Лімфома — це пухлина з клітин імунної системи, різновид злоякісної пухлини, яка вражає лімфатичну систему, котра  складається з лімфатичних вузлів (невеликі замкнені  скупчення лімфоцитів), селезінки, вилочкової залози, кісткового мозку.

У державах  Західної Європи щороку  захворюваність на лімфому  становить  близько 12-15 випадків на 100 тисяч  населення. В Україні на  нехождкінські лімфоми і хронічний лімфолейкоз страждають 15 тисяч осіб.

Існують два головних типи пухлин імунної системи: лімфома Ходжкіна (лімфогранулематоз) та неходжкінські лімфоми. Сучасна практика доводить, що лімфома виліковна в 80 відсотках випадків. Шанси хворих на одужання перш за все  залежать від своєчасної діагностики.

Захворювання може виникнути в будь-якому віці. До ранніх і постійних симптомів лімфогранулематозу відноситься локальне збільшення лімфатичних вузлів, частіше шийних, потім – підпахвових і пахових. Пізніше можуть проявитися такі симптоми, як кашель і важке дихання внаслідок тиску збільшених лімфатичних вузлів на легені та бронхи, але ці симптоми характерні не для всіх хворих, тут має значення локалізація пухлини.