Про це вчора, восьмого лютого, під час вебінару «Бухгалтерська правда», який відбувся у Львівському прес-клубі, повідомила директор Академії професійного бухгалтера Мар’яна Кавин.

За її словами, варто розмежовувати стажера і практиканта.

– Якщо людина стажується, то вона підвищує свій професійний рівень. А ось практика є обов’язковим елементом навчального процесу. Стажерами можуть бути студенти та учні, які вже отримали кваліфікаційний рівень та продовжують здобувати наступний освітньо-кваліфікаційний рівень. А практикантами – учні та студенти під час навчання, – пояснює нюанси аудитор.

Тому, за її словами, якщо перевірка виявить непрацевлаштованого працівника тридцяти-сорока років, то буде з’ясовувати, чи він десь навчається. Адже це може бути як стажер, так і працівник-«нелегал».

Але незважаючи на те, чи це – стажер, чи практикант, мусить бути договір. Тільки у випадку стажування договір укладають між стажером і підприємством. А у випадку практики – між підприємством та навчальним закладом.

Також стажеру обов’язково мусять зробити запис у трудовій книжці. Проте тримати його стажером довше, ніж півроку, заборонено.
– Навіть якщо йому не платять під час стажування, все одно мусять зробити запис у трудовій книжці. Якщо в стажера немає трудової книжки, то підприємство мусить її започаткувати, – пояснює Мар’яна Кавин.

Натомість практикантам жодних записів у трудовій не роблять, тому що практику він проходить згідно з навчальними планами.
Що стосується оплати праці, то п.3 статті 29 Закону №5067 наголошує, що стажер повинен отримати зарплату за виконання професійної роботи. А ось практиканти-учні ПТУ можуть отримати зарплату за фактично виконаний обсяг робіт.

– Такому практиканту можуть платити безпосередньо. Або ж – 50 відсотків навчальному закладові, а 50 відсотків – самому практикантові. А ось про оплату практикантові-студентові в законах нічого не сказано, – аудитор не може пояснити, чому саме так.

Також  Мар’яна Кавин радить зі стажерам укласти договір цивільно-правового характеру.

– Він не вимагає ані доплати до 3200 грн, ані сплати ЄСВ (ЩЛ.- єдиного соціального внеску), ані компенсації при звільненні та інших соціальних гарантій. Якщо ви не плануєте платити стажеру чи практиканту, то в договорі вкажіть, що оплата праці відбуватиметься або за професійні роботи, або за фактично виконану роботу. А оскільки ніяких робіт не буде виконано, то й оплати ніякої не буде, – акцентує Мар’яна Кавин.

А її колега, керівник служби контролю фінансів компанії «Західна консалтингова група», лектор Академії професійного бухгалтера Людмила Шахно радить уважно подивитися, що ж саме написано в договорі, який уклали.

– Якщо це договір ЦПХ (ЩЛ.-цивільно-правового характеру), то звернуть увагу, щоби він не починався словами «роботодавець» та «працівник». Тут мусить бути «замовник» та «виконавець». І табелю обліку робочого часу не треба вести, – підказує вона як не потрапити на гачок величезних штрафів.

Адже після підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, в кілька десятків разів зросли й штрафи за порушення трудового законодавства.

Повідомлення Львівського прес-клубу