Свіжий, цілком нещодавній приклад – цьогорічне 25 грудня, день, коли більшість християн відзначає Різдво. Торік, коли ще не була ця днина загальнодержавним вихідним, все ж і крамниці, й ринок в нас не працювали, й влада привітала на головній нашій площі міщан, котрі святкують. Здавалося, прийшло усвідомлення, що власне в розмаїтті й полягає наша сила й багатство.

Та от цьогоріч взагалі нема в програмі Святкових заходів 25 грудня, більшість крамниць й значна частина ринку працювали. «Нам на наші свята треба ж заробити» – казали патріоти-бізнесмени…

І оте “наше” – “не наше” стало мало не життєвим, засадничим принципом для багатьох, хто й історію так ділить і не вважає, що в Дрогобичі вона є спільною для українців, поляків, євреїв, німців, представників деяких інших народів, котрі тут мешкали. Так і пам’ять історична є спільною. Шкода лише, що ті, хто часто декларує свою і міста, й – подекуди – держави європейськість на справді інфіковані небезпечним вірусом ксено- і юдофобії.

«Ох вже ті євреї! Вічно щось їм не так. Ну з’явилися в Одесі та деяких інших містах антисемітські написи, – так це ж рука Москви» – найчастіше таке можна чути про прояви, нерідкісні останнім часом, відвертого антисемітизму в Україні. Так, є і той момент: кремлівська пропаґанда не спить, але не дрімають і наші – й марґіналізовані, й зоологічні, й латентні – юдофоби. Хоча здебільшого прикриваються вони «мудрими» словами, декларацією добрих намірів, «справедливістю» та «патріотизмом». Та от химеру антисемітизму за цим не сховати. Та ніхто ж не скаже, що депутат Михайло Задорожний чи члени дрогобицької «Просвіти» – теж аґенти Москви…

Й завше як вислід – черговий скандал. Таке враження, що наш унікальний Дрогобич просто без того не може…

Ось новий прикрий випадок. Зникла пам’ятна таблиця на честь Ебергарда Гельмріхаз будинку № 9 на вулиці Франка.

Дрогобичани, й не тільки, бо подія мала широкий розголос, добре пам’ятають, як 22 червня 2017 року в Дрогобичі урочисто було відрито меморіальну таблицю на честь мужнього німецького подружжя Ебергарда та Донати Гельмріхів, котрі в добу лихоліття Другої світової війни врятували в Дрогобичі понад двісті місцевих євреїв – людей, яким було тоді найважче, адже лише євреїв та циган нацисти винизували за національною ознакою.

Результат пошуку зображень за запитом "Ебергард Гельмріх таблиця газета Майдан"

Про Гельмріха, історичну пам’ять Дрогобича й про червневу подію вже чимало написано, студенти УКУ (ми про це теж писали) зняли документальну стрічку…

Здавалось би нічого не могло статись незвичайного. Та ось не всім сподобалося увічнення подружжя мужніх німецьких Праведників народів світу. Першим про це вголос заговорив обласний депутат Михайло Задорожний: побачив тут мало не замах на українство. Бо, як на нього, Ебергард Гельмріх – окупант, та ще й не на тому місці напис українською мовою (хоча нинішній Закон про мову чітко не регламентує цього). Роздмухав радний скандал, на його підтримку стали місцеві просвітяни, члени Координаційної ради блоку народно-демократичних сил Дрогобиччини – борці за «чисту», «українську» історію, по суті  ж – звичайнісінькі ксенофоби, для котрих в історичній пам’яті міста немає місця «чужинцям», не було, вважають, в місті польської, єврейської культури та історії…

І все це говорилося на повному серйозі, було й звернення цих людей з минулого до міської ради з вимогою демонтувати або ж замінити таблицю… Дійшли тоді всі сторони «конфлікту» до певного компромісу: замінити таблицю на нову, де першим буде напис державною мовою. Профінансувати заміну взявся той самий ревнитель патріотизму радний Михайло Задорожний. На цьому було поставлено крапку.

І ост раптом таблиці, котра ще вдень у п’ятницю, 29 грудня, була, не стало. Чи то ввечері того дня, чи проти ночі наступної доби зникла – невідомо як і куди. Відомо стало це від мешканців будинку, котрі зранку в суботу помітили відсутність. Дивно, що ніхто не чув і не бачив, як відбувався демонтаж, адже безшумно це навряд чи можливо зробити.

Цікаво, хто дав вказівку, хто знімав й чому ні мешканці міста, ні єврейська громада, ні  влада не були поінформовані про таку «яскраву патріотичну акцію». Й що за цим буде далі, окрім того, що знову виникне скандал, до того ж – знову – міжнародний…

Ми б хотіли почути офіційне пояснення й від прокуратури, й від міського відділу поліції й від депутата обласної ради Михайла Задорожного, й від Дрогобицького міського голови та депутатів. І просимо вважати цей матеріал офіційним запитом.

А ревнителям «чистоти» нашої історії та місцевим ксенофобам хочемо нагадати відому істину: «В цивілізованому суспільстві антисемітизм – спідня білизна, в нецивілізованому – верхній одяг». Пам’ятайте про це панове, адже так прагнете до Європи, а там антисемітизм карають законом.