя”, а до Марії: „Жінко, ось син твій”. Тим самим віддав їй під опіку кожного з нас. Вона, будучи Матір’ю Божого Сина, стала небесною опікункою для усіх людей.

„Потіха заплаканих, скривджених заступниця, бурями гнаних пристань, немічних покров, хворих відвідання, жезл старости – Мати Бога нашого. Тому то ми до Тебе прибігаємо, визволи від усяких негод рабів Твоїх”. Такі величні гимни співають Марії не тільки у травні, але й упродовж року ми не забуваємо про Неї.
Богородиця посідає чільне місце в релігійній свідомості українців. Це пов’язано з ментальністю та суспільним ладом. В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сім’ї. Представники сильної статі нашого народу просили підмоги в небесної Матері. Ще в давні часи князі благали її про заступництво, віддавали честь і хвалу Марії за перемогу в битвах.

Величезну роль у вихованні дітей відіграє перша, найрідніша у світі людина – рідна мати. Саме від неї залежить моральне виховання дитини і саме мати прищеплює любов до рідної землі. Історія України непроста й трагічна. Було чимало таких моментів, коли, здавалося, українська нація може зникнути з лиця землі. Але не менше ця земля славиться національними героями, яким ми завдячуємо своєю незалежністю.

Кажуть, що великі люди не народжуються – їх вирощують матері. Все це факти, які тільки підтверджують, що впродовж тисячоліть, незважаючи на всі лихоліття, жінка-мати є вічним джерелом невичерпної любові та берегинею національних традицій.

У день вшанування матерів варто зупинити на мить шалений ритм життя і задуматися, чи не забули ми раптом про свою найдорожчу у світі людину. Тому що це день пам’яті про матерів цілого світу, коли віддається належне їхній праці і безкорисливій жертві задля блага своїх дітей.

“Майдан” щиро вітає усіх краянок з чудовим весняним святом і зичить усіх гараздів, добра, любови, родинної злагоди.