Факт утворення на території Дрогобицького району лише п’яти  спроможних ОТГ викликав відверте несприйняття Дрогобицькою районною радою, яка продовжує відстоювати позицію утворення на території Дрогобиччини семи об’єднаних громад, як це передбачалося Перспективним планом формування територій громад Львівської області, затвердженим Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1158-р від четвертого грудня 2015 року.

У той же час 16 лютого на засіданні Дрогобицької районної асоціації сільських і селищних рад на засіданні Дрогобицької районної асоціації сільських і селищних рад сільські голови приміських сіл заявили, що їх громади не хочуть об’єднуватись з містами, а Верньогаївський сільський голова Володимир Ханас запропонував створення в Дрогобицькому районі двох об’єднаних громад – Меденицької і Підбузької. Також лунала  пропозиція повернутися до ідеї створення семи об’єднаних громад.

Голова Асоціації сільських і селищних рад, Медвежанський сільський голова Степан Коваль наполягав на своїй позиції. Він запропонував залишити в районі все так, як є сьогодні: 47 сільських і селищних рад, які можуть об’єднуватись на засадах співпраці.

Усі пропозиції було поставлено на голосування, але жодна з них не набрала необхідної кількості голосів.

Бориславський міський голова Ігор Яворський вважає, що об’єднавчі процеси на Дрогобиччині через амбіції сільських голів завершаться утворенням на території Дрогобицького району чотирьох спроможних громад, де Бориславу буде відведена роль адміністративного центру, який об’єднає навколо себе Бориславську міську, Підбузьку та Східницьку селищні, а також Попелівську, Ясенице-Сілянську, Бистрицьку Гірську, Рибницьку, Старокропивницьку, Довжанську Гірську,Новокропивницьку, Залокотську, Медвежанську, Нагуєвицьку, Смілянську, Ступницьку, Унятицьку та Урізьку сільські ради Дрогобицького району, а також Ластовецьку та Головську сільські ради Турківського району.

На переконання голови Дрогобицької районної ради Михайла Сікори, утворення чотирьох чи п’яти ОТГ на території району говорить про те, що держава зацікавлена в тому, щоби скинути з себе частину клопотів, пов’язаних із вирішенням екологічних проблем Борислава і Стебника, та перекласти їх вирішення на плечі місцевих громад. «Екологічні проблеми Стебника та Борислава, – зазначає голова районної ради, – будуть заявляти про себе багато-багато років і, якщо для їхнього вирішення не брати кошти зі своєї  ОТГ, то доведеться брати з державн6ого бюджету. А державі додаткові клопоти не потрібні. Тому вона пропонує у своєму варіанті, який нав’язує громадам, зробити Стебник вічним сателітом Дрогобича, а Східницю – Борислава».

– У той же час – продовжує Михайло Сікора – ніхто не зважає на той факт, що утворення великої Бориславської ОТГ може назавжди перекреслити реалізацію перспективних напрацювань науковців щодо розвитку курортно-рекреаційного кластеру навколо Східниці. Про перспективу створення такого кластеру із центром у Східниці говорять десятиліттями. Всім відомо, що величезні запаси мінеральних вод, лікувальні грязі, чудові можливості рекреації на берегах Стрия та Рибничанки та багато іншого створили б для розвитку цієї громади перспективу ще кращу, ніж у Трускавецької ОТГ. Тим більше, що до цієї громади просяться також і села Ластівка, Коритище, Головське, Зубриця, Кринята та Свидник Турківського району, які не тільки географічно, а й інфраструктурно ближчі до Східниці, ніж до Турки. І раптом центром такої громади визначають Борислав – місто, яке на рівні держави мали б визнати зоною екологічного лиха.

Це подібно до того, щоб змію вирішили об’єднати з їжаком. Проковтнути їжака не вдасться, бо лиш спробує – загине, але й вигнати змію своїми колючками їжак також не зможе. Тому краще їм не сходитися.

Голова Дрогобицької районної ради вважає, що промисловість і валеологія повинні співіснувати, але у жодному випадку не заважати розвитку одна іншій. Борислав приречений залишатися промисловим містом навіть із тієї причини, що він збудований на нафтовому родовищі й не може припинити нафтовидобуток, бо земля за це йому жорстоко відомстить – вивергне із своїх глибин гази, які можуть пустити ціле місто в повітря. Саме це, м’яко кажучи, не дуже в’яжеться з курортно-рекреаційним напрямком розвитку, який обрала Східниця та навколишні села. Будь-яке поєднання промислового міста із рекреацією лише відлякуватиме потенційних відпочивальників та інвесторів, що у свою чергу гальмуватиме розвиток території.

Михайло Сікора відверто говорить, що, до певної, міри розуміє ситуацію  і співчуває бориславцям, які через утворення Східницької ОТГ не можуть вгамувати в собі образу: мовляв ви всі тулилися до нас, коли нам було добре, та в час випробувань утікаєте, немов щурі з корабля, що тоне. Та все ж, на його думку, краще дати можливість розвиватися сусідам, поки не визріла нова перспектива для свого міста. А вона є! Ще в радянські часи під час всесоюзної науково-практичної конференції, що проходила на базі НГВУ «Бориславнафтогаз», Бориславське  нафтове родовище порівнювали з валізкою, ручку якої нафтовики зуміли пройти, а до корпусу ще не дісталися. Тому не виключено, що нафтовидобувна слава повернеться до Борислава в не такому вже й далекому майбутньому, бо запаси дешевої нафти у світі вичерпаються так само непомітно, як у «Галицькій Каліфорнії». Тож інвестори не жалітимуть грошей на глибинне буріння в Бориславському нафтопромисловому районі, і це дасть поштовх до інтенсивного розвитку міста. Тоді розбагатілі нафтовики їздитимуть в села Східницької об’єднаної громади набиратися сил та наснаги для подальшої праці.

Слід зазначити, що безкомпромісна та безальтернативна позиція голови Дрогобицької районної ради Михайла Сікори щодо необхідності утворення курортно-рекреаційного кластеру із центром у Східниці знайшла цілковиту підтримку в мешканців Довгого Гірського. Минулої п’ятниці горяни на сході села одноголосно проголосували за входження Довгого Гірського в об’єднану територіальну громаду із центром у Східниці. Напередодні голосування депутати сільської ради провели опитування, згідно з яким  лише десять  будинковолодінь наразі остаточно не визначилися у питанні щодо входження Довгого Гірського до  Східницької ОТГ. Проте й суттєвих заперечень чи арґументів щодо цього у них також немає. Переважна більшість жителів Довгого Гірського бачать майбутній розвиток села в рамках об’єднаної територіальної громади із центром у Східниці.

Якщо мешканці Довгого Гірського проголосували минулої п’ятниці за входження села в Східницьку ОТГ практично одностайно, то ситуація у Новому Кропивнику під час  обговорення цього питання виглядала дещо складніше. Окрім голови та депутатів Дрогобицької районної та Східницької селищної рад, участь у громадських слуханнях щодо входження громади Нового Кропивника у склад Східницької ОТГ минулої п’ятниці взяли також мешканці Старого Кропивника, Бистриці Гірської та голова Головської сільської ради Турківського району Михайло Тупічак. На громадських слуханнях були присутні також депутати Бориславської міської ради Дмитро Герман і Віктор Руднєв, член виконкому міської ради Ігор Саган та громадський активіст Олег Пільків. Проте значного впливу на перебіг громадських слухань у Новому Кропивнику представники нашого міста не мали.

На початку слухань на пряме запитання депутата Віктора Руднєва щодо можливості входження Нового Кропивника до  великої Бориславської громади, Новокропивницький сільський голова  Назар Токмаков дав чітку та конкретну відповідь: жодних перспектив від входження села в Бориславську ОТГ новокропивчани не бачать. Східницька ОТГ, за висловом Назара Токмакова, є для Нового Кропивника значно ближчою і цікавішою. Проте щоб остаточно завершити об’єднавчі процеси, необхідно врегулювати деякі суперечливі  моменти, серед яких основним є питання землі чи радше  погодження меж між населеними пунктами. Власне, невирішене питання межі було основною перешкодою, що не дозволяла упродовж трьох років дійти згоди між Східницею та Новим  Кропивником в об’єднавчих процесах. Можливо, і минулої п’ятниці представникам Східниці та Нового Кропивника також не вдалося б дійти до чогось конкретного, але ораторський талант Михайла Сікори, який член виконкому Бориславської міської ради Ігор Саган назвав відвертою агітацією, а також активна позиція представників сільських громад Старого Кропивника та Головського таки у підсумку тригодинної розмови дозволили вийти на рішення, згідно з яким депутатський корпус Новокропивницької сільської ради упродовж найближчого тижня ухвалить рішення про входження громади Нового Кропивника до об’єднаної територіальної громади із центром у Східниці.

У свою чергу Східницька селищна рада в особі Східницького селищного голови Івана Піляка взяла на себе зобов’язання погодити Новому Кропивнику межі села від умовної точки «А» до точки «Б», де немає об’єктів нафтовидобутку. Таким чином було покладено край більш як п’ятирічній суперечці мешканців Нового Кропивника та Східниці навколо межі населених пунктів, яка була серйозною перешкодою на шляху створення ОТГ.

Треба сказати, що обговорення питання входження Нового Кропивника в спроможну об’єднану територіальну громаду із центром у Східниці проходило надзвичайно емоційно. Дуже цікавим був виступ мешканця Перепростині Мирона Герича, який порівняв нинішню Східницю із розкрученим господарським механізмом, якому судилося привести в дію приховані внутрішні резерви сільських населених пунктів рекреаційної зони Карпат і вивести їх на новий рівень господарювання. З огляду на відмову цивілізованих країн світу від двигуна внутрішнього згорання та постійне зростання екологічних вимог, пан Герич попросив учасників слухання по-новому глянути на об’єкти нафтовидобутку, які знаходяться сьогодні на території населених пунктів і у найближчому майбутньому нічого, окрім серйозних екологічних проблем та штрафів, громадам не принесуть. Зачепив пан Мирон також і найболючіше питання села – землі. На його переконання, якщо громада не здатна належним чином використовувати цей ресурс для свого розвитку, то більше користі вона отримає від того, коли віддасть її в оренду чи продасть тому, хто вміє на ній господарювати.

Знайшлося у виступі Мирона Герича добре слово на адресу Борислава, який впродовж багатьох років був тією рушійною силою, яка визначала розвиток всього реґіону.

Історія людської цивілізації свідчить, що часи, як і умови розвитку суспільства, мають властивість змінюватися. З позиції нинішнього дня складно стверджувати, чи вдасться мешканцям рекреаційної зони Карпат створити окрему Східницьку ОТГ. Наразі жодного офіційного документу про створення такої громади на розгляд Дрогобицької районної чи Львівської обласної ради ніхто не подавав, хоча всі говорять, що принципову згоду на входження в об’єднану територіальну громаду із центром у Східниці дали Опаківська, Бистрицька Гірська, Старокропивницька, Довжанська Гірська, Новокропивницька сільські ради Дрогобицького та Головська і Ластовецька сільські ради Турківського районів. Частина сільських рад офіційно оформили своє входження у Східницьку ОТГ відповідними сесійними рішеннями сільських рад, деякі сільські ради планують офіційно оформити своє входження в цю об’єднану громаду найближчими днями. Відтак не виключено, що рішення про створення Східницької ОТГ може з’явитися у першій чи другій декаді березня, якраз напередодні розгляду питання уточненого Перспективного плану формування територій громад Львівської області. Причому як Дрогобицький районний голова, так і Східницький селищний голова разом із сільськими головами  населених пунктів рекреаційної зони Карпат Дрогобицького та Турківського районів стверджують, що громади готові відстоювати свій вибір усіма доступними засобами.

На одній із нарад у Дрогобицькій райдержадміністрації, радник голови ЛОДА з питань децентралізації та водночас керівник Реґіонального офісу реформ Львівщини Віталій Корецький зазначив, що адміністративно-територіальна реформа здійснюється в Україні за двома взаємопов’язаними напрямками. Перший – це процес добровільного творення об’єднань спроможних територіальних громад. Другий – укладання проектів перспективного плану територій. Як радник голови ЛОДА з питань децентралізації, пан Віталій не приховував, що є прихильником утворення великих громад, адже добробут громади формує податкова база, яка є на її території. Отже, чим більше в об’єднаній територіальній громаді мешкає платників податків, тим це краще для формування її бюджету. Проте формат будь-якої об’єднаної громади визначає не офіс реформ чи ЛОДА, а самі громади, які ухвалюють  рішення про об’єднання та створення спроможних ОТГ, як це і передбачено Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Пасивна позиція як міських, так і сільських та селищних громад реґіону, за висловом голови Дрогобицької районної ради Михайла Сікори, стала причиною того, що на Дрогобиччині з’явилися два підходи до вирішення питання децентралізації – «зверху» та «знизу». «Знизу» люди прагнуть одного, а «зверху» їм нав’язують інше. У першому варіанті йдеться про утворення на території Дрогобицького району семи громад, у яких і Борислав, і Східниця отримують статус адміністративного центру окремої ОТГ. У другому йдеться про чотири громади, де Бориславу відведена роль адміністративного центру великої ОТГ площею понад 350 квадратних кілометрів, до складу  якої увійдуть населені пункти Бориславська міська та Східницька селищна ради, а також Попелівська, Ясенице-Сілянська, Бистрицька-Гірська, Довжанська-Гірська, Новокропивницька, Рибницька Старокропивницька сільські ради Дрогобицького та Ластовецька і Головська сільські ради Турківський район.

Обидва варіанти відводять Бориславу роль адміністративного центру об’єднаної територіальної громади, масштаби якої суттєво відрізняються. Який варіант кращий і здатний забезпечити інтенсивний розвиток міста, наразі аргументовано обґрунтувати не береться ніхто. Дедалі більше ширяться  розмови про відцентрові настрої та містечковий сепаратизм Східниці, яка не тільки задекларувала своє прагнення стати центром окремої об’єднаної територіальної громади, але й упродовж трьох років робить усе, щоб повернути собі статус окремого населеного пункту, якого була позбавлена 1962 року.

Чи вдасться Східниці разом із гірськими населеними пунктами відстояти своє право на розвиток курортно-рекреаційного кластеру, довідаємося уже цього місяця, адже саме у березні Львівська обласна рада запланувала поставити остаточну крапку у питанні формування уточненого Перспективного плану утворення об’єднаних територіальних громад Львівщини.

Петро МАГУР