Що таке публічні консультації?

Це процес комунікації між органами державної влади (органами місцевого самоврядування) та громадянами, за допомогою якого обидві сторони стають поінформованими про різні перспективи та пропозиції. Це інструмент, який надає  можливість громадянам впливати на зміст рішень, що їх ухвалюють органи державної влади чи місцевого самоврядування.

Публічні консультації в Дрогобичі розпочнуться з надзвичайно цікавої та дискусійної теми, над якою представники міської ради і громади працюють вже протягом двох років. Це брендинґ міста,що поєднує в собі дві складові – слоґан та лоґотип  міста.

2016 року  спільно  з аґенцією з цифрового маркетингу Yedynka DGTL та за підтримки Туристично-інформаційного центруДрогобича було сформовано робочу групу.

За підсумком  її роботи Олег Дукас, тодішній заступник міського голови з гуманітарних питань, Ігор Чава, директор Туристично-інформаційного центру та Олексій Малицький,  підприємець, дрогобичанин, , один із засновників бренду SammyIcon, Clan-P та інших проектів, ініціювали конкурс на кращий слоґан міста.

Кампанія  з вибору слоґану із залученням широкої громадськості тривала впродовж усього  2017 року, і логічним завершенням цього процесу став відбір трьох найбільш поширених  пропозицій.

Олексій Малицький ініціював також розробку окремого сайту та зйомки відео, що презентували б три можливі слоґани Дрогобича. Над відео працював ведучий «Твого Радіо 101, 4 FM» Ігор Дьорка, а над розробкою сайту  Андрій Єндрізєвський. Переглянути сайт та ознайомитись з відео можна за посиланням http://www.dro-brand.com.ua/

 

Наступним етапом розробки якісно нового брендинґу міста стала презентація проекту «Інституту Республіка» та ВІ «Активна Громада» «Задай курс владі».  Комунікаційний координатор цієї НУО  Олена Юркевич ознайомила з інструментом публічних консультацій «Ваша Думка» Дрогобицького міського голову Тараса Кучму.

Під час  обговорення очільник міста запропонував кілька можливих питань, які можна висунути на публічних консультаціях. Одним з варіантів був вибір слоґану міста. Принцип роботи онлайн ресурсу «Ваша Думка» полягає в можливості розгляду громадою  питання з варіантами відповідей, які можна підтримати за допомогою смс-повідомлень  або ж на сайті ресурсу.

Отже, на публічній консультації дрогобичани розглянуть питання:

«Який слоган, на вашу думку, найкраще презентує Дрогобич?

  1. «Дрогобич – у ньому вся сіль!»
  2. «Дрогобич – аліґанське місто!»
  3. «Дрогобич – півтора міста!»

Після обрання слогану міста наступним етапом стане розробка лоґотипу. Попередньо вже є домовленість про те,що можливі варіанти лоґотипу також стануть темою публічної консультації.

Обраний слоґан буде використано на всій сувенірній продукції Дрогобича і під цим гаслом буде розпочато туристичний сезон у травні цього року.

 

  1. «Дрогобич – у ньому вся сіль!»

З давніх-давен історія Дрогобича тісно переплітається із сіллю, яка була справжньою візитівкою та середньовічним брендом міста. Її возили по всій Європі, а з Європи за нею приїздили сюди. З сіллю у місті пов’язані назви таких старих вулиць, як  Жупна (від слова «жупа» – солеварня), Зварицька (від слова «зварич» – працівник «жупи», або той, хто добуває сіль, виварює її), Солоний Ставок та вулиця Сольна. І недаремно на гербі міста вже не одне століття  зображено дев’ять  топок солі.

У Дрогобичі ще працює одне з найстаріших підприємств галузі – Дрогобицький солевиварювальний завод, який безперервно працює від ХІІІ століття.  Важко в це повірити, але й технології на цьому підприємстві такі ж, які були в ХІХ сторіччі.

Саме солі місто завдячує своєю появою. Нашою сіллю смакували далеко за межами Дрогобича.

Сіль досі тут, традиція та історія тривають.

  1. «Дрогобич –аліґанське місто!»

Просякнуте традиціями, які міщани творили впродовж  сторіч, і сучасне та відкрите до різних культур.

Тут панують тиша і спокій.

Жива зустріч з багатовіковою історією чудового міста, що стало рідним для багатьох талановитих людей, котрі залишили тут свій слід.

Юрій Котермак-Дрогобич,   один з  ректорів університету найдавнішого в Європі університету в італійській  Болоньї,– уродженець  Дрогобича.  Його, Юрія Дрогобича з Руси,  своїм учителем уважав  Миколай Копернік, астронома, творець геліоцентричної системи.

Іван Франко, Бруно Шульц давно вже стали візитівками міста та краю. А ще пов’язаний Дрогобич з іменами Мавриція, Леопольда, Філіпа та Мартина Ґотлібів, Ефраїма Моше Лілієна,  Казімєжа Вєжинського, Фелікса Ляховича, Анджея та Тадеуша Хцюків, Василя Стефаника та Леся Мартовича, які навчалися тут, чимало ще визначних постатей так чи інакше дотичні до світової слави міста…

І це все тут, у просторі отого «найдивнішого міста в Галичині», оспіваної письменниками та малярами Місяцевої землі, нашої Атлантиди.

«Єдине місто на світі, особлива провінція», «столиця світу, про що знає навіть дурень, якщо він не з Чернівців»: все це «елеґантське місто», де не рідко не помічаєш стрімкого плину часу, де відпочиває душа, де спокійно й добре…

  1. Дрогобич – півтора міста!

Місто толерантності, місто-музей, місто,в якому говорять різними мовами, де переплетені різні культури, місто, де вас зрозуміють.

Особливе багатокультурне місто, в історії якого свій слід залишили представники щонайменше п’яти народів.  Місто, його історію та культуру – духовну та матеріальну – спільною творили українці, поляки, євреї а разом з ними також і німці та австрійці.

Серед пам’яток, збережених в унікальному півтора міста, –  середньовічний костьол святого Варфоломія (Бартломея).  та унікальні дерев’яні бойківські церкви  Святого Юра, яка внесена до переліку культурної спадщини світу ЮНЕСКО, та церкву Воздвиження Чесного Хреста та споруди декількох синагог, серед яких найбільш вражає Хоральна, котра була найбільшою в Галичині.

Незадовго до початку Другої світової війни майже сорок відсотків населення   міста становили євреї, понад тридцять – поляки, і трохи більше 20 – українці. Альфред Шраєр (1922-2015), якого називають «останнім могіканином Дрогобича», з ностальгією згадував ті часи: «У моїй гімназії вчилися і українці, і євреї, і поляки. Коли починався урок релігії, всі розходилися по своїх класах. Коли святкували Песах, українці з поляками йшли до нас у гості. Ми частували  їх мацою. А на Великдень вони нас пригощали  паскою та вареним яйцем».

Тож не забудьте: небайдужих організатори публічних консультацій  чекають завтра, 28 лютого, о 13 годині в Світлиці Ратуші.

Самі ж публічні консультації триватимуть до кінця березня, й уже 31 числа першого місяця весни взнаємо, який варіант було визнано найкращим.

Леонід ҐОЛЬБЕРҐ,

Олена ЮРКЕВИЧ

Світлина – Л. Ґ.