В пам’ять про це Свята Трійця (П’ятидесятниця) ще називають днем зішестя Святого Духа. Назва «Свята Трійця» отримано через те, що по обіцянці Бога-Сина зійшов Святий Дух від Бога-Отця, тим самим розкривши таємницю єдності Трійці.

Традиції Зелених свят говорять про те, що віруючі люди відвудують у неділю службу, поминають родичів, особливо загиблих не своєю смертю. На свято прийнято приймати і пригощати гостей, відвідувати рідних. Обмежень для страв немає. Єдина традиція – коровай, який символізує єдність сім’ї.

Також Зелене свято святкують прикрашанням свого житла запашними рослинами, зеленими гілками, пахучими польовими квітами. І нині прийнято розкладати на підлогу або ставити у вази так зване “зілля”.

Які трави святять на Зелені свята? Це в першу чергу квіти, в основному польові, і букети, складені з пахучих трав і зелених гілок дерев: берези, липи, клена, дуба, горобини, а також аїру, м’яти, меліси, любистку тощо. Підлога в домі засипається свіжою травою, яка на Трійцю володіє особливою силою: захищає дім від темних сил.

Букет розкидають на городі чи поле – для родючості, а частину зберігають за іконами, з трав роблять лікувальні відвари.

Після недільної служби не прийнято відсиджуватися вдома – люди виїжджають на природу, до води. В давнину люди плели собі вінки з березових гілок і квітів, молоді водили хороводи біля води, а потім дівчата пускали свої вінки у воду. У цей день в хороводах молодь виглядала собі пару, а Троїцький вінок символізував заручення. Святкування Трійці химерно поєднує в собі релігійні традиції Дня народження церкви і народні язичницькі звичаї.

Важливо пам’ятати, що не можна в неділю на Трійцю купатися у водоймах, бо русалки можуть затягнути на дно (в усякому разі так говорять).

Ще одним звичаєм в це свято було освячення полів, щоб уберегти їх від повеней і градів. Наші прабабусі і прадідусі в цей день не давали худобі свіжу траву, не просівали через решето борошно в корито або бочку. Було прийнято пекти пшеничні пироги, обгорнуті в капустяне або бурякові листя.

Народні прикмети на Трійцю

Дощ на Трійцю – чекай багато грибів і теплу погоду.

З Трійці починається справжнє літо.

З Духова дня не тільки з неба, а й від землі тепло йде.

Прийде Трійця – буде і на дворі, як на печі.

Полин, зірвана на Трійцю, захистить від русалок, а підвішена над дверима надійно вбереже дім і родину від нечистої сили і пристріту.

Аїр приносить удачу, багатство і душевну рівновагу.

Любисток – любовний корінь – захистить від пристріту і під час ворожби підкаже дівчині про судженого.

Зірвана на Трійцю м’ята оберігає дітей від поганих снів і нічних криків.

Чебрець вважається богородицькою травою і, захований під подушкою, допомагає жінкам завагітніти і народити здорову дитину.

Березовим гілочкам і листю в ці дні приписувалася особлива цілюща сила. Ці гілки використовувалися як оберіг від нечистої сили, а чай із листя – як зілля.

Якщо засушені освячені в церкві квіти покласти під свіже сіно і в житницю, не заведуться миші і землерийки. А трава на горищі вбереже від пожежі.

Якщо березові гілочки, поставлені на Трійцю для прикраси, не засохнуть через три дні, то буде мокрий сінокіс.

Джерело