Знає кожен:  навесні день збільшується, а ніч скорочується. Власне  20-21 березня надходить  момент, коли тривалість дня і тривалість ночі стають рівними. Тому й звемо цю днину днем весняного рівнодення.
У цей день для всіх місць Землі (окрім земних полюсів) день майже рівний ночі ( «майже» – через рефракцію, той факт, що Сонце – не точкове джерело світла, а диск, і також через те, що сам момент рівнодення зміщений стосовно шести  або 18 годин місцевого сонячного часу).

Весняне і осіннє рівнодення вважають астрономічним початком відповідних пір року. Проміжок між двома однойменними рівноденнями називається тропічним роком, який і прийняло людством  для вимірювання часу.

Тропічний рік складає приблизно 365,2422 сонячних діб, тому рівнодення припадає на різний час доби: пересувається  вперед щоразу майже на шість годин.

Юліанський рік становить 365 і 1/4 діб. Вставний день високосного року повертає рівнодення на колишнє число року. Але тропічний рік трохи менший юліанського, і рівнодення насправді повільно відступає за числами юліанського календаря.

У григоріанському ж літочисленні внаслідок пропуску трьох днів у 400 років воно майже нерухоме (григоріанський рік в середньому становить 365,2425 діб).

З давніх давен  весняне рівнодення вважалося  великим святом, а в першу неділю після настання рівнодення слов’яни відзначали велик-день – «великий день», – сонячне свято, час коли день перемагає ніч («великий день»), весна – зиму і починається новий рік за сонячним календарем.
Тож порадіймо справжньому приходу весни й тішмося усміху сонечка.

***
Тихо рипає вісь земна, мов важіль Архімеда.
Починають з-під льоду ріки свій споконвічний біг.
У безмежному всесвіті повертає до сонця планета
Свій засніжений і зазимлений, захололий північний бік…

1979 р.

Олександр ІРВАНЕЦЬ