Про що ж ідеться? 19 травня на 12 сесії сьомого демократичного скликання Трускавецькою міською радою ухвалено Рішення за № 166 «Про встановлення розмірів орендної плати та ставок земельного податку, які перебувають у комунальній власності територіальної громади Трускавця в особі Трускавецької міської ради та у власності фізичних та юридичних осіб.

Світлина від Леоніда Ґольберґ.

Світлина від Леоніда Ґольберґ.

У документі наголошено, що він «народжений» колективним розумом депутатів з метою «зменшення кількості незавершеного будівництва, будівництво яких триває більше трьох років». І відтак підприємці мали б платити за землю три відсотки від нормативної грошової оцінки їхньої власності.

Результат пошуку зображень за запитом "плата за землю"

– Це фактично зростання плати за землю чи не в 16 разів, тому я, а разом зі мною 27 підприємців фізичних осіб і 15 юридичних осіб не погодилися з таким рішенням. Ми всі сплатили все, чого вимагає закон і на законних правах володіємо і землею і нерухомістю на них. То з якого дива нас змушують платити податок на землю за підвищеними ставками? Цього рада може вимагати лише від тих, хто розпоряджається орендує, приміром) комунальною власністю, але не виконує взятих на себе зобов’язань…

І справді виглядає бізнесова «політика» Андрія Кульчинського «со товаріщі» надто дивною.  Бо ж є різні причини ( в когось в домі біда, хтось збанкрутував, в когось значно знизилися прибутки, хтось потерпів від того, що «луснув» банк тощо), а ще ж в країні – війна, котра теж впливає на економічні процеси. Тому й стоять на курорті (хоча не лише там) на разі недобудовані об’єкти.

Що ж пропонує влада? Або платити ставку податку в 16 разів вищу, ніж було до того, або продавати об’єкти. Чи це не специфічна форма втручання в справи бізнесу, що законом заборонено, ба навіть своєрідного рейдерства? Адже в наш час не так уже легко вигідно продати майно, тим паче не добудоване.

От і вирішив Сергій Кнюх створити прецедент і позиватися з владою. Чого домагався? Єдиного: або повного скасування судом рішення міської ради або принаймні вилучення з документу згадки про власність фізичних та юридичних осіб.

23 серпня цього року за головування судді В. Марчука було розглянуто клопотання Сергія Кнюха й на  час розгляду для надання правової оцінки оскаржуваному пункту Рішення № 166 та вирішення в цій справі публічно-правового спору  дію ухваленого Трускавецькою міською радою було зупинено. Звісно, це не задовольнило керівництво міста, котре так прагне дотиснути підприємців і змусити, мабуть, просто позбутись такої ласої земельки (курорт бо!) та нерухомости. І завтра відбудеться судове засідання  вже за позовом Трускавецької міської ради , котра оскаржує ухвалу Трускавецького міського суду.

Світлина від Леоніда Ґольберґ.

Світлина від Леоніда Ґольберґ.

Підприємець Сергій Кнюх і його колеги мають все ж надію, що і цей «тайм» судового двобою влада програє, адже причина суперечки все ж, як на нас лежить дещо в іншій площині. Недобудови – питання благоустрою (міський голова Кульчинський нерідко акцентує на тім, що всі ці об’єкти псують вигляд міста). То чому тоді, спільно з тими ж бізнесменами не огородити об’єкти й не закрити ошатними акуратними сітками з інформацією, скажімо про місто чи про те, чим буде об’єкт, коли нарешті його завершать. А от тиснути на бізнес, воювати з бізнесменами – це хибний шлях, що шкодить і так уже дещо зіпсутій репутації нинішньої команди мерії курортного міста та й узагалі усій громаді