Поясніть, чи є платником плати за землю фізична-особа-підприємець, яка має тимчасову малу архітектурну форму (кіоск, намет тощо)?

– Якщо фізична особа-підприємець має паспорт прив’язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки) по яких розраховується плата за землю.

 З якого періоду громадянин, який викуповує орендовану земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, повинен сплачувати земельний податок?

– Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

 Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?

Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

 Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?

– Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

 Чи повинна сплачувати земельний податок фізична особа – підприємець (платник єдиного податку), що є власником нежилого приміщення у багатоповерховому житловому будинку та використовує його у своїй підприємницькій діяльності?

– Якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу – підприємця і земельна ділянка використовується нею для провадження господарської діяльності, то такий підприємець – платник єдиного податку звільняється від сплати земельного податку.

Якщо земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), їх частини або нежилі приміщення у багатоквартирних жилих будинках, що знаходяться у власності фізичної особи – підприємця (платника єдиного податку) та використовуються для провадженні господарської діяльності, не надавалась їй в установленому чинним законодавством порядку, то за таку земельну ділянку фізична особа – підприємець (платник єдиного податку) сплачує земельний податок на загальних підставах з дати реєстрації права власності на нерухоме майно.

 Які пільги та для кого передбачені законодавством при платі  за землю?

– На сьогодні діють пільги при  платі за землю для певних категорій населення, а саме від сплати податку звільняються:

а) інваліди першої і другої групи;

б) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

в) пенсіонери (за віком);

г) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

д) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Слід зазначити, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

а) для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

б) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) – не більш як 0,10 гектара;

в) для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

г) для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

д) для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Разом з цим, слід зауважити, що громадяни, які мають підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинні надати органам контролю  документи, що посвідчують їх право на пільги.

– Від якої дати необхідно сплачувати земельний податок у разі придбання будівлі, споруди (їх частини), або нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку: з дати укладання договору купівлі-продажу чи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно?

Відповідно до ст.269, 270 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками плати за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю від дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 ПКУ). При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.6 ст.287 ПКУ).

Згідно з п.1, 3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов’язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону №1952, виникають з моменту такої реєстрації. Нерухоме майно – земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення (абз. четвертий ч. першої ст.2 Закону №1952).

Отже, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. (п.287.8 ст.287 ПКУ).

Дрогобицька ОДПІ