Переяславщина

Античний хор шовковиці в траві.
І з дерева вона нас виглядає.
Усюди, де не йдеш у цьому краї,
Луну далеку чуєш в голові.

Стинають всі кілочки межові
Ті голоси, зливаються в дунаї,
Ідуть дощем, та хор не проклинає,
Рясніють в морві сльози дощові,

Бо це її очима зі сторіччя
Вдивляються в нас пращурів обличчя,
Покиданих в тридцятих в чорний рів.

І святить Спас солодку пізню морву,
Що вистигла в рову Голодомору
І пильно позирає з чагарів.

Наталія БЕЛЬЧЕНКО,

листопад 2017.