Зокрема, одним із напрямів такої  співпраці є забезпечення виконання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITIES), ухваленої  третього  березня 1973 року. Тут йдеться насамперед  про ліквідацію міжнародних ринків об’єктів тваринного та рослинного світу, що з різних причин ставлять їх під загрозу повного зникнення.

Україна приєдналась до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення, майже двадцять  літ тому – 14 травня 1999 року.

Всі держави-учасниці Конвенції визнають важливість такого міжнародного співробітництва, яке сприятиме  захисту від надміру експлуатації в міжнародній торгівлі.

Залежно  від видів тварин та рослин CITIES  має  три додатки:

  • Види, що зникають (види, які знаходяться під загрозою зникнення, торгівля якими негативно впливає чи може негативно вплинути на їхнє існування), торгівля якими може бути дозволена лише у виняткових випадках;
  • вразливі види (види, які нині не обов’язково перебувають під загрозою зникнення, але можуть опинитися під такою загрозою, якщо торгівля зразками цих видів не буде чітко та суворо врегульована з метою уникнення такого використання, що несумісне з їхнім виживанням)
  • види, які вносяться за ініціативою тією чи іншою стороною з метою попередження торгівлі певними видами флори та фауни з її територій.

Об’єктами регулювання конвенції є не лише  живі тварини та рослини, а також і загиблі.

Метою Конвенціїї є ґарантія, що міжнародна торгівля дикими тваринами і рослинами не створюватиме загрози їх виживанню.

Під торгівлею  розуміють експорт, реекспорт, імпорт, та інтродукцію з моря.

Дія Конвенції поширюється не лише на цілих тварин, а й на їх частини, та похідні від них, які легко можуть бути впізнанні. Також це можуть бути особисті предмети або предмети домашнього вжитку (хутрові речі, сувенірні вироби), ідентифіковані як частина об’єктів, внесених до першого додатка.

Саме третє   березня, день, коли було  ухвалено  Конвенцію, Генеральною асамблеєю ООН проголошено Всесвітнім днем дикої природи.

Відзначення цього міжнародного дня закликає до привернення уваги до цінностей дикої природи та її різноманітного (екологічного, генетичного, соціального, рекреаційного) значення для забезпечення сталого розвитку та добробуту людської спільноти.