У такій напівжартівливій, однак  доброзичливій формі він прокоментував впровадження в області нового інструменту фінансування малих та середніх сільгоспвиробників під час розширеної зустрічі, присвяченої цій події, яка відбулася в Дніпрі п’ятого лютого. Але, як відомо, в кожному жарті – лише частина жарту. Бо коли говорити серйозно, то Олег Кужман підкреслив, що п’ять тисяч  агроформувань, які працюють на Дніпропетровщині, потребують оборотних активів. «За нашими підрахунками, їм потрібно близько 25 мільярдів  гривень таких активів», – підкреслив він. Йдеться про забезпечення всього циклу агроробіт, для якого потрібна відповідна сільськогосподарська техніка та запчастини до неї, паливно-мастильні матеріали, насіння та мінеральні добрива. Важливо, щоб усе це надходило вчасно та в необхідній кількості, та «працювало» до кінця збирання врожаю. Тому впровадження нового інструменту кредитування – дуже доречна альтернатива для місцевих фермерів, щоб отримати необхідні кошти під заставу майбутнього врожаю.

«Я представник тих, кому сьогодні дуже потрібна нова програма, – зауважив голова Постійної комісії Дніпропетровської обласної ради з питань АПК та соціального розвитку села Віктор Дубовик. – Йдеться про аграріїв, а я очолюю фермерське господарство. Аграрні розписки дають можливість сільгоспвиробникам отримати доступні кошти для вирішення наших питань».

Він нагадав про те, що дотепер аграрії покривали потребу в додаткових коштах переважно через традиційне банківське кредитування. «Банки майбутній врожай брали неохоче, їм потрібна була «жива» застава, в основному, техніка, – пояснив він. – А майбутній врожай вони оцінювали з відсотковою ставкою в 0,2 відсотка – не більше».

На думку голови Постійної комісії, аграрні розписки допоможуть більш чесно підходити до вирішення такого питання. Звісно, аграрій сам вирішуватиме, чи приставати на нову пропозицію, але дуже добре, що він має можливість це робити.

На думку учасників урочистої зустрічі, організованої Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні», Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції, новий фінансовий інструмент значно пожвавить роботу надавачів фінансових та матеріально-технічних ресурсів, які працюють з виробниками сільськогосподарської продукції. Вони швидко відчують зміни на ринку та відреагують на посилення конкуренції на ньому. У виграші будуть ті, хто пропонуватиме аграріям більш привабливі умови для роботи за аграрними розписками, а також ті, хто не займає споглядальну позицію, а серед перших береться до роботи з новим фінансовим механізмом.

Компанія «Syngenta» давно оцінила перспективність роботи з аграрними розписками, тому співпрацює з цим проектом від початку його впровадження на Полтавщині 2014 року З багатьма позичальниками за цими розписками вони вже спільно написали «кредитну історію», отримали взаємні вигоди. Тому до роботи в новому потужному аграрному регіоні – на Дніпропетровщині «Syngenta» підійшла відповідально. У своєму виступі на зустрічі, її реґіональний представник Сергій Бут повідомив потенційних клієнтів, що компанія вже виділила для цієї області чотирьох своїх фахівців і одного регіонального менеджера. Така увага вартує високої оцінки.

Інтерес до співпраці з сільськогосподарськими виробниками області виявляють й інші представники бізнесу. З нинішнього року до роботи з аграрними розписками долучається «PiraeusBank» – впливовий банк грецької групи, активи  якого складають 68 мільярдів  євро. В Україні ця фінансова установа працює вже понад десять  років, торік вона вдвічі збільшила фінансування малого та середнього бізнесу.

Тепер банк сподівається так само успішно співпрацювати і з українськими сільгоспвиробниками за аграрними розписками. Підготовку до такої роботи він розпочав ще наприкінці минулого року. Про це розповіла присутнім керівник Департаменту малого та середнього бізнесу «PiraeusBank»’у Світлана Боженова. Вона повідомила про основні вимоги до позичальників: «Це мають бути компанії з прибутковою діяльністю, вони повинні обробляти від 300 гектарів».

Також вона зазначила, що кредити цього банку за аграрними розписками надаватимуться під 18 відсотків  річних. «Але за певних обставин вони можуть знизитися до 10десяти відсотків», – підкреслила Світлана Боженова. За її інформацією, кредити за новим фінансовим інструментом надаватимуться впродовж дев’яти-десяти днів.

До роботи з аграрними розписками готувалися й інші учасники цього процесу, зокрема, нотаріуси. Так, перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області Ольга Захарова повідомила, що на сьогоднішній день уже п’ятеро місцевих нотаріусів подали заявки на підключення до Реєстру аграрних розписок. Тепер для Управління важливо залучити до роботи найширше коло нотаріусів, якіпрацюють у районних центрах, щоб сільгоспвиробникам було зручніше оформляти аграрні розписки на місцях.

«Дніпропетровська область впродовж останніх п’ять років отримує валовий урожай зерна понад три з половиною мільйонів  тонн, соняшника – близько півтора мільйони  тонн, кукурудзи – понад мільйон тонн, – зазначив начальник Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської ОДА Вадим Удовицький. – Наші аграрії розвиваються, вони цікавляться всіма передовими технологіями, які є в світі». Аграрні розписки – одна з таких новацій, яка має хороші перспективи вдало спрацювати на Дніпропетровщині.

«Для України аграрні розписки були запозичені з Бразилії, – нагадала учасникам зустрічі керівник Програм IFC з розвитку фінансування агросектору Лія Сорока. – Через них бразильські фермери щорічно залучають понад 25 мільярдів  доларів».

Звичайно, для отримання таких результатів потрібен час, але в нашій країні є хороша динаміка впровадження аграрних розписок. Особливо тепер, коли до цього приєдналися всі області України. За інформацією Проекту IFC, станом на п’яте  лютого вже виписано 207 аграрних розписок, серед яких 126 фінансових та 81 – товарна. За цим фінансовим механізмом загалом залучено 1,4 мільярда  гривень. 110 аграрних розписок вже виконані.

 

Микола ЛУГОВИЙ,

національний прес-клуб «Українська перспектива»