Не перелічити всього, здійсненого за сприяння Фундації в Дрогобичі та в Любліні, всіх спільних проектів ініційованих і доброчинною організацією і її головою особисто.

Скажімо, активно підтримала «Бережімо спадщину» проведення в нас три роки тому Днів Європи, надавала Фундація допомогу університетові імені Франка, театрові «Альтер», музичному гурту імені почесного громадянина Дрогобича Альфреда Шраєра (чиї виступи Артур Дерлікевич неодноразово організовував і в Україні, і в Польщі), Всеукраїнському Методичному центрові підготовки вчителів польської мови (інституція, як відомо, базується в нашому місті), історично-культурному заповідникові Івана Франка в його рідному селі, радіо «Котермак» ба навіть (!) музеєві «Дрогобиччина».

Нині за активної підтримки, сприяння та допомоги Фундації «Бережімо спадщину» відбувається ремонт дзвіниці костьолу святого Варфоломія, яка є пам’яткою архітектури державного значення…

А ще часто в Ґалереї Пьотра Луц’яна в Любліні відбуваються літературно-мистецькі заходи за участі дрогобичан. Приміром, велика делегація дрогобичан побувала в липні 2017 року на торішньому Фестивалі «Липнева ніч». Тоді ж у Любліні відбулася виставка дрогобицьких фотографів Ігоря Фецяка та Павла Юркевича. Також влітку приймав Артур Дерлікевич і делегацію з Дрогобича, в складі якої були й посадовці нашої мерії (і все – власне коштом Фундації).

Є чимало цікавих проектів і планів у Артура Дерлікевича та його інституції і на прийдешнє.

Та от нині вже пан Артур замислюється, якою буде співпраця Фундації з містом Франка та Шульца надалі, бо, як каже сам голова Фундації, він подивований і заскочений ставленням до неї з боку дрогобицької міської влади.

Не секрет, що в нас не все гаразд на кордоні, який іноді надто важко перетнути через черги, а також і через те, що не завше виконуються свої обов’язки службовці  – прикордонники та митники…
І, мабуть, мусять все ж мати преференції під час перетину кордону ті, хто їдуть у справах службових, з гуманітарними місіями тощо. Бо ж нема в них часу, як у «човників»-контрабандистів часу на стояння в чергах.

Нещодавно знову відвідала місто делегація Фундації «Бережімо спадщину» («Chrońmy dziedzictwo”). Мали тут зустрічі в Нагуєвичах, де небавом має відбутися вернісаж всесвітньо відомого маляра  з Любліна Пьотра Луц’яна (мистець був у складі делегації), оглянули, як йдуть роботи в костьольній дзвіниці тощo.

Й перед поверненням звернулися до міської ради з проханням про лист до службових осіб на кордоні, щоби не вистоювати в довжелезній черзі. Ніби цілком нормальне прохання. Але в нас владці хіба декларують бажання співпраці й свою прихильність для тих іноземців, котрі допомагають нам долати труднощі, сприяють поступові в розвою  і в наближенні до Європи.

– Досі не розумію, чому Дрогобицький міський голова нам відмовив, чому шукав незрозумілі для чого причини, навіть посилався на СБУ, яке могло б потім цим зацікавитися, – сказав нам голова Фундації «Бережімо спадщину» Артур Дерлікевич. – Але листа ми так і не отримали. Проте, коли будь-хто з дрогобичан повертається від нас, перетинає кордон за лічені хвилини, бо завжди має від нас відповідний супровідний лист…

Добре, що панові Дерлікевичеві з його делегацією все ж не довелося вистоювати в довжелезній черзі, проте  таким ставленням він заскочений. Як тепер в очі дивитимуться йому чиновники Ратуші, – невідомо, а втрачати партнера вони не хочуть.

І хоч приїздитиме надалі до Дрогобича голова Люблінської Фундації «Бережімо спадщину», бо ж надалі співпрацює з містом та реґіоном,  та осад, вельми неприємний, від останнього візиту, завдяки міському голові, залишився.

На світлині з архіву “Майдану” – дрогобицькі фотографи в Любліні, липень 2017 р.