Бескидяни принесли своїм гостям гарний дарунок: прекрасно підготовлену концертну програму. Під орудою головного диригента Ярослава Кулешка оновлений «Бескид» підтвердив, що він залишається одним з небагатьох хорових колективів України, який активно пропагує українську народну патріотичну пісню. Важко сьогодні зустріти в нашій державі хорове виконання, яке за духом близьке до співу бескидян. Хор до глибини душі захопив переповнену залу філігранним виконанням дорогих кожному українцеві пісенних шедеврів:

«Ой у лузі червона калина похилилася» (муз. опр. О.Цигилика, сл. С.Чарнецького), «У туркені по тім боці» (муз. М.Лисенка, сл. Т.Шевченка), «Бандуристе, орле сизий» (муз. опр. Якова Орлова, сл. Т. Шевченка), «Зродились ми великої години» (муз. опр. Р.Сов’яка, сл. Олеся Бабія), «Конотопська слава» (муз. опр. С.Стельмащука, сл. Яр.Славутича), «Машерують добровольці» (муз. опр. Р.Сов’яка), «Там під лісом» (муз. опр. Р.Сов’яка), «Світить місяць» (муз. опр. Я.Кулешка), «Стань до борні» (муз. опр. В.Магери, сл. М.Прокопець), «Марш «Україна» (муз. опр. Г.Китастого, сл. І.Багряного), «Вічний революцйонер» (муз. М.Лисенка, сл. І.Франка) тощо.

Кожен з цих творів – це пісенний скарб України, сторінки нашої історії, які читатимуть наші нащадки. Виконання окремих пісень слухачі вшановували стоячи, просили виконати твір на біс. Принагідно хочеться відзначити, що своїм співом славетний «Бескид» переніс присутніх у 80-90-ті роки, роки національного відродження, викликавши щемний спомин про священні часи, коли хор в акорді з усім українським народом «гримів» на всю Україну, закликаючи українців іти дорогою до світлої, віками вистражданої і виспівуваної Свободи. Від 1962 року, року свого народження, «Бескид», зарядившись свіжим подихом «шістдесятників», ніс і продовжує нести на крилах пісні дух національної гідності, дух патріотизму і любові до своєї нації. Понад 200 хорових творів української і світової класики виконав «Бескид» за час своєї звитяги! Історія неодмінно опише цей воістину жертовний подвиг бескидян.

Протягом своєї мистецької історії «Бескид» виконував величезну просвітницьку місію. Понад 250 співаків пройшли горнило вокального, хорового мистецтва. «Внесок Дрогобицького чоловічого хору «Бескид» в українське хорове мистецтво, – пише один із перших учасників хору, професор Михайло Шалата, – вартий окремої дослідницької уваги. То цікава самобутня сторінка в історії нашої пісенно-виконавської культури». Сьогодні не можна не згадати геніального маестро професора Степана Стельмащука, який був талановитим фундатором, творцем «Бескиду». Успішно продовжували традиції хору диригенти Роман Сов’як, Ярослав Кулешко, Остап Ярка, Лев Коцан, Петро Гушоватий, Орест Ліщинський, Василь Найчук і Віктор Магера. Традиції хору були і залишаються стійкими, бо вони помножені на таланти великих майстрів вокалу: Богдана Базиликута, Миколу Багрія, Мирона Бучацького, Остапа Гуля, Ірини Кліщ, Ярослава Кулешка, Марії Лев, Івана Марківа, Михайла Паночка, Михайла Петришина, Едвіна Стахіва, Корнеля Сятецького, Петра Гушоватого, Петра Турянського, Андрія Москаля, Юліана Федорняка, Олега Цигилика, Богдана Щурика та інших. Окрасою хорового співу колективу були концертмейстери Святослава Хавалко (Ліщинська), Оксана Терлецька-Фиштик і Лілія Андрух.

«Незабутніми будуть для мене цей день, ця щира, хвилююча зустріч з вами, – писав 15 травня 1964 року великий поет Олесь Гончар. – Я слухав ваші пісні, був зачарований цим красним співом. Яка краса! Яка щедрість і повноквіття талантів!..» Це, мабуть, найвища нагорода від України і її народу, яку одержав «Бескид» за свій подвиг з уст народного співця, совісті нашої нації. Одержимим українською патріотичною піснею потрібно почути добре слово. Вони його почули. Почули також від вдячних дрогобичан, які своїми оваціями і вигуками «браво!» доводили бескидянам, що їх звитяжне самобутнє самодіяльне мистецтво потрібне народу. Це найбільша винагорода для творчих людей. Хористи були розчулені увагою і підтримкою небайдужих дрогобичан, які прийшли їх привітати з ювілейною датою.

Від керівництва держуніверситету «Бескид» привітала голова профкому працівників Олена Куцик.

Начальник відділу культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради Олег Яводчак від керівництва міста щиро подякував хору за прекрасне свято і вручив усім учасникам нагороди за багаторічну творчу діяльність на ниві національного і духовного відродження Української Незалежної Держави.

Дрогобицька міськрайонна «Просвіта» вважає «Бескид» своїм колективним членом. Тому з особливим словом подяки звернувся до хору голова просвітян міста і району Микола Садоха, відзначивши велику просвітницьку роль хору, що протягом 55 років дарує українцям радість рідної пісні, поетичного рідного слова. Оксана Матчишин – заступник очільника Союзу Українок Дрогобиччини – подякувала за чудовий концерт і висловила сподівання, що «Бескид» і надалі радуватиме дрогобичан своїм мистецтвом.

До вітання пані Оксани приєдналася союзянка і просвітянка Катерина Іванців, подарувавши хору своє поетичне вітання. Емоційна Віра Байса висловила велику радість, що Дрогобич має легендарний колектив, який потребує всілякої підтримки і уваги з боку громади. Адже хор самотужки організовує свою творчу діяльність. Пані Віра принесла на свято фотоальбом, виготовлений до 5-ї річниці хору і подарований їй одним із перших учасників хору Степаном Угрином, що стояв на сцені, і висловила побажання всім нам, насамперед міській владі, долати байдужість до творчого життя «Бескиду», щоб він розвивався і надалі радував дрогобичан і Україну своїм співом.

«Бескид» продовжує писати свою особливу сторінку в історії української національної пісенної культури самобутньою талановитою рукою. Він кличе до себе молодих. Він сьогодні називає імена дрогобичан, котрі уже йдуть поруч з ним, підтримуючи його і словом, і ділом.

Це – Михайло Кравець, Микола Лук’янченко, Олег Яводчак, Михайло Задорожний, Василь Варварук, Віктор Пришляк, Богдан Німилович, Назар Яцишин. Спасибі вам друзі за небайдужість! Мабуть, ви душею найуважніше прочитуєте разом з нами силу народної патріотичної пісні і усвідомлюєте, що народ, який так співає, воістину є незнищенний. Хай щастить тобі, українська пісне. Талановитих тобі піснярів.

Степан ЯКИМ