Про це 22 лютого під час вебінару «Бухгалтерська правда», який відбувся у Львівському прес-клубі, повідомила директор компанії «Академія професійного бухгалтера».

За її словами, в документах зазначена тільки та межа, тобто 80 євро, після якої доводиться сплачувати податки. Але бухгалтерам незручно обраховувати кожен день відрядження працівника. І якщо доводиться сплачувати аванс, то невідомо, який же курс гривні до євро буде завтра.

– Отже, підраховуватимемо таким чином. Берімо курс за кожен день відрядження. Але робімо це тільки для того, аби впевнитися, що сума добових не перевищує граничну межу для нарахування ПДФО та військового збору, – пояснює вона.

Також, Мар’яна Кавин наголосила, що якщо підприємство не фінансують з державного чи місцевого бюджету, то працівника можуть відправити у відрядження, не виплативши йому авансу. І керівника підприємства за це не оштрафують.

–  У листі Мінсоцполітики від сьомого  листопада 2013 року зазначено: «Аванс видається обов’язково до початку закордонного відрядження, але після видачі наказу за відрядження.Винні особи за невидачу будуть оштрафовані від 510 до 1700 гривень», – цитує аудитор.

А в статті 121 «Кодексу законів України про працю» немає жодної згадки про аванс. Там наголошують, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовим відрядженням.

– Звертаю увагу: про аванс – ані півслова. Наступним абзацом сказано, що працівникам, яких відряджають, виплачують добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати за наймання житлового приміщення, – читає закон аудитор.

І тільки в наказі Мінфіну №59 від 13 березня 1998 року згадують цей самий аванс: «Підприємство, яке відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат для здійснення службового відрядження (авансом). Аванс може видаватися готівкою або перераховуватися на платіжну карточку. Працівникові видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житла та добові витрати. Підприємство, яке відряджає працівника за кордон, забезпечує його грошовими коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом) в національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у вільноконвертованій валюті».

– Але від  квітня 2011 року, тобто коли став чинним Податковий кодекс, вищезгаданий наказ № 59 поширюється на ті підприємства, які частково або повністю фінансуються з бюджету. Тобто – не на всіх, – підсумовує директор.
Мар’яна Кавин радить тим підприємствам, які не фінансують з бюджету, видати власні внутрішні інструкції щодо виплати чи невиплати авансу. Адже податківці, вишукуючи причини для штрафів, починають застосовувати до підприємств, які не фінансують з бюджету, ось цей наказ – №59.

За повідомленням Львівського прес-клубу