Такі дані повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександр Паливода під час презентації в області проекту аграрних розписок, яка відбулася від лютого.

«На Херсонщині 1,7 мільйона  гектарів сільськогосподарських площ, і практично всі вони обробляються, – сказав він. -Наша область навчилася чудово вирощувати врожаї. Ми щороку отримуємо понад два з половиною мільйони  тонн зернових. Така робота вимагає відповідних коштів. Тому тепер завдання аграріїв – навчитися залучати дешеві, доступні фінанси».

На його думку, аграрні розписки мають сподобатися місцевим сільгоспвиробникам, оскільки цей фінансовий інструмент – зрозумілий та простий, з ним можна легко отримати необхідні ресурси, навіть не маючи великого заставного майна, адже заставою за ним виступає майбутній врожай.

«Аграрні розписки вже працюють в інших регіонах, думаю, що й ми не відстанемо від усієї України», – сказав Олександр Паливода.

Організатори заходу – Проект IFC «Аграрні розписки в Україні», Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство юстиції -детально познайомили херсонських фермерів з можливостями та перевагами нового інструменту фінансування малих та середніх сільгоспвиробників, з особливостями процедури їх оформлення. Він запроваджений від 2014 року і донедавна працював лише у восьми  пілотних реґіонах. За інформацією Проекту IFC, торік було оформлено 110 аграрних розписок, а сума залучених за ними коштів сягнула 750 мільйонів гривень. Цього року можна сподіватися значно вищих показників, адже тепер аграрні розписки вже доступні виробникам сільськогосподарської продукції у всій Україні.

На думку ПроектуIFC, новий фінансовий інструмент суттєво посилить ланцюги доданої вартості у вітчизняній аграрній галузі. Це багато важить для її розвитку, адже дотепер український АПК значною мірою залишається сировинно зорієнтованим.

Працюючи в пілотних реґіонах, аграрні розписки здебільшого використовували при вирощуванні зернових та зернобобових культур. Однак їх можливості стають запитаними вже й в інших секторах сільського господарства. Зокрема, торік була виписана перша аграрна розписка для вирощування яблук, а цьогоріч – для вирощування малини.

Херсонщина може урізноманітнити цей перелік. Однією з провідних галузей тут є овочівництво. Ранніми херсонськими овочами їх виробники постачають всю Україну, і мають хороші перспективи значно розширити свої ринки збуту. Не менш вагомим є і місцеве органічне землеробство, яке набуває особливої популярності, адже його продукція дедалі більше користується попитом у споживача. У Проекті IFC сподіваються, що вже поточного року у цих секторах АПК області також випишуть аграрні розписки.

Новий фінансовий інструмент виявився цікавим не лише для українських сільгоспвиробників, але й для надавачів фінансових та матеріально-технічних ресурсів. З цим проектом уже не один рік працюють деякі банківські установи, чимало компаній, які постачають аграріїв засобами захисту рослин, насінням, добривами, паливно-мастильними матеріалами, технікою та запчастинами до неї.

2017 року ОТР Банк спільно з Проектом IFC започаткував проект «ОТР-Агрофабрика», який дає змогу прискорювати та спрощувати процедуру видачі кредитів, підвищувати якість сервісних послуг. За цим проектом клієнт може отримувати до 15 мільйонів гривень кредиту.

«Торік у рамках цього проекту ми видали 300 мільйонів гривень, завдяки ньому отримали 60 нових клієнтів, – розповів керівник «ОТР-Агрофабрики» Іван Єрко. – Варто зауважити, що 130 мільйонів гривень із вище згаданих коштів ми видали під 32 аграрні розписки».

Це пояснюється просто: на той час проект працював по всій Україні, а аграрні розписки використовувалися лише у восьми  реґіонах. Оскільки тепер новий інструмент фінансування сільгоспвиробників запроваджений у всіх областях, то в «ОТР-Агрофабриці» очікують видати цього року мільярд гривень кредитами.

«Ніщо так не зміцнює дружбу, як 100-відсоткова передоплата за товар», – пожартував директор черкаської компанії «АгроАрена» Валерій Зайвий. Але аграрні розписки, хоча й не передбачають такої попередньої оплати, є інструментом зручним та надійним.

Його привабливість для кредиторів підкреслив і реґіональний директор компанії ОККО Артем Шабров: «Аграрна розписка дисциплінує фермера. Я даю кредит не лише під його зобов’язання, апід ті зобов’язання, які нотаріально завірені. Це додає мені впевненості, що позичальник всі ці зобов’язання переді мною виконає».

Роль нотаріусів в роботі з аграрними розписками є справді дуже важливою. Вони займаються їх оформленням, засвідчують, вносять до Реєстру аграрних розписок. Учасників презентації повідомили, що такою роботою можуть займатися не всі нотаріуси в Херсонській області, а лише ті, які пройшли спеціальну підготовку та мають повноваження для такої роботи.

Таку саме підготовку для роботи з аграрними розписками проходять і державні виконавці. Про це розповів заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Костянтин Сілкін. «Державна виконавча служба діятиме суворо в рамках закону, в рамках тієї аграрної розписки, яку позичальник погодить з кредитором». І попередив: для уникнення конфліктних ситуації слідкуйте за тим, щоб аграрні розписки оформлялися грамотно та кваліфіковано.

«Щоправда, виконавці ще жодного разу не приступали до виконання своїх обов’язків у питаннях аграрних розписок, – зауважив Костянтин Сілкін, – і я щиро сподіваюся, що так буде і надалі».

Аграрні розписки в Україні знаходять дедалі більше своїх прихильників. Сьогодні для тих, хто лише починає з ними працювати, важливо зрозуміти, як ними правильно та зручно скористатися. Наступного разу проходити процедуру буде набагато простіше: це засвідчують ті вітчизняні сільгоспвиробники, котрі виписуютьаграрні розписки вже не вперше.

Микола ЛУГОВИЙ,

національний прес-клуб «Українська перспектива»