Шосте травня (23 квітня старого  стилю) – це день, коли святого Юрія (Георгія) було страчено у місті Нікомідії за наказом імператора Діоклетіана  304 року.

У «Житії Святих» святителя Димитрія Ростовського розповідається про Георгія (Юрія), що він був сином багатих і благочестивих батьків із Кападокії (область в Малій Азії). Його батька стратили за те, що він був християнином. Залишившись вдовою і піклуючись про безпеку маленького Георгія, мати переїхала жити в Палестину. Походила вона з багатої і знатної родини, і саме в Палестині знаходились її родові маєтки. Виростав Георгій у любові та достатку, отримав хорошу освіту. Коли прийшов час, він обрав військову службу. Був він людиною відважною і благочестивою. Незабаром імператор Діоклетіан призначив його комітом (у війську давніх римлян старший воєначальник, що супроводжував імператора у його мандрівках. Коміти входили до офіційного почту імператора і були його радниками, така посада вважалася дуже почесною) і воєводою. Мати Георгія на той час уже померла, і він залишився спадкоємцем величезного багатства.

Діоклетіан вів непримиренну боротьбу з християнами на всій території Римської імперії. Він замислив знищити християнство, як єресь, а самих християн фізично винищити. По усій країні стояли плач та стогін християн, яких кидали до в’язниць, піддавали нелюдським тортурам, страчували на міських площах. Проти такої чергової різанини виступив коміт Георгій. Він серйозно готувався до такого кроку: розпродав свої маєтки, роздав багатство на побудову храмів та підтримку бідних християн, рабам дарував свободу. Він звернувся до Діоклетіана з промовою, засуджуючи численні страти і мордування християн та прославляючи християнського Бога. Дуже був здивований імператор, що Георгій виявився таємним християнином. Він готовий був пробачити йому його «невігластво» і повернути усі чини та посади, якщо Георгій принесе жертву поганським богам.

Але віра святого була непохитною. Страшним тортурам піддали святого великомученика, але він твердо стояв на своєму. Перебуваючи у в’язницях та мандруючи країною, святий Георгій здійснив багато чудес та навернув у християнську віру тисячі людей. Господь давав йому силу завжди залишатись неушкодженим та бути переконливим у своїх діях в ім’я Господа. Імператор Діоклетіан наказав стратити святого шостого травня 304 року.

У V столітті на честь святого Георгія у Римі було збудовано церкву, у якій до сьогодні зберігається частина його останків, його спис та хоругва.
Традиційно святого мученика Юрія ( Георгія), вважають покровителем худоби і тварин, хліборобства і скотарства у всіх християнських народів. Вважається, що на Юрія «весна сходить на землю», а сам святий цього дня «відмикає землю».

Колись наші предки у цей день до схід сонця збирали росу і хворі та незрячі промивали нею очі, дівчата вмивалися «на красу», старші люди мочили голову – «щоб не боліла», господині кропили цією росою домашню птицю – «щоб плодилися курчата».

Проте основний захід у день «весняного Юрія» – це перший в році вигін худоби на відкрите пасовисько, «на росу». Женуть худобу цього дня свяченою вербою. У деяких місцевостях існує звичай обливати водою пастуха, щоб викликати дощ.

За старих часів, і в наші дні також, у цей день відбувалися традиційні обходи полів: громада у повному складі йде у поле, і там священик відправляє молебень, а люди проказують спільні молитви за врожай. На Волині священик править молебень над полем кожного господаря окремо, кропить свіжу зелень свяченою водою.

У народі вірять, що на весняного Юрія починає співати соловейко і вперше кує зозуля. Весняний Юрій, або ж Георгій, опікується також молодими дівчатами, які шлють йому свої молитви. Дівчата в цей день ворожать на женихів. Почувши зозулю, дівчина питає, чи довго їй залишатися в батьковій хаті. Якщо зозуля більше не куватиме, то дівчина цього року вийде заміж. Якщо куватиме, то треба рахувати, скільки разів, – стільки років ще чекати їй заміжжя.

Народні прикмети на весняного Юрія

– Як дощ на Юр’я, то буде хліб і в дурня.
– Якщо на Юрія посіяти огірки, то буде гарний врожай.
– Якщо в день святого Юрія сховається в житі ворона, то буде врожайне літо, а як горобцеві по коліна, то буде лиха година.
– Якщо чути голос птаха або гримить під час молебню в полі – погана прикмета на врожай.
– Як на Юрія стала буря, то буде мокре літо.
– На Юрія дощ – на худобу легкий рік.
– На Юрія мороз – уродиться овес.
– Як хто, вперше почувши зозулю, має гроші в кишені, то матиме гроші цілий рік.
– Закувала зозуля до Юрія – на поганий врожай.
– На Юрія посади редьку, то вродить, як кулак.
– Після Юрія не можна сіяти маку, гарбузів і кукурудзи, бо пізно і майже нічого не вродить, малий врожай буде.

 

А у церкві святого Юра в Дрогобичі (ХV-XVII ст.), що сьогодні входить до переліку пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (на світлині) це – храмовий празник  один з трьох днів у році, коли у музейній пам’ятці відбуваються богослужіння.

Щиро вітаємо краян зі святом і насамперед тих, в кого нині – день ангела, Юріїв та Георгіїв.

Підготував Сергій ФЕДОРЕНКО