IFC допомагає українському агрострахуванню

Подібні дослідження вже стали традиційними, бо проводяться щорічно. Проте нинішнє має свою особливість. Раніше відповідну роботу здійснювала IFC, спираючись на власні ресурси та на дані, надані ключовими страховими компаніями в Україні, котрі працюють із аграрним сектором. Цього разу до підготовки цього дослідження долучився надійний партнер IFC у питанні розвитку культури агрострахування і побудови надійної системи агрострахування – Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Голова реґіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джейсон Пелмар підкреслив, що спільна робота IFC і Міністерства аграрної політики та продовольства України спрямована, перш за все, на розробку та впровадження нової моделі агрострахування, яка стане міцним фундаментом для розвитку конкурентоспроможності аграрного сектору в Україні. З цією метою IFC надає нашим сільгоспвиробникам та страховикам консультаційні послуги. Також корпораціяінвестує чималі кошти в аграрну галузь. Впродовж останніх шести років їх сума перевищила 800 мільйонів доларів.

Джейсон Пелмар відзначив, що IFC не випадково надає значну увагу аграрному сектору України. Сьогодні ця галузь потужно розвивається і обумовлює економічне зростання як всередині країни, так і в прилеглому до неї реґіоні. «Якщо для сільгоспвиробників збільшуватиметься доступ до фінансування, зростатиме й прибутковість сільгосппідприємств, поліпшуватиметься рівень життя людей.

Все це дуже важливо, бо підштовхує розвиток економіки і одночасно покращує регіональну стабільність».

 

Парадокси аграрної галузі

Тривалий час держава тримала взаємини з агростраховим ринком на павзі. З певного періоду вонапочала змінювати своє ставлення до нього. Тепер Міністерство аграрної політики та продовольства тісно співпрацює з Проектом IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії», встановлює діалог зі страховиками. А нещодавно в складі міністерства навіть було створено структуру, яка займатиметься  винятково питаннями розвитку агрострахування. Ймовірно, що в подальшому вона може перерости в аналог американського Агентства з управління ризиками (RMA) і обумовлювати не лише розробку правил функціонування агрострахового ринку, але й контролювати їх виконання.

На круглому столі аграрне міністерство представляла численна делегація, очолювана заступником міністра Оленою Ковальовою. Свій виступ вона розпочала із парадоксу, з яким доводиться стикатися вітчизняній аграрній галузі. Зокрема, вона сказала: «Сільське господарство для нашої країни є визначальною галуззю. Я наведу лише кілька цифр. Це 17 відсотків зайнятих в усій національній економіці, 42,5 відсотка експортно-валютної виручки, 16-18 відсотків  ВВП. І разом з тим, галузь, яка формує національну економічну стабільність, сама зазнає значних ризиків».

Насамперед ідеться про погодні ризики. Сьогодні їх вплив на сільське господарство посилюється через кліматичні зміни, які відбуваються на різних теренах, в тім числі й в Україні. У цьому можна було переконатися і поточного року: весна видалася напрочуд нестійкою, супроводжувалася заморозками. А влітку в окремих реґіонах запанували посуха та буревії. Через них лише в Полтавській області постраждали посіви на 20 тисячах гектарів. Відтак місцеві аграрії зазнали значних збитків.

З подібними випадками стикаються й сільгоспвиробники інших областей. І це при тім, що вкладають у виробничі процеси значні кошти.«Лише на цьогорічні осінні польові роботи знадобилося майже 90 мільярдів гривень, – зазначила Олена Ковальова. – Якщо є такі витрати, то аграрії мають бути впевненими, що отримають принаймні мінімальний дохід». А це можливо лише за наявності агрострахування.

 

Зростання показників

Як нині виглядає ситуація на агростраховому ринку України? Про результати дослідження розповів головний спеціаліст Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства Олександр Литвин. Він повідомив, що воно охоплює два періоди – зиму 2016-2017 року та весну-літо 2017 року. І підкреслив, що результати дослідження є репрезентативними, бо вибудовуються на даних 13 страхових компаній. Загалом запит на інформацію було надіслано 58 компаніям, які мають ліцензію на провадження діяльності з агрострахування. Проте не всі вони активно працюють у цьому сегменті.

Серед страхових компаній, які пішли на ґрунтовну співпрацю з дослідниками,  – «АХА Страхування», «АСКА», «АСКО ДС», «БРОКБІЗНЕС», «ГАРДІАН», «ЗДОРОВО», «ІНГОУкраїна», «Країна», «Оранта-Січ», PZU, «ТАС», «Українська аграрно-страхова компанія», «Універсальна». Разом вони за досліджуваний період застрахували 657 тисяч гектарів.

Серед областей першість за цим показником утримує Полтавщина. Тут загалом застраховано 75,6 тисячі гектарів. Лише трохи їй поступається Хмельниччина, де відповідний показник дорівнює 75,3 тиссячі гектарів. Третє місце посідає Дніпропетровщина – 67,3 тисяч гектарів.

У поточному році вперше від 2011-го зросла кількість договорів страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. До цього вона впродовж шести років лише постійно знижувалася. І якщо торік було підписано 793 договори, то нинішнього – 957.Причому, 427 із них були укладені на зимовий  період та 530 – на весняно-літній.

Найбільша частка укладених договорів припадає на Тернопільщину – їх тут 98. На Дніпропетровщині – 94, а на Полтавщині – 75.

Так само позитивна тенденція намітилася і щодо обсягу зібраних страхових премій у гривні. За підсумками 2017 року, він збільшився на 30 відсотків і сягнув 204,4 мільйона гривень. Від 2005 року цей показник є найвищим. Найбільші суми зібраних страхових премій забезпечили Полтавська (33, мільйона гривень), Дніпропетровська (18,1 мільйона гривень) та Сумська (17,8 мільйона гривень) області.

Щоправда, дехто з учасників круглого столу висловив сумнів щодо того, наскільки цей показник відтворює реальну ситуацію. Національна валюта залишається нестабільною, за поточний рік вона також знецінювалась, а вартість сільськогосподарських робіт, яка прив’язана до долара, відповідно зростала.

У відповідь на це Олександр Литвин зауважив, що загальна сума страхових премій у доларовому еквіваленті зростає вже другий рік поспіль. Причому, поточного року її збільшення сягнуло 27 відсотків. І якщо торік вона становила шість мільйонів доларів то цьогоріч – вже 7,7 мільйона доларів.

Вельми важливий показник дослідження стосується суми відшкодувань сільгоспвиробникам. Бо вони дотепер нерідко висловлюють недовіру до страховиків, наголошуючи на тому, що багато з них не поспішають компенсувати втрати, яких аграрії зазнали через настання страхових випадків, або виплачують їх у неповному обсязі. 2017року сума відшкодувань дорівнювала 7,6 мільйона гривень,  з яких сім мільйонів припадають на період зимівлі. Більш повні дані стосовно виплат за весняно-літній період ще уточнюватимуться, і до кінця року можуть бути скориговані в бік підвищення.

Поточного року страхові виплати здійснювалися в 12 областях. Найбільшу частку з них отримали аграрії Хмельниччини (40,3 відсотка), Черкащини (30,9 відсотка) та Тернопільщини (12,2 відсотка).

Дослідження також засвідчило, що найбільше страхових виплат протягом 2017 андерайтингового року здійснила страхова компанія «БРОКБІЗНЕС». Цей її показник перевищив 3 млн. грн. Частка ж у виплатах по ринку склала 40,3 відсотка. На другому місці за виплатами йде страхова компанія «ІНГО Україна» – понад 1,8 мільйона гривень (24,3 відсотка), а на третьому – страхова компанія «АСКА» – понад півтора мільйона гривень (19,8 відсотка).

Найчастіше поточного року страхувалися наступні сільгоспкультури: озима пшениця  (414,5 тисячі гектара), озимий ріпак (95,4 тисячі гектара), кукурудза (70,2 тисячі гектара) соняшник (36,7 тисячі гектара). Всього страхувалися 16 польових культур та багаторічні насадження. Найбільш ризикованими серед них виявилися озимий ріпак, озима пшениця та озиме жито.

 

Брак культури агрострахування

Попри всі позитивні моменти, які намітилися в цьогорічному агрострахуванні в Україні, його можливості використовуються ще досить скромно. На цьому наголошували учасники круглого столу. І підкреслювали, що сільгоспвиробники часто уникають агрострахування, ал дже не розуміють  його сутність та важливість.

Зокрема, на це звернула увагу заступник генерального директора з андерайтингу та перестрахування страхової компанії «АСКА» Анна Бутко. Вона зазначила, що навіть після отримання виплати багато аграріїв залишаються невдоволеними і вважають, що їм компенсували недостатньо коштів. Але їхні претензії безпідставні, така їх реакція провокується незнанням того, як працює механізм агрострахування. «Сільгоспвиробники повинні розуміти, що всі ризики перекласти на страховий ринок не можна, – зазначила вона. –Тому тут їх навчання дуже важливе».

Відсутність культури агрострахування в сільгоспвиробників також стала темою виступів учасників заходу. Приміром, заступник директора з корпоративного бізнесу страхової компанії PZUКостянтин Нідзієв розповів наступну історію: «Ми були в саду, в якому при заморозку за один день загинуло врожаю на 50 мільйонів гривень. І що ви думаєте – господар навіть опитувальний лист не захотів заповнювати. У нього 250 гектарів яблук, а він каже: якщо цього року не буде врожаю, буде наступного. І це притому, що він має міжнародні контракти!»

Віднедавна в Україні почали запроваджуватися програми, коли до агрострахування долучаються виробники засобів захисту рослин, мінеральних добрив, насіння, а також банківський сектор. Вони пропонують аграріям пільгові умови: якщо ті купують їхню продукцію або користуються банківськими кредитами, то отримують суттєву знижку при оформленні страхових договорів. Подекуди ці компанії та банки сплачують за сільгоспвиробників до 50 відсотків страхової премії.

В одній із таких програм бере участь страхова компанія «АХА Страхування». Її представник – начальник Управління андерайтингу Віктор Андрійчук визнав: «І навіть тут ми стикнулися з ситуацією, що люди не хочуть брати страхування». За його словами, таке нинішнє байдуже ставлення до агрострахування як інструменту убезпечення від ризиків до певної міри спровоковане відсутністю катастрофічних випадків впродовж кількох останніх років. Завдяки цьому аграрії одержують високі врожаї. І мають хибну думку, що так буде й надалі. Проте Віктор Андрійчук переконаний, що рано чи пізно серйозна негода дасться взнаки, тож до цього потрібно бути готовими вже зараз.

 

Незастрахована африканська чума

Застереження Віктора Андрійчука є небезпідставним. Через відсутність належного агрострахування в Україні під загрозою опинилося вітчизняне свинарство. Сьогодні поголів’я свиней в країні значно скоротилося через таку небезпечну хворобу, як африканська чума.

За словами генерального директора страхової компанії AgroRiskUkraineLtd. Володимира Юдіна, до спалаху епізоотії в 2012 році тариф по страхуванню свиней від усіх ризиків дорівнював приблизно 0,75 відсотка. Це майже в п’ять разів менше, ніж у Польщі. «Український ринок дуже схильний до того, щоб демпінгувати», – пояснив він.

Потому як сталася епізоотія африканської чуми, перестраховики відмовилися брати на перестрахування за таким низьким тарифом. Сьогодні можна спробувати з ними домовитися, але вже на інших умовах. «Тариф буде приблизно 10-12 відсотків, і ми вже не зможемо демпінгувати», – зазначив Володимир Юдін.

Генеральний директор страхової компаніїAgroRiskUkraineLtd. також повідомив і про можливість іншої небезпечної хвороби, яка може зачепити вітчизняне тваринництво. Йдеться про вузликовий дерматит, який дуже небезпечний для  великої рогатої худоби. Наприкінці 2016 року він уже дістався Румунії. «Якщо Україна не вживе заходів щодо запобігання епізоотії вузликового дерматиту, складеться така ж ситуація, як і в свинарстві».

Звісно, запобігання ризикам від епізоотії – програма комплексна. Але не останню роль у ній відіграє й агрострахування. Тому в ньому мають бути особливо зацікавлені не лише виробники та страховики, але й держава.

Це якщо говорити про перспективу. Але реалії сьогоднішнього дня зовсім інші:

2017 року, як засвідчило спільне дослідження Проекту IFCі Міністерства аграрної політики та продовольства, було укладено лише 23 договори по страхуванню сільськогосподарських тварин. З яких лише дев’ять стосувалися свинарства, 13 – великої рогатої худоби і один – птахівництва.

 

Як повернути аграріїв та державу в агрострахування

Дотепер багато сільгоспвиробників розглядають агрострахування як додатковий тягар на їхні бюджети. І знають, що в разі настання катастрофічних випадків держава завжди прийде на допомогу, посприяє з коштами. А з наслідками локальних ризиків впораються і самотужки, тим паче, що вони трапляються не щороку. Отож агрострахування не є обов’язковимелементом їхнього бізнесу.

Між тим, в усьому світі агрострахування розглядається як неодмінна умова ведення серйозного сільгоспвиробництва. Якщо аграрій прагне його убезпечити від будь-яких негараздів, він використовуватиме всі можливі інструменти мінімізації ризиків. Агрострахування відкриває аграріям доступ до фінансування. Це є також хорошим сигналом для потенційних інвесторів та інших партнерів, які знатимуть, що навіть у складні часи сільгоспвиробництво продовжуватиме працювати, і аграрії виконуватимуть перед ними зобов’язання в повному обсязі.

Аграрна галузь в Україні нині набирає додаткових обертів. Вона технічно та технологічно осучаснюється. За таких умов держава мала б подбати про впровадження сучасних механізмів, які посприяли б подальшому її розвитку, зокрема, про агрострахування.

На думку учасників круглого столу, вже невдовзі його обсяги в Україні можна збільшити в рази. Для цього, насамперед, потрібно змінити підходи, які держава застосовує у наданні допомоги сільгоспвиробникам. Вона має допомагати лише тим із них, які страхують своє виробництво.

Так, Анна Бутко зазначила: «Ми дякуватимемо Міністерству аграрної політики та продовольства, коли буде справді прив’язка будь-яких субсидій, будь-яких компенсацій до наявності страхового полісу. Держава може зменшити свою допомогу і перекласти її частину на страхові компанії, а при настанні катастрофічних випадків допомогти і страховому ринку, і сільгоспвиробникам».

Подібну думку висловив і Костянтин Нідзієв: «Давайте вирішимо питання наступним чином – ти не можеш отримувати жодної допомоги від держави без страховки. Якщо в тебе її не було, то ти сам винен».

«Дійсно, програма прямих субсидій нічим особливо не допомагає розвитку агрострахування, – зауважив виконавчий директор страхової компанії «Оранта» Олександр Завада. – А програма субсидій в агрострахуванні як здешевлення премій поки що перебуває на далекому горизонті».

На думку Олександра Завади, агростраховий ринок не повинен займати позицію спостерігача у цій ситуації. Навпаки, він мусить лобіювати ідею агрострахування з державною підтримкою. Тим паче, що такий підхід діє в багатьох країнах, причому, досить успішно.

Учасники круглого столу наголошували: агростраховий ринок сьогодні розігрівається. Він готовий до потужнішої роботи. І тому чекає рішучіших кроків від держави.

 

Микола ЛУГОВИЙ,

національний прес-клуб «Українська перспектива»