– Страхові компанії намагаються запропонувати своїм клієнтам продукти, які передбачають страхування від усіх можливих погодних ризиків. Чому ви надаєте перевагу страхуванню від посухи?

– Річ не в тім, що ми надаємо перевагу страхуванню від посухи. Звісно, можна страхувати від усіх ризиків. Та при цьому слід пам’ятати, що це коштуватиме дорожче, ніж страхування від певного ризику.

Наші страхові продукти надають можливість страхуватися лише від посухи. А вона є одним із основних ризиків у багатьох регіонах України. Та особливо вона ускладнює роботу сільгоспвиробникам на сході та півдні країни.

Є ще одна обставина. Справа в тім, що класичне страхування може застосовуватися лише з моменту появи сходів. Тобто, з моменту посіву до появи сходів з’являється своєрідна часова «мертва зона» для страхування. Весь цей час аграрії залишаються незахищеними.

Більше того, класичне страхування працює тоді, коли культури досягають певної стадії розвитку. Тим самим страховик забезпечує свою фінансову безпеку. Продукти страхування від посухи дозволяють охопити періоди, які досі не страхувалися: ще до появи сходів. Таким чином, у фермерів з’являється можливість більшою мірою убезпечити себе від конкретного погодного катаклізму.

Ініціатива появи нових страхових продуктів виходила, насамперед, від наших клієнтів. Вони неодноразово говорили нам, що зацікавлені застрахувати свої посіви від посухи.

Насамперед, це стосується виробників сої. Розвиток цієї культури дуже залежить від необхідної кількості опадів. І якщо настає посуха, соя сильно через неї потерпає.

 

– Які сільгоспкультури, окрім сої, ви ще готові страхувати від посухи?

– Ми можемо страхувати різні культури. Та при цьому треба пам’ятати, що в кожної з них є періоди, коли вони особливосприйнятливі до браку вологи. Приміром, та сама соя особливо потерпає, якщо посуха розгортається в серпні. А посушлива погода для пшениці в липні – позитивний момент, тоді якраз відбувається збирання врожаю. Хоча посуха для пшениці в травні вкрай небажана. Бо в цей момент вона перебуває в стадії активного розвитку та потребує опадів. І їх відсутність згодом негативно позначається на її врожайності.

Можна сказати, що в цілому посуха небезпечна для сільгоспкультур у період, коли вони активно розвиваються. Тому вона може зачепити як ярі, так і озимі культури. Наприклад, 2015 року в окремих регіонах України з вересня до жовтня не випало взагалі жодних опадів. І озимі культури, зокрема, рапс, у багатьох випадках взагалі не дали сходів.

 

– На які ще реґіони України, окрім сходу та півдня, поширяться ваші страхові продукти від посухи?

– Страхові продукти від посухи поширяться на всю Україну. Все залежить від того, де в них виникатиме необхідність.

Більш чи менш нормальний рівень опадів спостерігається в центральних та західних регіонах України. На сході та півдні країни завжди відчувається їх брак. Вірогідність посухи тут складає 50%. По суті це означає, що посуха в цих місцях дається взнаки практично через рік.

До таких ризикових регіонів належать Одеська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Луганська, Донецька, Харківська та частина Дніпропетровської області. У цих регіонах у середньому впродовж року випадає 500 міліметрів опадів.

600 міліметрів опадів випадає у центральних областях України. Оптимальним рівнем вважається 700 міліметрів вологи. Це забезпечує нормальний розвиток сільгоспкультур. В Україні лише на 30 відсотків території спостерігається такий показник, переважно, це в північних регіонах. Але там зовсім інші ґрунти – на них краще вирощувати не стільки зернові культури, скільки ту саму картоплю.

 

– Наскільки в такому випадку економічно доцільно страхувати від посухи в регіонах з традиційно підвищеною вологістю, приміром, у Поліссі та Прикарпатті?

– Ми готові працювати з клієнтами незалежно від того, де вони знаходяться, – в українському Поліссі чи в Причорномор’ї.

Один із наших продуктів від посухи передбачає показник вологості ґрунту. Ми зважаємо на дані за останні 38 років, це дає можливість визначити нам ризики від посухи в тій чи іншій місцевості. Причому ці дані досить точні. Вони знімаються з площі 100 х 100 метрів.

Якщо в регіоні, де працює сільгоспвиробник, посуха зустрічається вкрай рідко, то наше страхування обійдеться йому дешевше. І навпаки: якщо наш клієнт працює в зоні, де звичні посухи, то йому доведеться більше заплатити за відповідне страхування.

 

– Як часто посухи бувають в Україні?

– Я вже казав, що на півдні та на сході країни посуха буває через рік. Вона може бути локальною, або ж охоплювати більшу територію. У будь-якому випадку сільгоспвиробники цих регіонів дуже потерпають через неї.

Посуха є проявом зміни клімату на Землі. Порівнюючи середню температуру в Україні за періоди 1960-1990 років і 1990-2016 років, спеціалісти констатують, що вона піднялася на 1,5 градуса. А рівень опадів за цей же час скоротився на десять міліметрів.

Прикметна деталь: від 1991 до 1999 року температура зростала лише взимку. Це призводило до появи крижаної кірки на полях. А це один із вкрай важливих страхових ризиків.

Від 2000 року температура також зросла в літні місяці. З цього моменту почали спостерігатися різкі температурні стрибки. Це коли в окремі періоди встановлюється висока температура, а слідом за ними настає різке похолодання. Такі температурні перепади також негативно позначаються на розвитку сільгоспкультур. Особливо це небажано навесні та восени, коли починається вегетація рослин.

 

– Традиційно в Україні інформацію про погоду надає державна метеослужба. Чи достатньо буде вам її для ухвалення рішення про відшкодування збитків, яких аграрії зазнають через посуху?

– Проблема, з якою ми стикаємося, – в Україні недостатньо метеостанцій. На всій її території є лише 164 офіційних метеорологічних станції, з яких 140 перебувають у місцях, придатних для моніторингу сільськогосподарських угідь. У деяких випадках трапляється, що відстань від поля до найближчої метеостанції складає 50-100 кілометрів. Тому те, що відбувається в районі метеостанції та безпосередньо на застрахованому полі, може суттєво відрізнятися.

Для того, аби вирішити цю проблему, є кілька шляхів. Один з них передбачає використання даних не лише державних метеостанцій. Інколи вони доповнюються супутниковими даними.

Інше рішення передбачає використання даних державних метеостанцій в якості першого тригера для виплати страхового відшкодування, яке надалі підтверджується оглядом полів, на яких спрацював перший тригер. У цьому випадку відшкодування ґрунтується на реальних втратах, які оцінені під час огляду.

Є й інші варіанти. Досить скоро на ринку з’явиться продукт, котрий для заміру рівня вологості ґрунту використовуватиме дані супутників, які застосовують технологію радару. Дані, отримані завдяки такій технології, також можуть дати підставу для виплати страхових відшкодувань у випадку настання страхового ризику.

Відповідаючи на ваше запитання, зазначу, що дані державних метеостанцій можна використовувати в агрострахуванні, але орієнтуватися винятково на них не варто. Бо розширення цих даних недостатньо велике.

 

– Від  певного часу  в Україні почали впроваджуватися приватні метеостанції, які встановлюються безпосередньо на полях. Чи здатні вони забезпечити об’єктивні дані, і чи використовуватимете ви їх при виявленні ризикових подій?

– Лише один із постачальників уже поставив до України близько 800 таких метеостанцій. Багато це чи мало?

Для отримання точних результатів треба встановити одну таку станцію на одній тисячі гектарів. І це як мінімум! Бо якщо є зміна рельєфу, то треба більше метеостанцій.

Ми працюємо з одним великим агрохолдингом: у нього встановлено 100 метеостанцій – по одній на чотири-п’ять тисяч гектарів. Навіть для нього цього недостатньо, щоб нормально оцінювати рівень опадів та використовувати винятково отримані дані для страхових продуктів.

З іншого боку, коли йдеться про катастрофічні випадки, то можна обійтися й меншою кількістю метеостанцій. Тобто, якщо опадів не було взагалі, то не важливо, чи вимірювали їх метеостанції на п’ять тисяч . чи на одну тисячу гектарів.

 

– Чи доступна фермеру установка приватної метеостанції?

– Базова станція коштує приблизно тисячу-тисячу двіста доларів. Якщо користувачі хочуть отримати додаткові параметри, тоді слід приєднувати додаткові модулі. А вони можуть коштувати дві-три тисячі  доларів і навіть більше.

У нас є клієнт, який обробляє вісім тисяч  гектарів. Раніше у нього було дві метеостанції. Зараз він встановив ще шість. Для нього цього достатньо, і він може їх використовувати для страхування від посухи.

Треба також враховувати, що ці метеостанції більшою мірою використовуються не для агрострахування, а для аналізу ситуації, що дає можливість сільгоспвиробникові ухвалити рішення – коли ліпше посіяти, коли збирати, які культури краще обробляти з урахуванням погодних умов.

Коли я розмовляю з перестраховиками, вони кажуть, що дані від цих метеостанцій можна використовувати при страхуванні. Та при цьому підкреслюють, що більше довіряють супутниковим даним. Супутникове вимірювання вологості ґрунту з роздільною здатністю у 100 х 100 метрів – це подібне до наявності метеостанцій на кожних 100 метрах.

 

– Наскільки супутникові дані доступні сьогодні для українських аграріїв?

Агрохолдинги активно використовують супутникові дані, виробники насіння – також. Насправді, супутникові дані перебувають у відкритому доступі і вони безкоштовні.

Інша річ, що цих даних дуже багато і вони потребують спеціальної обробки. Є компанії, які займаються цією роботою, вони надають дані у доступній формі для широкого кола користувачів. Так, їхні послуги вартують певних коштів. Та сільгоспвиробник повинен сам визначитися з тим, чи потрібно йому ними скористатися.

Наприклад, один із найбільших постачальників насіння в Україні уклав відповідний договір з міжнародною компанією, яка займається обробкою таких супутникових даних. У його рамках було закуплено та роздано агрономам і менеджерам клієнтів кілька сотень планшетів, аби вони отримали оперативний доступ до цих оброблених параметрів та могли скористатися ними в своїй роботі.

Ми як брокерська компанія також використовуємо ці дані, особливо, в складних випадках. Та насамперед, ними повинні регулярно користуватися страхові компанії для оцінки ризиків.

Для вимірювання вологості ґрунту вже розробляються мобільні додатки. Клієнти, які купили страховку, отримають до них доступ, аби скористатися потрібними для них даними. Технології сьогодні розвиваються дуже стрімко.

 

– На півні України починає відроджуватися штучне зрошення полів. Як воно може позначитися на просуванні ваших страхових продуктів від посухи в цих регіонах?

– Звісно, якщо є іригація, то страхування від посухи, за великим рахунком, не потрібне. Та слід розуміти, що проведення іригації коштує великих грошей. Зараз для України вона майже недоступна. Тому без страхування від посухи в цих регіонах наразі не обійтися.

Окрім того, іригація навіть з часом проводитиметься на обмежених територіях. А ми пропонуємо свої продукти для всієї України. Тому я переконаний, що вони будуть запитані.

 

Михайло ВЕРНИГОРА,

національний прес-клуб «Українська перспектива»