Нові досягнення аграрних розписок

Аграрні розписки в Україні почали впроваджуватися 2014 року. Полігоном для їх випробування стала Полтавщина. Перше застосування фінансової інновації виявилося успішним. Лише протягом першого року в області було виписано десять  аграрних розписок. З часом усі вони були успішно закриті. Завдяки ним місцеві аграрії отримали близько 40 мільйонів. гривень.

Нині дія аграрних розписок уже поширилася на вісім пілотних реґіонів. Впродовж двох років до Полтавщини приєдналися Черкаська, Вінницька, Харківська, Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська області. За офіційними даними, станом на 18 квітня поточного року всього зареєстровано 103 аграрні розписки.  З них 40 – товарних і 63 – фінансові.  Всього на цей час завдяки новому інструменту фінансування у вітчизняну аграрну галузь залучено 850 мільйонів гривень.

Керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко зазначив, що динаміка кількісного зростання аграрних розписок є обнадійливою. «Сподіваємося, що вже невдовзі ми подолаємо рубіж в мільярд  гривень, які будуть залучені за аграрними розписками. Це буде вагома підтримка малих та середніх сільгоспвиробників, для яких, у першу чергу, й розроблявся цей новий механізм фінансування», – зазначив він.

Аграрні розписки в Україні впроваджуються Проектом IFC у тісній співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції та місцевими органами влади. Робота здійснюється за підтримки уряду Швейцарської Конфедерації.

Виступаючи на конференції, заступник директора Швейцарського бюро співробітництва Віктор Шуткевич нагадав, що цього року виповнюється 20 років, як Швейцарія надає технічну допомогу Україні. Її річний бюджет становить 25 млн. доларів.

«Для нашого офісу і команди IFCце дуже амбітний проект. Він розрахований до 2022 року. Ми поставили собі за мету вийти на рівень 500 мільйонів  доларів фінансування за рахунок аграрних розписок. Це, звісно, далеко від бразильської цифри, але, я думаю, це дуже значний перший крок, і він цілком реальний, якщо врахувати те, як ми рухаємося нині», – підкреслив Віктор Шуткевич.

Подібний оптимізм висловив і заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби Сергій Шкляр. Зокрема він сказав: «Аграрні розписки – це дуже гарний інструмент. Він працює в Бразилії і, впевнений, що так само успішно він і надалі працюватиме в нашій країні».

Для цього створено всі передумови. Зокрема, Проектом IFC спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції в пілотних регіонах проведено потужну інформаційну кампанію, учасниками якої стали сільгоспвиробники, нотаріуси, представники компаній-постачальників матеріально-технічних ресурсів, банків. Також за сприяння Мінюступідготовлено «Рекомендації для фермерів та кредиторів щодо виконання та примусового виконання аграрних розписок».

 

Аграрні розписки – для всієї України

Фахівці Проекту IFC вивчали досвід використання аграрних розписок в Бразилії і те, яким чином його найліпше адаптувати до вітчизняних реалій. На переконання Олексія Омеляненка, нинішня ситуація в Україні значною мірою нагадує ту, яку свого часу переживала й ця південноамериканська країна.

Бразилія запустила механізм аграрних розписок у той момент, коли держава переживала економічну кризу, і її підтримка сільського господарства значно понизилася. Водночас у банках зросли ставки на кредити, таким чином, вони стали недоступними для багатьох фермерів. Сільгоспвиробники потребували доступного та швидкого фінансування, і саме аграрні розписки допомогли їм вижити в непростих економічних умовах, а відтак перейти до стабільного зростання.

В Україні, наголосив Олексій Омеляненко, аграрні розписки також запроваджувалися в період економічної кризи. Фермери теж шукають вигідного для них фінансування. Новий інструмент кредитування допомагає їм швидко задовольнити потреби в фінансових та матеріально-технічних ресурсах. Простим залишається механізм оформлення аграрних розписок та їх закриття. І так само, як і в Бразилії, заставою за аграрними розписками є майбутній врожай.

Від 1994 року Бразилія запровадила товарні аграрні розписки, а 2004 року в обіг було введено  й фінансові. Така почерговість в роботі з аграрними розписками спостерігається і в Україні: спочатку вітчизняні фермери працювали винятково з товарними розписками, а тепер надають перевагу фінансовим.

Керівник Проекту IFC вважає вагомим досягненням України відкриття загальнодержавного Реєстру аграрних розписок. Він містить усю необхідну інформацію про зобов’язання сторін та їх виконання за договором за аграрними розписками. Наявність такої інформації дозволяє створювати кредитну історію, а це спрощує доступ фермерів до майбутніх позик.

Ще одна особливість аграрних розписок. Під час конференції наголошувалося, що вони розроблялися, передусім, під потреби малих та середніх фермерських господарств, протеє випадок, коли ними скористалася й фізична особа.Агрохолдинги також виявляють чималу зацікавленість у роботі з новим інструментом фінансування. І це засвідчує, що аграрні розписки в Україні можуть мати широке коло застосування.

Цей інструмент важливий для розвитку дистриб’юції в Україні. На думку Олексія Омеляненка, аграрні розписки варті того, щоб їх запустити в сферу переробки. «Також ми зараз активно співпрацюємо з секторами овочівництва, ягідництва та з органічним землеробством. Важливим етапом буде використанняаграрних розписок у тваринництві».

Головним завданням Проекту IFC, за словами його керівника, є поширення дії аграрних розписок на всю Україну. «Ми зараз робимо все для того, щоб прискорити цей процес і щоб в сезоні наступного року агровиробники всіх регіонів України мали можливість отримати кредитування за аграрними розписками».

 

Про аграрні розписки – з перших бразилійських рук

Одним із найактивніших учасників конференції став бразилець Фернандо Піментеу. Сьогодні він обіймає одразу кілька посад – консультанта із запровадження аграрних розписок, партнера-директора компанії Agrosecurity, а також представника Палати з розвитку фінансування та страхування при Міністерстві сільського господарства Бразилії. Свого часу Фернандо Піментеу брав безпосередню участь у розробці та запровадженні нового інструменту фінансування аграріїв цієї південноамериканської країни.

«У Бразилії та України є більше спільного, ніж любов до футболу, – зазначив він. – Ми є важливими сільськогосподарськими країнами і повинні докладати зусиль, аби забезпечити стійкий розвиток аграрної галузі».

Водночас Фернандо Піментеу додав, що обидві наші країни відчувають брак фінансів, потрібних для забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва. В Бразилії ця ситуація загострюється кліматичними умовами: тут завдяки тропічному клімату впродовж року можуть збирати до трьох врожаїв, а вирощування кожного з них потребує додаткових кредитних ресурсів. Тому загальна сума річних потреб у такому фінансуванні зростає втричі.

На відміну від України бразилійські фермери мають застосовувати багато мінеральних добрив. «Інакше в нас нічого не буде, – пояснив Фернандо Піментеу. – Це у вас дуже багаті ґрунти, а в нас вони набагато бідніші».

Фернандо Піментеу зазначив, що Україна перебуває в зручному географічному положенні, бо поруч має перспективні ринки збуту сільськогосподарської продукції. На відміну від Бразилії при здійсненні експортних операцій вона не надто витрачається на її транспортуванні. Отож зберігає конкурентоздатність цієї продукції та додаткові стимули до її вирощування у більших обсягах. Ця обставина сприяє підвищеному запиту на аграрні розписки. Останні спроможні максимально допомогти цьому зростанню, швидко забезпечуючи сільгоспвиробників всіма необхідними ресурсами.

Бразилійський фахівець розповів, що в 60-ті роки його країна запровадила американську модель кредитування в банках. Але на початку 80-х років відсоткові ставки в банківській системі надзвичайно зросли, тому більшість банків припинили фінансувати сільськогосподарський сектор. Виняток складав центральний Banko de Brazil, в якому держава мала контрольний пакет і який забезпечив 90 відсотків усіх сільгоспкредитів.

Але на початку 90-х років уряд сказав йому: ви мусите працювати як комерційний, а не як соціальний банк. Тому ця фінансова установа змушена була суттєво скоротити свої кредитні пропозиції.

Саме в цей час виробники сої як однієї з провідних сільськогосподарських культур в Бразилії запропонували надати їм кредити під гарантію майбутнього врожаю. Так стартувала ініціатива запровадження аграрних розписок.

Фернандо Піментеу зауважив, що уряд всіляко підтримав її. Він підштовхував банківську систему до необхідного фінансування сільського господарства. Тож сьогодні 25-30 відсотків  кредитних ресурсів цієї системи спрямовується саме на ці цілі.

«В районі савани, який є провідним сільськогосподарським регіоном Бразилії, 60 відсотків  всього обсягу кредитування забезпечується завдяки аграрним розпискам», – додав він.

Фернандо Піментеу також розповів, що з бразилійськими фермерами була проведена значна просвітницька робота, завдяки якій практично всі вони знають про особливості використання аграрних розписок та їх можливості. «Вони дуже відповідально ставляться до виконання тих зобов’язань, які беруть за договором перед кредитором».

Фернандо Піментеу відзначив успіх України, яка має централізований Реєстр аграрних розписок. В Бразилії такого нема, бо коли запроваджувалися аграрні розписки, сучасні цифрові технології були відсутні. «Тому ми й досі в цьому питанні залежимо від пошти, – пояснив він. – Трапляється, що лист від фермера п’ять  днів йде до штаб-квартири компанії або банку. Ми мусимо поліпшити первинний закон про аграрні розписки, щоб централізувати цифрову реєстрацію».

Бразилійський фахівець також розповів, що активну участь у впровадженні аграрних розписок в його країні взяли такі міжнародні компанії як «Монсанто», «Байєр», «Синґента». Вони володіють значним досвідом роботи з фермерами і тепер успішно застосовують його в Україні.

 

Аграрні розписки підвищують реалізацію потенціалу аграрної галузі

В Україні зростає не лише кількість аграрних розписок, але й кількість бажаючих надавати сільгоспвиробникам фінансові та матеріально-технічні ресурси за ними. Серед них, зокрема, й «Агропросперіс Банк». Свою діяльність у цій царині він почав невдовзі після запровадження цього інструменту. Нині ж із 103 оформлених аграрних розписок 40 припадає саме на цю фінансову установу.

«Ми спеціалізований банк, – сказав голова правління «Агропросперіс Банку» Сергій Щепанський. – Ми займаємося фінансуванням винятково агровиробників. Якби мені два роки тому сказали, що я виступатиму перед аудиторією та закликатиму її фінансувати під заставу майбутнього врожаю, я б посміявся. Для банків майбутній врожай є «терра інкоґніта», вони не знають, як із ним працювати. Але в нашому банку зараз значні суми виділяються лише під заставу врожаю. В тім числі – під заставу майбутнього врожаю за допомогою аграрних розписок».

За словами Сергія Щепанського, банки зацікавлені не в заставі, а в тому, щоб фермер узяв гроші і за певний час повернув їх із відсотками. Аграрна розписка – це угода, яка дає можливість обом сторонам – і кредитору, і позичальнику – розвивати свій бізнес.

«Якщо Бразилія зуміла організувати хорошу роботу з аграрними розписками, то ми також зможемо це зробити», – переконаний Сергій Щепанський.

Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький вважає, що без аграрних розписок потенціал сільського господарства Бразилії був би реалізований не більше, ніж на 75 відсотків. «Ми в Україні маємо дуже подібну ситуацію, тому без аграрних розписок реалізація потенціалу нашого сільського господарства могла б складати 65-70 відсотків».

На думку Тараса Висоцького, аграрний сектор в Бразилії є фундаментальним з точки зору економіки. Він формує експорт, податки. В Україні попередні 25 років сільське господарство залишалося дотаційним. Зараз є чітке розуміння, що все кардинально змінюється і з’являється нагальна потреба в запровадженні новітніх інструментів фінансування, які роблять галузь прибутковою. Одним із них і є аграрні розписки.

Очікується, що їх кількість суттєво зросте із запровадженням в Україні земельного ринку. Тому вже зараз треба ретельно готуватися до такого перебігу подій.

Під час конференції зазначалося, що ризик дефолту за аграрними розписками в Бразилії складає лише півпроцента.  Запровадження цього інструменту значно дисциплінувало тамтешніх фермерів, вони практично повністю виконують всі свої зобов’язання перед кредиторами.

В Україні спостерігаються подібні тенденції. Щоправда, тут домоглися стовідсоткового позитивного результату: за весь час дії аграрних розписок не було жодного випадку, якщо  б позичальники не виконали своїх зобов’язань перед кредиторами. Тож не випадково 55 із 103 аграрних розписок на цей час уже успішно закриті.

Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр зазначив: «Нам хотілося б, аби всі боржники і надалі виконували свої зобов’язання вчасно, ефективно і щоб не доходило до примусового виконання. Разом із тим, якщо виникатиме така потреба, ми будемо готові це зробити».

Учасники конференції зійшлися на тому, що Україна успішно використовує досвід Бразилії з роботи з аграрними розписками і розвиває його. Це не єдиний механізм кредитування аграріїв, але він уже зумів довести свою ефективність та здатність швидко реагувати на потреби сільгоспвиробників у фінансових та матеріально-технічних ресурсах.

 

Микола ЛУГОВИЙ,

національний прес-клуб «Українська перспектива»