Організатор заходу – Фундація «Бережімо спадщину» (“Chrońmy dziedzictwo»), головою якої є Артур Дерлікевич.

До слова: серед поезій, зібраних у книжці, є й вірш «Портрет» («Portret»), присвячений Дрогобичу Шульца, позаяк автор бував у місті над Тисменицею, як останніми роками надто тісні зв’язки має із Любліном, й галицька «особлива провінція» зоставила слід у пам’яті та душі поета.

Відкрила зустріч з Альфредом Вєжбіцьким кураторка заходу Олександра Зінчук.  Вона коротко розповіла  про життя та творчість люблінського  філософа, фахівця з етики,  поета  отця Альфреда Вєжбіцького.

Світлина від Леоніда Ґольберґ.

Відтак отець Альфред декламував свої поезії  у музичному  супроводі Марії Біль (віолончель) та дрогобичнки Лесі Блищак (скрипка).

Наголошу: цього разу, як буває в Ґалереї дедалі частіше, гостями імпрези були дрогобичан, зокрема Андрій Юркевич та Юрій Романишин з театру «Альтер».

На правій стіні приміщення Ґалереї експоновано майстерні чорно-білі світлини, виконані мистцем Пьотром Луц’яном, який, як відомо, не лише неперевершений, європейського рівня маляр, а й неординарний фотохудожник. Фотографії, зроблені лише за дві години до презентації «Вулиці Бернардинської» стали ілюстрацією до поетичного вечора, який зібрав десятки справжніх поціновувачів польського поетичного слова.

Під час спацеруз отцем Вєжбіцьким однією з найвідоміших люблінських вулиць Пьотр Луц’ян  зафіксував фотокамерою момент спільної прогулянки та спілкування з поетом та красу й затишок вулиці Бернардинської. Й це не випадково: саме на цій вулиці й знаходиться Ґалерея «Луц’ян», в якій і відбулася імпреза від Фундації «Бережімо спадщину».

Присутні на вечорі отримали можливість не тільки чудово провести час в гарному товаристві, творчій атмосфері, але й особисто поспілкуватися  з автором книги, придбати з автографом поета збірку віршів,  ілюстровану чорно-білими світлинами Пьотра Луц’яна, які вдало тонко передають атмосферу та затишок вулиці Бернардинської в Любліні.

Світлина від Ґазета "Майдан".

Наталія ЛАХМІЦЬКА, Люблін – для Дрогобицької інтернет-ґазети «Майдан»

Світлини Пьотра Луц’яна, Вікторії Лавринюк та авторки репортажу

Альфред Вєжбіцький

Портрет

 

Всі обличчя Дрогобича мають його риси.

Вулиці наповнені його відсутністю.

Годинник на ратуші відстукує хвилини з ніжністю,

проте не в змозі досягти збіг

свого та нашого часу.

Місто є цільним як ілюстрація.

Вікна, балкони, що повторюються та змінюються постійно,

жінки в густо зарослих альтанках і Месія на околицях,

уривки сентиментальної пісні, яка влучила кулею в горло.

2009

Переклад Наталії Бельченко