Тут в Університеті Мак-Ґілла Збіґнєв Бжезінський вивчав політологію, маґістерська робота мала назву “Руссо-радянський націоналізм”. Свою докторську дисертацію він захистив у Гарварді (1953), там же вийшла його перша монографія “Постійна чистка: політика радянського тоталітаризму” (1956).

1958 року отримав американське громадянство.

Від 1966 до 1968 року Бжезінський був членом Ради політичного планування Держдепартаменту. Він першим запропонував трактувати події в соціалістичних країнах із позицій концепції тоталітаризму, став автором теорії технотронної ери та глобальної стратегії антикомунізму, що в підсумку призвела до повалення комуністичної системи. З цих позицій послідовно критикував політику Ніксона — Кіссінджера.

У 1973-1976 роках Збігнєв Бжезинський працював виконавчим директором Тристоронньої комісії, створеної Девідом Рокфеллером для сприяння тіснішій співпраці між Північною Америкою, Західною Європою та Японією. Був провідним радником із зовнішньої політики Джиммі Картера під час його президентської кампанії 1976 року і в 1977-1981 роках обіймав посаду радника з національної безпеки в його адміністрації.

Автор близько двадцяти монографій, кожна з яких ставала інтелектуальною подією.

Завше прихильно ставився до України, хоч не приховував свого скепсису щодо її влади, і у деяких його висловлюваннях у 2014 році можна було побачити певні реверанси у бік Москви.

За повідомленням порталу “Збруч”.