Очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович відзвітував про завершення обговорення законопроекту про державні та інші свята, а також повідомив про внесення відповідних змін до законопроекту.

Так, В’ятрович повідомив, що в його рамках надійшло 672 звернення від українців. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

“Підводимо підсумки громадського обговорення законопроекту про державні та інші свята. Воно було досить бурхливим – надійшло 672 звернення від громадян України, громадських об’єднань, партійних та профспілкових організацій, державних установ. Крім того відбувалися цікаві дискусії на майданчику Реанімаційного пакету реформ, та в медіа”, — йдеться в повідомленні.
Зрештою, В’ятрович наголосив на головних змінах, внесених до законопроекту.

“Документ доповнено новою категорією — “Міжнародні дні”, куди включені, серед інших 8 березня – День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) та 1 травня – День праці (буде вихідним). Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря”, — повідомив глава Інституту нацпам’яті.

Крім того, В’ятрович повідомив, що Інститут дослухався до побажань громадськості і включив до проекту традиційне свято – День Святої Трійці. “Другий день після Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним”, — наголосив він.

Нові свята

Facebook / Володимир В’ятрович
“Також вноситься як традиційне свято – Різдво Христове за григоріанським календарем, що відзначається 25 грудня (не є вихідним днем)”, — також додав очільник Інституту.

Згідно з оновленим законопроектом, неробочий святковий день пропонують не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (окрім Різдва за юліанським календарем, сьомого січня).

День Державного Прапора України відзначатимуть четвертого вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 року).

“Законопроектом упорядковано скорботні дні й запропоновано День пам’яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу третього листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули понад 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в’язнів Соловецького табору особливого призначення”, — також уточнив В’ятрович.

Із повним текстом оновленого законопроекту можна ознайомитися за цим посиланням.

Нагадаємо, раніше Володимир В’ятрович пояснив, навіщо змінювати календар свят. 

Джерело – ТСН