Українська дослідницька компанія GfKUkraine на замовлення ГО «Центр «Жіночі перспективи» в рамках проекту «Зміцнення громадського контролю щодо формування та реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми» зробила соціологічне дослідження про обізнаність мешканців Львівської області щодо ризиків, пов’язаних із торгівлею людьми. Опитування показало жахливі речі.

Світлина від Прес-клуб Львів.

Понад 60 відсотків мешканців Львівської області мають знайомих чи родичів, які працюють чи працювали за кордоном. І понад 50 відсотків, віком від 18 років, мають намір виїхати за кордон у пошуках кращої долі. З них 28 відсотків вже мали такий досвід, 22 –  планують поїхати вперше.

– 45 відсотків опитаних сказали, що готові влаштуватися на роботу  нелегально. Понад те, вони погоджуються працювати і на нелегальному виробництві. Адже в Україні вони так само працюють без контракту, без трудової книжки та соціальних гарантій, тому що їм потрібні гроші, – розповідає Олена Кальбус.

Світлина від Прес-клуб Львів.

Опитування показало, що ті, хто планують виїхати за кордон, є біднішими, за своїх співгромадян. 18 відсотків з них вимушені економити на їжі, 25 відсотків позичають або заощаджують, щоби придбати собі взуття або одяг.

– Кількість безробітних серед тих, хто планує їхати на заробітки за кордон,  – 11 відсотків. Що стосується спеціалістів, які виїжджають, то це -будівельники, водії та продавці. Проте останнім часом почали більше виїжджати освітяни, науковці та медики, – каже координатор проекту з протидії торгівлі людьми у Львівській області.

За її словами, наші медики та педагоги готові виконувати за кордоном сезонну чорнову роботу, тому що тої зарплати, яку вони отримують в Україні, їм не вистачає на прожиття.

Проте 44 відсотки серед потенційних мігрантів мають вищу та незакінчену освіту. А вік – від 18 до 29 років.

– 15 років тому, коли ми почали говорити про проблеми неврегульованої міграції, про торгівлю людьми, то тоді збиралися виїжджати люди від 30 років і старші, які раптово залишилися без роботи і не мали чим годувати свої родини. Зараз їде молодь, яка бачила досвід інших поколінь. Але молоді бракує життєвого досвіду, власного розуміння ризиків  та обізнаності, де і як шукати допомогу, – робить висновки Олена Кальбус.

Водночас, за її словами, тільки 45 відсотків з опитаних, які погоджуються на нелегальне працевлаштування, готові в разі чого звернутися за допомогою до поліції чи до дипломатичних установ своєї країни.

– Це означає, що вони не обізнані з тим, що основні права людини не залежать від того, наскільки легальним є їхнє працевлаштування, наскільки вони там легально перебувають. Вони безпосередньо пов’язують своє право на допомогу зі своїм статусом легальності чи нелегальності, – зазначає координатор проекту з протидії торгівлі людьми у Львівській області.

Також 27 відсотків потенційних мігрантів готові працювати на неофіційному виробництві. Тобто на такому, яке не зареєстровано в тій країні та виготовляє контрафактну продукцію. Такі працівники чудово розуміють, що вони є співучасниками злочину. І не звертаються до правоохоронних органів навіть тоді, коли їхньому життю загрожують.

– 11 відсотків мігрантів навіть готові віддати свій паспорт такому працедавцеві. Але навіщо йому ваш паспорт? Адже в будь-якій країні в будь- якому державному органі неможливо зареєструватися з моїм паспортом без мене. Це – незаконно. Тому паспорт забирають, аби контролювати та утримувати цю особу, яка погодилася на цю роботу, – пояснює спеціаліст.

За словами радника Міністерства соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб Оксани Яковець, дуже багато осіб, які потрапили у трудове рабство, соромляться звернутися за допомогою.

– Хоча є багато спеціалістів, які готові допомогти, – говорить вона.

Отож, щоби не потрапити в трудове рабство, спеціалісти радять вимагати від працедавця угоду українською мовою, оформляти трудову візу, не боятися відмовлятися від непевних пропозицій та звертатися до фахівців, які володіють інформацію. Наприклад, це – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527. Дзвінки – безкоштовні з будь-якого мобільного. На дзвінки відповідають консультанти-фахівці.

Повідомлення Львівського прес-клубу