Слухаєш ТБ – шаленієш, бо й русизми, й постійне “да” замість “так”, і “співзвучний, й “співпадіння” тощо… Читаєш новини на сайтах (приміром, Дрогобицької ради, де прес-службу днями доповнили дипломованим філологом), а там – і “державна власть” замість “власність”, відсутність відмінків правильно вжитих, і керування, й теж кальки з російської.

А ґазети? “Згідно чого”, незнання, що “відтак” означає опісля, й “даний” у непритаманних контексті та значенні, надуживання “термінами” чужомовними, замість того, щоби все ж уживати лексику вкраїнську. Про колись украдену літеру “ґ” годі й казати.

А всі оті випічки (он уже в Дрогобичі «мовознавці» з Хлібокомбінату власну крамницю прикрасили вивіскою «Бойківські випікуси», а народ ходить повз і мовчить).  «Ковьор», «кошельок», «зажигалка”, “спічкі”, “стакан”, “бутилка”, пивна”банка” (замість “бляшанка” ), «на протязі» – Господи, чи справді сліпі та глухі вже мої краяни настільки?

Картинки по запросу мова помилки

А «брати участь» й те саме робити з рішеннями? Чому «сходити з розуму» а не, як має бути українською, «божеволіти»? Чому слово «непритомніти» багато кого виводить з рівноваги й бісить слово «хосен»? Чому так уперто значок @ так уперто кличуть «собачкою», «вухом» ще якось хіба не «равликом»?

Картинки по запросу мова помилки

Узагалі, чому б не взяти приклад бодай з французів, і – там де можна – уживати українську лексику в комп’ютерній технології. Не так вже бідна українська. Та й до творення нової лексики в нових умовах надається. Тільки невідомо чим Інститут мови (чому не Академія, як у багатьох країнах, дієва до того ж?) нині займається?

Картинки по запросу мова помилки

А головне в отих «фахівців» (не дай Боже зауваженні зробити) стільки амбіцій ц упевненості в тім, що говорять правильно й уживають питомо вкраїнських слів… І от власне від цього справді можна знепритомніти а то й з глузду з’їхати …

Звідки беруть таких “філологів”,  що “надто довго йшли до своїх дипломів та освіти” в редакції, до прес-служб, коли елементарних речей не знають та ще й кредом яких є: “Так всі говорять, так всі пишуть. А ми хочемо, щоб нас розуміли”… Скаже хтось: це все не суттєво. Та ні, навпаки: якщо країна стане заповідником анальфабетів – то справді буде трагедія. Прикро коли амбітний невіглас, ще й хизується, що не знає того чи іншого питомо українського слова, не читає ані книжок, ані в словники не заглядає, не знає, хто такий Леонід Кисельов, котрий писав лише “міт”, коли той самий “освічений” гуманітарній не чув про Антоненка-Давидовича, Лукаша, Караванського, Пономарева, Березу, Сербенську й знехтував лекцією Мозера…