Захід організовано за безпосередньої участі державного історико-краєзнавчого заповідника «Нагуєвичі» та його директора  Богдана Лазорака. Співорганізаторами та гостями академії були внуки Петра Франка  Петро та Любов Галущаки, Дрогобицька районна державна адміністрація на чолі з Володимиром Шутком, Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка на чолі з директором Богданом Тихолозом, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка на чолі з ректором, професором Надією Скотною,наукова спільнота Львівського Національного Університету ім. І. Я. Франка, представники Дрогобицької «Просвіти».

Науково-мистецька академія мали три частини: наукову, руханково-мистецьку та поминальну.

Світлина від Леоніда Ґольберґ.

Щодо першої, наукової, то свою роботу вона розпочала у стінах музею Івана Франка в Нагуєвичах. З вітальним словом до присутніх звернувся Володимир Шутко, який теплими словами привітав учасників та побажав плідних здобутків в рамках роботи науково-мистецької академії.

Згодом, у роботу академії «втрутилися» модератори-дискутанти заходу – професори Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка  Михайло Шалата та Леонід Тимошенко. У своїх вступних словах науковці акцентували на значимості постаті Петра Франка, окреслили вибрані аспекти багатогранної діяльності Франкового сина та висловили сподівання на отриманні плідних здобутків в ході проведення академії.

Першим до слова було запрошено Богдана Тихолоза, який виступив із доповіддю «Петро Франко: світлопис долі». У своїй промові, дослідник-франкознавець окреслив важливість спадщини Петра Франка в контексті подальшого всебічного розвитку українського суспільства, в першу чергу молоді, зупинився  на важкій багатогранній праці Франкового сина тощо.

Наступною, звернулася до учасників академії Наталя Тихолоз, яка через призму презентацій практично невідомих або малознаних фотодокументів спробувала розставити свого роду «крапки» над «і» стосовно проблеми таємничості смерті Петра Франка в контексті здогадів, фактів та документів. Зокрема, дослідниця надала для загалу документ, який, в деякій мірі свідчив про можливий розстріл Петра Франка й був завізований Л. Берією та М. Хрущовим. Далі було продемонстровано короткометражний документальний фільм, де прозвучав живий голос Франкового сина  Петра.

Чергова доповідь Андрія Сови  «Петро Франко: на вістрі національно-визвольної боротьби та викликів часу була присвячена висвітленню знакових моментів із громадсько-політичної, видавничої, наукової та інших видів різнопланової діяльності Петра Франка.

Передкінцевим був виступ автора цих рядків, під час  якого дослідник презентував  фотокопії збережених листів Петра Франка до Івана Франка, і на підставі  їхнього  змісту окреслив особливості взаємин між сином і батьком (головний акцент зроблено на зацікавленнях й захопленнях Петра Франка, його проблемах за допомогою вирішення яких він звертався до батька; характеристиці організаторської роботи тощо).  Також дослідником було звернуто уваги на проблеми, які існують сьогодні у франкознавстві при вивченні Франкової епістолярної спадщини.

Світлина від Леоніда Ґольберґ.

Завершальною стала доповідь Богдана Лазорака, у якій  науковець оприлюднив мало знані джерела про «Нагуєвицький котел 1914 року». Зокрема, дослідником було показано план військового цвинтаря часу Першої світової війни, на якому були похоронені воїни Українських Січових Стрільців, а також солдати австрійської кінної артилерії, котрі загинули шостого  жовтня 1914 року у так званому «Нагуєвицькому котлі». В контексті Бодан Лазорак, більш детально торкнувся аналізу проблем щодо вшанування історичної пам’яті за загиблими воїнами (запропонував зорганізувати почасти розчищення цвинтаря від бур’яна та сміття, встановити пам’ятний хрест із відновленими іменами, зберігати періодичність вшанування пам’яті героїв тощо).

Руханково-мистецька частина академії проходила у дворику Музею Івана Франка. Організатором цього дійства виступив Василь Козак, президент Фізкультурно-спортивного товариства «Дір Академія» України. У рамках цієї частини академії відбулася фізкультурно-спортивна презентація відновленої «Швецької руханки», автором якої був Петро Франко. Основною рушійною силою згадуваної презентації стала молодь Національної скаутської організації України «Пласт» із міст Дрогобича, Самбора та Старого Самбора.

По презентації  «Шведсьької руханки», учасники науково-мистецької академії перейшли до «Садиби батьків Івана Франка», де мали змогу почути вітальні слова від внука Петра Франка Петра Галущака. Пан Петро поділився із присутніми своїми спогадами про родинні традиції та обереги Франкового роду, його архів тощо. На закінчення виступу, Петро Галущак оприлюднив сімейну версію процесу знищення радянськими спецслужбами свого діда.

Після теплих вітальних слів та цікавих спогадів й роздумів Петра Галущака пройшла театрально-мистецька презентація «Петро Франко – славетний нащадок Франкового роду», організатором якої виступила екскурсовод Державного історико-краєзнавчого заповідника «Нагуєвичі» Галина Топільницька. Основними героями цієї частини заходу стали «нагуєвицькі таланти»  Христина Шумеляк, Роман Чапля, Назар Топільницький, Наталя Баумкетнер. Із патріотичними музичними творами виступили учні Дрогобицького музичного коледжу Любов Павлінська й Оксана Винницька. В контексті зазначимо, що кожний виступ спровокував у присутніх масу зворушливих емоцій які виплескувалися шквальними оваціями.

Остання, поминальна частина науково-мистецької академії, проходила на території парафіяльного цвинтаря при церкві Святого Миколая (УПЦ КП). Поминальна літургія проводилася настоятелем згадуваного храму отцем Андрієм Безушком та настоятелем горішньої церкви Святого Миколая (УГКЦ) отцем Іваном Ковбою.

Поминальна служба відбувалася на могилі загиблих героїв часу бойових дій в Нагуєвичах від шостого жовтня 1914 року в часі Першої світової війни, які пролили свою геройську кров за рідну землю. При кінці поминальної панахиди із початком слів «Вічна пам’ять», пролунали почергово, три рази, постріли почесної варти Дрогобицької ракетно-артилерійської військової частини № А 1108, що і завершили процес вшанування загинувши героїв. Після урочистої панахиди, учасники академії мали змогу вшанувати могили батьків Івана Франка – Якова та Марії, його брата Захара Франка та Захарового сина Григорія Франка.

Світлина від Леоніда Ґольберґ.

Завершальним акордом науково-мистецької академії в Нагуєвичах стала товариська зустріч, яка пройшла у Будинку літератора, котра супроводжувалася жвавими дискусіями щодо отриманих результатів роботи. Зокрема, із своїми пропозиціями, роздумами, міркуваннями та побажаннями звернулися до директора та працівників Державного історико-краєзнавчого заповідника «Нагуєвичі» учасники та гості академії Леонід Тимошенко, Алла Гладун, Богдан Тихолоз, Михайло Шалата, Петро Галущак, Ярослав Радевич-Винницький, та інші.

Володимир ГАЛИК,

кандидат історичних наук, доцент,

докторант ДДПУ імені Івана Франка

Світлини автора