Головне завдання навчання – навчити жінок-переселенок, котрі опинились у скрутній  ситуації, займатись власною справою, бути незалежною та реалізованою, як би не було важко в  нових умовах.  Ідея фрілансерства  та самозайнятости є успішною формулою, особливо  для тих, хто вимушено переміщений з Криму та охопленого війною Сходу й втративши роботу, стикнувся  з безробіттям та  фінансовою кризою. Участь у тренінгу взяли близько п’ятдесяти  жінок-киримли, котрі уже четвертий  рік мешкають в Дрогобичі, а також усі ті переселенки, котрі не з власної волі полишили рідну оселю  та роботу в палаючому Донбасі. Два дні інтенсивного навчання минули в навчанні переселенок  ефективним способам та методам провадження  займатись власною справою,  а також того,  як від цього мати прибуток, хосен та ще й задоволення.

– Щоразу, коли ми готуємо якийсь захід, – це завше неабияка відповідальність та побоювання. Зокрема люди, котрі пережили важкі  випробування, надто часто залишаються поза зоною комфорту і потребують певної підтримки. Дуже важливо надати саме ту підтримку, котра є на часі саме нині. В Дрогобичі я побачила, що інтеґрація спільноти внутрішньо переміщених осіб відбувається досить успішно. Для нас було справді важливо не розчарувати аудиторію, залишатись з нею на одній хвилі та надати їй саме ті знання, котрих  вона конче потребує. Наприклад, жінка в кримськотатарській  сім’ї має дуже особливу роль у  суспільстві загалом. Вона насамперед дружина, а все, що стосується  кар’єри,  – є другорядним. Та от  у тих умовах, в яких живуть киримли, це надто багато важить. Ми всі, звісно, віримо, що настане той час, коли можна буде повернутись до  Криму чи Донбасу, але життя триває тут і тепер. Саме тому наша головна мета – навчити цих людей реалізовувати свої уміння та знання в сьогоднішніх умовах.

А взагалі коли ти все втрачаєш, то вже нема чого боятись. Це і є головна мотивація того, як можна кардинально змінити фах ба навіть спосіб життя  й займатись цілком іншим видом діяльності, аніж раніше» – розповіла  Наталія Казьоннова, керівник проектів ГО «Східноєвропейське співробітництво» (Вільнюс), котра навчала учасниць під час тренінгу як успішно провадити PR власної справи.

Юлія Кубова, бізнес-тренерка з Литви ділилася  власною історією успіху та окреслила найважливіші аспекти  гарного старту та вдалого продовження  ідеї фрілансерства. Найголовніше, за словами пані  Юлії, важливо обрати ту справу, котра стане для тебе справжнім гобі та улюбленим заняттям, а вже потім зможе принести непоганий прибуток.

Кульмінацією ж заходу стала зустріч із поетом та прозаїком, непересічним філологом та істориком, головою Спілки татар Литви, громадським радником Прем’єр-міністра Литви з питань національних меншин  Адасом Якубаускасом, який, до речі передували відвідини кримськотатарського дому – приміщення, яке нарешті влада таки надала спільноті киримли (в приміщенні колишнього ЖЕку на вулиці Лесі Українки). Була тепла, невимушена розмова й, як буває зазвичай  у гостинних братів киримли, – плов, традиційні солодощі і кава…

Відтак у читальній залі (завідувачка Галина Михайляк)  бібліотеки імені Чорновола (директорка Людмила Литвин) Адас Якубаускас розповів про спільноту киримли в Литві, про день вчорашній і сьогоднішній…

І багато з того, про що розповів гість, для багатьох стало певним відкриттям, навіть для декого з присутніх на зустрічі киримли (спілкувалися ж з Адасом Якубаускасом не лише вони, а й дрогобицькі українці, поляки, євреї, росіяни).

Приміром, чи багато хто в Україні знає, що незадовго до окупації Криму дві древні столиці: Великого литовського Князівства Тракай і Кримського Ханства Бахчисарай мали стати побратимами? Тепер лиш чекають на визволення Півострова…

Приміром, кому відомо, що в Литві киримли живуть ось уже 620 літ (переважно в Алітуському районі) й що це – найдавніша кримськотатарська діаспора в світі? А те, що Хаджи І Ґерай, засновник кримськотатарської держави народився саме в Тракаї ? Про це все й про те, як живуть нині киримли в Литовській республіці, про те, як вдалося не розчинитися й не втратити ідентичности й розповідав на зустрічі в Дрогобицькій бібліотеці імені Чорновола голова Спілки кримських татар Литви Адас Якубаускас, який відвідав місто на запрошення ГО “Арекет”.  Він наголосив: Татари Литви впродовж століть зуміли зберегти свою ідентичність, навіть якщо протягом їхнього історичного становлення це було нелегко.  Дуже важливо, щоб після вимушеного виселення з Криму кримські татари не втратили своєї культури та з гідністю передали її своїм  дітям та нащадкам». У той же час гість сказав і про те, що в нинішніх умовах (стосується це не лише киримли та Литви) більшу вагу має все ж не стільки ідентичність, а громадянство: «Так, поза сумнівом, ми – татари, але – громадяни Литви».

Під час зустрічі Адас Якубаускас читав свої вірші, зокрема й надто тужливі й пронизливі, присвячені поетом Криму, де він уперше побував 1989 року.

Одну з поезій Адаса про свій рідний Бахчисарай із тремтінням у голосі й неабияк розчулено читав голова ГО «Арекет» Амет Бекіров.

Українською поезії гостя переклала Наталя Трохим, котра також взяла участь у зустрічі з головою Спілки татар Литви.

На завершення Беатріче Белявців, директорка ГО «Східноєвропейське співробітництво» («East European Cooperation») наголосила, що проект триватиме й надалі, адже він дає жінкам-вимушеним переселенкам правильні орієнтири  адаптації та інтеграції в нових суспільних і соціальних умовах.

Довідка:

  Проект «Самозайнятість і громадянська активність – ґарант успіху інтеґрації та соціального залучення ВПО зі Східної України та кримськотатарських общин» здійснюється з метою сприяння успішній інтеграції переселенців у місцеві громади України та соціальній адаптації уразливих груп. Проект виконує Громадська організація «East European Cooperation» (Литовська Республіка). Проект фінансується з коштів Програми розвитку співробітництва та підтримки демократії Міністерства Закордонних Справ Литовської Республіки.Леонід ҐОЛЬБЕРҐ, «Майдан»,

 Єва РАЙСЬКА, радіо «Котермак  (модератор зустрічі, PR-менеджер ГО «Арекет»).