***

на Кос-Арал, на два убогі літа
або на три: допоки Сир-Дар’я
тече, тече – не буде Геракліта
на всі тутешні ріки і моря.
і у хитких барханах Кизилкуму
слідів не буде – не сповільнять лет
ні дух, ні тіло, – і пірнуть у стуму
Голодний Степ, голодний очерет.
Келес, Арис і всі малі притоки –
як дні малі, як спалахи з пітьми –
це Кос-Арал. це час його глибокий.
лови його – не віршами, грудьми..

Оксана ЛУЦИШИНА

***
Ти був портретом невдалим на папірці сто гривень.
Рівень наш нижче плінтуса, й не підвищити рівень.
Довгі вуса, ще й на голові папаха.
Голова без папахи все одне, що хата без даху.
В голові зріє гасло – “ні жида, ні ляха!”.
А краще було б, щоб “ні пригнічення, ні неволі!”,
й що нам, Тарасе, та булава у чистому полі?
В голові зріє гасло: “різати католика!”
Різати католика – чи то є чеснота велика?
Чи нема над нами у небі Єдиного Бога?
Що ж ти плачеш, моя Вкраїно, мати убога?
Що тебе приспали злі, приспали та обікрали,
те, що залишилось, то добрі люди прибрали.
Й де там ті ляхи, й де там оті пархаті?
Рідне вкрадене маємо в рідній порожній хаті.
Що нам ті ґрати і мури, що нам п’ятикутні зорі?
З днем народження, лікарю наш похмурий, ми твої хворі.
Хворі на жалюгідність, на дрібничковість.
Історія тієї хвороби – сумна та жахлива повість.
З днем народження, наш Тарасе, наша шалена совість.

 

***
мені тринадцятий минало
у школі я вивчав Тараса
життя складалося невдало
хрущовський рік порожня каса

за білим хлібом в довгій черзі
як у москві до мавзолею
стоять похмурі люди змерзлі
в гастрономію бакалею

де ж за селом пасуть ягняток
десь на підручника сторінці
привіт Тарасе дня початок
сижу з млинцями наодинці

холодні сірі як обличчя
старих сусідів з півпідвалу
двадцяте тужнеє строріччя
співа тиранам піснь зухвалу

мені тринадцятий минало
і Боже як давно минуло
і смерть своє готує жало
як кат до скроні тулить дуло

о думи мої діти мої
навсякдень з вами лихо й лихо
десь у приймальному покої
душа моя зітхає тихо

а там десь розуму палата
залізне ліжко без матраца
там ковдра як життя строката
там школа де вивчав Тараса

9.03. 17

Борис ХЕРСОНСЬКИЙ