Україна має позитивні традиції стабільної гривні. Українці своєю валютою пишалися. Вадим Гетьман а відтак і  Віктор Ющенко, як голова Нацбанку, отримали велику довіру саме за це, що замість неповажаного карбованця з’явилася нормальна, стабільна національна валюта – ГРИВНЯ, яка стала предметом гордости українців.

Гривня довгі роки була найбільш стабільною валютою цілого пострадянського простору. Звісно, траплялися моменти її обвалу, але завжди вони були пов’язані з якоюсь кризою: після Помаранчевої революції, після глобальної кризи 2009 року  чи після війни та окупації 2014-15 років.

Однак завжди після таких криз гривня стабілізувалась а інфляція знижувалась, а в роках 2010 – 13 була навіть дефляція. Чому зараз ситуація  інша?

Постмайданна криза закінчилась у грудні 2015. Від того часу маємо економічне зростання. Надто маленьке (два відсотки  замість семи-дев’яти), але є. Є фінансова допомога Заходу. Низька динаміка ВВП і зарплат радше вказувала б на дефляцію ніж інфляцію. Нарешті, є потік валютних надходжень від заробітчан у розмірах, які вказували б скоріш за все  на зміцнення гривні а не її ослаблення. Та все виглядає  інакше

Що роблять уряд і НБУ? Нічого.

В грудні НБУ підвищив відсоткову ставку до 14,6 відсотка, тобто нижче інфляції. Це сміх. Відсоткову ставку слід в січні підвищити щонайменше до 17-19 відсотків. Спонукати людей до збереження заощаджень у гривні, що зараз невигідно – ставки депозитів становлять 12-13 відсотків, тобто нижче інфляції, вже краще тримати заощадження у євро або злотому  в готівці, схованій під ліжком, – тобто повертаємось до 1993 року! Ставка депозитів у гривні повинна становити принаймні 20 відсотків, щоб дати премію за ризик і зняти гроші з ринку, щоб стримати інфляцію. Думаймо про довготермінові користі зі стабільної валюти замість постійного життя у форс-мажорних обставинах заради інтересів олігархів.

 Якуб ЛОҐІНОВ, журналіст, Краків

Джерело – Фейсбук