Важливу роль у реалізації змін відіграють міжнародні інституції, які втілюють масштабні програми, спрямовані на створення сучасних центрів адміністративних послуг. Серед них Програма “U-LEAD з Європою”, фінансована Європейським Союзом, зокрема такими країнами як Данія, Естонія, Німеччина, Польща та Швеція. Ця Програма спрямована на підтримку децентралізації та підвищення якості надання адміністративних послуг і наближення їх до населення. Експерт Програми “U-LEAD з Європою” Віктор Тимощук розповідає, що команда використала найкращий український та шведський досвід надання адміністративних послуг. “Ми виділили й визначили основні характеристики сучасних ЦНАПів і керувалися ними у процесі створення та модернізації Центрів. Серед важливих елементів: забезпечення належного переліку послуг, їх доступність для всіх у форматі “єдиного вікна”, безбар’єрний відкритий простір, зручні години прийому, географічна зручність розташування. Також розроблено сучасний мінімалістичний дизайн для Центрів, відкритих у рамках Програми”,– зазначає експерт.                                                                               

Чим вигідне створення такого центру в місті чи громаді? Експерт, радник з децентралізації Закарпатського центру розвитку місцевого самоврядування Володимир Феськов звертає увагу на переваги роботи ЦНАПів для населення: “Один із пріоритетів – наблизити надання послуг до населення і зробити їх якісними. Адже жителю сільської об’єднаної громади вже не доведеться їхати за кілька кілометрів у районний центр, щоб отримати потрібну послугу. Тепер можна оформити всі муніципальні послуги на місці, у селі. Це реалізація принципу доступності. Коли людина витрачає мінімум часу і ресурсів на доїзд, на комунікацію з чиновниками, на біганину, збір документів, з’ясовування процедури. Це і принцип прозорости, адже людина піде до конкретного віконечка чи столу, подає відповідні документи, які зведені до мінімуму. Службовець зорієнтований на те, щоб прийняти і переглянути їх. Якщо є зауваження, то працівник робить усе, щоб усунути неточності якомога швидше”.

Перевагами ЦНАПів уже користуються кілька мільйонів українців. Уже створено понад 740 центрів по всій України. Серед них, станом на грудень 2017 року, в об’єднаних територіальних громадах – 71 ЦНАПів та віддалених робочих місць.

Успіх усупереч умовам

Успішною реалізацією цієї реформи може похвалитись Тячівська міська об’єднана територіальна громада, яка була створена 21 серпня 2015 року. Попри складнощі, якими супроводжується впровадження децентралізації на Закарпатті, блокування створення ОТГ на території області, у цій громаді впевнено “гнуть свою лінію”, демонструючи усьому Закарпаттю, як має працювати нова сучасна громада. Один з успішних прикладів – створення надсучасного центру надання адмінпослуг. Він розташований у колишньому приміщенні суду і був відкритий 23 вересня 2017 року. Варто зауважити, що відкриттю передувала клопітка підготовча робота, адже заявка на створення Тячівського ЦНАПу була обрана в результаті відкритого конкурсу в рамках Програми “U-LEAD з Європою”.

        Тячівський Центр надання адміністративних послуг 

Відтоді Тячівському ЦНАПу є чим похвалитись. Володимир Феськов ділиться враженнями: “Це дуже гарний взірець ЦНАП, один з найкращих в Україні. Як заходиш до приміщення, то складається враження, що ти в Європі. Тут можна оформити не тільки земельні документи або інші послуги муніципалітету, а й закордонний біометричний паспорт та ID-картку”.

      Обладнання для оформлення біометричних паспортів у Тячівському ЦНАПі

Тячівська громада була першою з усіх ОТГ, в ЦНАПі якої встановили обладнання для видачі паспортів громадянина України та для виїзду за кордон. Цю послугу було запроваджено приблизно через два місяці після відкриття установи. За словами представника Програми “U-LEAD з Європою” Віктора Тимощука це було зроблено, зважаючи на особливий попит на ці послуги.

Керівниця Тячівського міського ЦНАПу Діана Івасюк, яка очолює його від самого початку створення, розповідає, що постійно консультується з працівниками успішних Львівського та Івано-Франківського ЦНАПів. Вона вважає, що головне завдання її колективу – не лише швидко і якісно опрацювати документацію, а й подолати черги. Тому в Тячівському ЦНАПі була запроваджена електронна черга. “Це дуже зручна річ і для нас, і для наших клієнтів. Завдяки їй, на відміну від звичайних ОВІРів, де до квітня-травня вже утворюються черги на подання документів на паспорт, у нас аналогічні документи можна подати через тиждень після запису, – зазначає керівниця ЦНАПу.

        Діана Івасюк, керівниця Тячівського міського ЦНАПу 

Окрім виготовлення паспортів, ЦНАП надає послуги відділу земельних питань, які регулює Тячівська міська рада (архітектура, містобудування), з питань реєстрації нерухомості та бізнесу, реєстрації місця проживання (прописка, виписка і т.д.). Діана Івасюк розповідає, що у майбутньому вони планують розширити перелік послуг, зокрема додати послуги Держгеокадастру, реєстрацію транспортних засобів, та навіть послуги РАЦСу. “Важливо налагодити роботу так, щоб потім в одному єдиному місці отримувати необхідні послуги”, – підсумовує керівниця ЦНАПу Тячівської ОТГ.

Переваги роботи центру відчули і самі мешканці громади. Так, житель села Лази Тячівської ОТГ Іван Манько розповідає, що вражений швидкістю роботи ЦНАПу: “ПРеєструю у своєму помешканні  дітей і внуків. Мене тішить, що тут черг нема і тішуся, що за пару хвилин мені цю послугу зроблять.

         Іван Манько, житель села Лази Тячівської ОТГ, приписує своїх дітей

Чи не найбільшим позитивом є те, що жителі Тячівської міської громади мають можливість отримати послуги прямо в своїх населених пунктах – у віддалених робочих місцях. Вони розташовані у приміщеннях сільських староств у селах Тячівка, Лази та Руське Поле. Працівник віддаленого робочого місця у Руському Полі Діана Чулей розповіла, що робота тут почалась у січні 2018 року. Відтоді щодня від трьох до восьми людей приходять до староства, щоб отримати необхідну послугу. “Віддалені місця зручні, бо людям не треба їхати в Тячів і бігати по різних інстанціях. Вони звертаються до мене, консультуються і вирішують свої земельні питання, проблеми через перейменування вулиць чи зміни номеру будинку, отримують послуги подання документів на будівництво, здають необхідні папери на облік місця реєстрації. Ба більше, можна не їхати у Тячів, щоб приписати новонароджену дитину. Є спеціальна програма, така сама, як і у ЦНАПі”.

         Діана Чулей, працівник віддаленого робочого місця у Руському Полі 

Діана Чулей звертає увагу на те, що до цієї реформи селяни поставились по-різному: “Зміни починаються з кожного з нас. Молоді люди розуміють та сприймають зміни легко. Старшому поколінню ці процеси зрозуміти важче, адже вони звикли до старих, радянських умов роботи установ. Але з часом все зміниться.

На реалізацію цих змін налаштований і Тячівський міський голова Іван Ковач, який зауважив, що ЦНАП створювався з єдиною метою – наблизити державні адмінпослуги до споживачів, до жителів ОТГ. Адже створення якісних європейських умов для мешканців – це і є одним  з основних посилів децентралізації.

Отриманий досвід – майбутній успіх

За успіхами Тячівської громади спостерігають і їхні сусіди – жителі сусідньої Вільховецької сільської ОТГ. У цій громаді вже давно є амбіції створити власний Центр надання адміністративних послуг. Керівник громади Михайло Цірик розповідає, що на останній сесії депутати сільської громади вирішили створити у себе Центр надання адміністративних послуг. “Було затверджено положення про діяльність цього центру, а також перелік адміністративних послуг, які будуть надаватися. У приміщенні будуть створені всі необхідні умови, у тому числі для людей з інвалідністю. Щодо послуг – то це реєстрація права власності на землю, місця проживання, послуги РАГС, виготовлення паспортів. Протягом двох місяців ми очікуємо отримати  станцію для виготовлення біометричних документів, – розповідає Михайло Цірик. – Унікальність нашого ЦНАПу в тому, що у нас працює єдиний на Закарпатті інспектор будівельного контролю. Тут реєструють початок та завершення будівництва першої категорії”.

Керівник також зауважує, що їхній ЦНАП – це інвестиція громади у свій місцевий бюджет. Адже на послугах громада зароблятиме, а вагома частина коштів за адміністративний збір буде надходити у бюджет ОТГ.

У свою чергу експерт Володимир Феськов зазначає, що завдяки дешевшим послугам ЦНАП може стати одним з вагомих інвесторів в економіку громади. “Послуги, які надає муніципалітет – платні. Але вони є значно привабливіші та значно дешевші за сторонні. Людина приходить до ЦНАПу чи віддаленого робочого місця, і їй потрібно нотаріально засвідчити певні дії. Це вона може робити в старостатських округах, де це значно дешевше, ніж у нотаріуса. Тому така робота ЦНАПів має і певну соціальну складову. Попри меншу вартість послуг, завдяки роботі таких центрів відбуваються надходження до місцевого бюджету”.

Доступність для кожного

В силу різних обставин не кожний населений пункт має можливості, щоб створити ЦНАП. Тому в Україні вже стартувала практика створення  мобільних ЦНАПів. За словами Володимира Феськова, мобільні ЦНАПи мають бути в малонаселених та віддалених громадах, де немає сенсу облаштовувати окреме приміщення. “Приїздить  машина, яка нагадує класичний ЦНАП. Тут є все обладнання, як і в стандартних ЦНАПах, – зазначає експерт.

Для Закарпаття створення таких мобільних ЦНАПів необхідне, бо на території краю чимало маленьких гірських важкодоступних сіл. Приклади для наслідування вже є у інших регіонах. Зокрема, у грудні 2017 року перший в Україні ЦНАП на колесах запрацював у місті Славута Хмельницької області. Цей проект також було реалізовано за підтримки Програми “U-LEAD з Європою”. Мобільний ЦНАП – це спеціальне авто, повністю облаштоване місцями для двох адміністраторів та трьох відвідувачів, надає 80 послуг у форматі “єдиного вікна” безпосередньо в селищах та селах.

     Фото: slavuta-mvk.info

За словами експерта Програми “U-LEAD з Європою” Віктора Тимощука, Славутську громаду обрали, бо навколо цього міста є кілька десятків невеличких сіл, розташованих далеко від районного центру. “Завдяки мобільному ЦНАПу жителям цих сіл не треба їхати за 20-30 кілометрів до Славути по адміністративні послуги”, – розповідає експерт.

За словами Вікторії Крутої, керівниці справами Славутського міськвиконкому, зараз мобільний ЦНАП працює в тестовому режимі. “За цей нетривалий період ми вже їздили до людей з інвалідністю. Найближчим часом плануємо розпочати прийом документів і видачу паспортів у мобільному ЦНАПі. Також можна буде приписати новонароджену дитину майже не виходячи з власного дому”, – розповідає Вікторія Крута.

Мобільний ЦНАП у Славутській ОТГ здійснюватиме протягом тижня п’ять маршрутів, які покривають 20 населених пунктів та вісім тисяч жителів. Подібний формат покриття маленьких віддалених сіл – оптимальний варіант для гірських громад Закарпаття.

Що далі?

У березні розпочався черговий раунд відбору учасників Програми “U-LEAD з Європою”. Нова фаза проекту триватиме до 2020 року і передбачає підтримку створення та модернізації до 600 ЦНАПів та забезпечення їх інформаційно-комунікаційною інфраструктурою. Долучитись до цього проекту зможуть територіальні громади сіл, селищ та міст з кількістю мешканців від п’яти  до 50 тисяч з 22 реґіонів України. Отже, шанси на успіх адміністративної реформи в Україні збільшуються. Історія ж створення сучасного ЦНАПу у Тячеві – гарний приклад для інших громад, які лише планують впроваджувати цю новацію.

Підготував Андрій СЛОХІНЯК