У Дрогобичі завдяки НГО “Арекет” за підтримки Української реґіональної платформи громадських ініціатив, що адмініструється громадською організацією «Центр «Жіночі перспективи» за фінансової підтримки Європейського Союз шостого березня  побував муфтій Духовного управління України “Умма” шейх Саід Ісмагілов. Поважний гість відвідав родину громадських активістів Діляри  та Амета  Бекірових , ознайомився з містом, в родині киримли Рефата та Лілі Джелялових, де провів обряд дува – поминання померлої сорок днів тому мами Рефата-аги.

Світлина від Ґазета "Майдан".

Відтак відбулася зустріч шейха Саіда з ректором ДДПУ імені Франка професором Надією Скотною. Йшлося про необхідність долання стереотипів у міжконфесійних стосунках, зокрема й уставленні до ісламу, прибічників якого часто звинувачують в аґресивному радикалізмі та підтримці тероризму, Насправді ж, на переконання священика та теолога, ні радикалізм, ні терор стосунку до Корану та вчення пророка Мухамеда не мають.

На закінчення зустрічі Саід Ісмагілов подарував Надії Скотній український переклад смислів Корану (як стверджує муфтій, справжній Коран існує тільки мовою ориґіналу, себто арабською).

Світлина від Ґазета "Майдан".

Відтак в актовій залі “муфтій Майдану” шейх Саід Ісмагілов прочитав цікаву лекцію “Іслам в Україні”, котра для більшості присутніх відкрила багато чого нового не лише про мусульманство, а й узагалі про багатоконфесійність нинішньої України. Й відтепер, напевно, упередженості до прибічників ісламу, що живуть поруч і з нами , в багатьох дрогобичан поменшає.

Зокрема, лектора наголосив, що Україна — це унікальний приклад того, як можна знаходити взаєморозуміння між представниками різних релігій, утворюючи єдину культурну середу, і саме в цьому полягає специфіка нашої країни. А ще йшлося про те, що Іслам для України — традиційна релігія. Багато хто про це не знає, але згадки про перших мусульман на теренах України з’явилися в восьмому-дев’ятому сторіччях, тобто ще до прийняття християнства в Київській Русі. І це згадки навіть не про Крим. В Приазов’ї, на Донеччині та Запорожжі знайдені мусульманські поховання, городища і навіть залишки мечетей. А пізніше мусульмани стали корінним населенням певних територій, зокрема Приазов’я, Причорномор’я та Криму.

Насамперед йдеться про кримських татар. З XII — XIII століття Іслам став державною релігією Кримського ханства. Тобто для України Іслам – це традиція, культура та релігія, яка вже багато століть знаходиться поруч з українцями: християнами, юдеями, караїмами. Пояснив муфтій Ісмагілов і основні постулати своєї релігії, основні засади ісламу, говорив про спільне та відмінне в трьох світових релігіях – юдаїзмі, ісламі та християнстві.

А ще священик і богослов (шейх Ісмагілов також є керівником Українського центру ісламознавчих досліджень) підкреслив: мусульманин – не завжди араб. «Мусульманин» – це термін, що позначає релігійну приналежність людини, що сповідує Іслам. Поняття «Араб» належить до етнолінґвістичної приналежності. Араб – це людина, яка виросла в суспільстві людей, що розмовляють арабською мовою. Це правда, що Іслам бере початок Аравійському півострові, й Коран був написаний арабською.

Але сьогодні  іслам поширився далеко за межі арабського світу, і зараз більшість мусульман не є арабами.

Говорив Саід Ісмагілов і про те, що є спільним у трьох світових релігіях. Насамперед це –  віра в єдиного Бога.  Різнить передовсім те, що святим  днем для мусульман  є п’ятниця (джума), для євреїв – субота (шабат), для християн – неділя. Так само відмінним є й початок і завершення тижня у прибічників кожної з цих конфесій.

Не відкидають християни та мусульмани й того, про що йдеться в юдейській Торі (Книзі, яку європейці звично називають Старим Заповітом).

Також в ісламі Іса (Ісус) є одним з вельми шанованих пророків.

Іслам стверджує, що Ісус був народжений від діви, прожив безгрішне життя, зробив безліч чудес і повинен прийти вдруге в кінці часів. Проте в силу суворої монотеїстичності Ісламу його божественність заперечується, а твердження, що він – «Син божий» відкидається як вид багатобожжя. Також, згідно з писанням, відкидається той факт, що він помер на хресті, а був узятий на небо, не зазнавши страждань і смерті. Іслам категорично відкидає концепцію замісної жертви.

Почули присутні на лекції й про основні течії в ісламі. Поділяються мусульмани на сунітів та шиїтів. Суніти є найбільш поширеними і становлять майже 85 відсотків від числа всіх мусульман. Поділ відбувся в першому поколінні мусульман після смерті Мухамеда. Причиною розколу були суперечки про те, хто повинен стати наступником пророка і очолити ісламську спільноту.

Детально зупинився муфтій і на тому, чого вчить вірних його релігія.

Іслам вчить, що люди народжені духовно нейтральними, але цілком здатними до цілковитої  слухняності та відданості Богу і що вони залишаються такими ж, навіть якщо мають особисті гріхи. Отже, вимоги ісламу до людини – просто інструкція для життя. У цій релігії немає спасителя – лише  пророки.

Саме ж вчення стоїть на п’яти стовпах ісламу.

Це  сповідання віри («Немає Бога крім Аллаха, і Мухамед пророк Його»), молитви  (намазу) п’ять разів на день, під час якої погляд вірного спрямований  у напрямку Мекки), милостиня (в деяких мусульманських країнах прийнята як офіційний податок), піст (мусульмани постять протягом місяця Рамадан згідно з місячним календарем), і паломництво до  Мекки, яке кожен мусульманин повинен здійснити хоча б раз протягом свого життя).

Для багатьох мало не відкриттям стало твердження, що Коран є священною книгою лише мовою оригіналу. Переклади ж передають лише смисли. Тому, наприклад, нещодавно виданий у Києві Коран  є  саме «перекладом смислів Корану».

Розповів шейх Саід і про те, як за Союзу мусульмани ховали Коран від чужих очей, як молилися таємно, й що іслам у підпіллі в СРСР був приблизно тим же, що й греко-католицьке підпілля.

Сьогодні, як і представники інших конфесій, мусульмани мають право вільно сповідувати свою релігію. Хоча й трапляються проблеми: не завжди виділяють землю під поховання (в столиці, приміром), не всюди місцеві громади дають згоду на будівництво мечетей.

– Та ми намагаємося уникати конфронтації – каже шейх Саід. Розуміння того, що іслам – релігія миру й не становить загрози Україні, в якій переважає християнство, прийде згодом. Ми це розуміємо. Тому, приміром у Львові ми не стали будувати мечеті – створили ісламський культурний центр, де вже всередині є невелика мечеть. До того ж, сама релігія наша каже, що не обов’язково будувати спеціальну велику споруду для молитов. Молитися можна в будь-якому місці, як придатне для здійснення намазу.

Що ж до того, як виглядає мусульманська спільнота в Україні, то, виявляється, сьогодні дві третини українських прибічників ісламу мешкають на окупованих територіях – в Криму та Донбасі.

Наприкінці зустріч з Муфтієм Духовного управління України лунали й запитання, деякі було доволі гострими. Зокрема – про акти терору в Європі, які часто відбуваються, нібито під прапором саме ісламу.

На це лектор категорично сказав, що іслам і терор – речі несумісні:

– Релігійні закони ісламу не дозволяють умисне вбивство. Під заборону також потрапляє і самогубство. Найчастіше, люди, що називають себе мусульманами і беруть участь у терористичних акціях, керуються не Кораном, а настановами тих авторитетів, які переслідують свої негідні цілі. Іслам, як і інші світові релігії, стоїть на позиціях миру стосовно кожної людини незалежно від їх релігійної, соціальної, політичної та ін. ідентичності – наголосив Саід Ісмагілов.

Також він говорив про те, що страх перед поширенням ісламу в Європі залежить до певної міри від того, що для Старого Світу мусульманство – відносно нова релігія, тому й виникають проблеми.

Говорив шейх Саід і про те, як у Середньовіччі в християнському світі й війни, й багато чого іншого, що тепер людська спільнота засуджує, теж чинилося під прикриттям релігійним, а подекуди й освячувалося церквою

На запитання одного з присутніх, чи часом не те саме зараз переживає мусульманський світ, адже за місячним календарем хіджри (саме за ним живуть сповідники ісламу) нині – початок ХV століття, себто середньовіччя, теолог не дав ствердної відповіді, але зауважив, що своя рація в такій думці є.

На запитання ж про джихад столичний гість сказав, що це поняття аж ніяк не означає «священної війни проти невірних». Насправді це означає «зусилля», й вершиною є власне боротьба із власними недоліками. На нижньому ж шаблі може йтися й про військовий бік, але тільки у випадку, коли треба боронитися від ворога.

Про «Хамас», ІДІЛ, «Хезболу» тощо Саід Ісмагілов підкреслив, що вартувало би з’ясувати, хто фінансує, хто стоїть за цими угрупованнями, котрі, на його думку не мають нічого спільного  з релігією сповідником та проповідником якої він є….

І далі лектор наголосив: життя, гідність, майно, родина, країна є  для правовірного недоторканними.

Час збіг дуже швидко. Й хоч дуже багато присутні довідалися про іслам і, напевно, позбулися хоча б частини упереджень та стереотипів, ще багато питань можна було поставити шановному муфтієві, й подискутувати, бо все ж певні суперечності у співіснуванні мусульман із своїми сусідами. Та це – вже, мабуть, наступного разу. Бо ГО «Арекет» обіцяє такі зустрічі зробити регулярними.  І навіть не «замикатися» лише на ісламі, а й розповісти дрогобичанам й про інші конфесії. Можливо – навіть і головного рабина запросити з лекцію…

Біографія шейха Саіда Ісмагілова тут.

Світлини автора.