Погроми, спрямовані проти українців ромського походження, – це жахливо і пекуче соромно. Абсолютно не вкладається у голові, чому у той час, коли країна потерпає від російської агресії, українські громадяни ідуть бити українських громадян. Тішить, що дуже-дуже багато українців одностайні у категоричному засудженні цього неподобства, яке дуже скидається на провокацію, або ж замовлення.
Хто зацікавлений у цьому?
Росія задля демонстрації ганебної телекартинки на Європу?
Місцева влада, яка у режимі егоїстичної економії дуже своєрідно вирішує проблеми соціалізації і правозабезпечення незахищених верств (так перед Євробаченням видворяли з Києва безхатченків замість спорудження притулків і запровадження адаптаційних програм)?
Чи це – інтерес центральної влади напередодні виборів, аби відволікти від тем власної неефективності, або ж у контексті підкилимних воєн силових відомств (подейкують, С14 афільоване з АП)? Радше за все, всі вони щось демонстрували за рахунок прав українців ромського походження…
І чому Євген Карась виконує такі замовлення? Що, обріс «корисними зв’язками»? Тільки не треба, будь-ласка, гнати вату про «циган-розповсюджувачів-наркотиків». Такі підходи свідчать лише про ватність мізків, тобто розумову обмеженість того, хто вірить у такі тупі кліше, або ж про провокативність з метою розповсюдити такі кліше серед власників ватних мізків. Ні для кого не секрет, хто нагорі нашої владної системи менеджує наркообіг. Про це – на кожній свідомій кухні. І всі прекрасно усвідомлюють, що подолати проблему наркоторгівлі в Україні можна лише подолавши топ-корупцію, змінивши керівництво на таке, яке матиме політичну волю по-справжньому реформувати
як систему правозахисту (за якої б була забезпечена однозначна відповідність між злочином, зчиненим громадянином і покаранням), так і політичну модель, що б забезпечила контроль громадян за владною верхівкою і змінила рентно-кримінальну економічну модель на вільно-конкурентну.
А хто є низовою ланкою наркообігу (підлітки у школах, до прикладу… Карась, бува, не піде громити підлітків у школах?..), – це питання соціальне і вимагає створення програм соціальних профілактик.
Минулого літа на кілька днів опинилася у Странжі (Болгарія), де є цілі поселення болгарських ромів, які успішно займаються сільським господарством (конярством, вівчарством, городництвом). Коли купувала у них городину, вони спитали, звідкіля я приїхала (адже зовні не схожа на болгарку). Відповіла, що з України. За це мені подарували добрезний гігантський помідор діаметром з тарілку. Боюся, якби нині я гордо відповіла, що приїхала з України, мене б роми помідором не почастували… Ми живемо у 21 столітті, коли кожен, хто читає, знає про свою генетичну спорідненість з темношкірою праматір‘ю Євою. Так що до біса ксенофобію, расизм і таку іншу тупу лабуду. Ми маємо відгороджуватися від імперських загарбників кордонами прав і свобод кожного громадянина.

Аліна АРТЮХ

Єжи Фіцовський

Молитва до святої воші
Було це весною 1944 року підчас
дезинфекції циганського блоку
у концтаборі Аушвіц-Біркенау

спідниці хусти
в’яли у відвошивлювальні
всі у захисних барвах

у маках калюжницях скабіозах
на випадок лугу
який не трапиться

циганка у лазні біркенау
обдерта з кольорів
із затиснутим кулаком
одягнута
у довгу хвилясту воду

сховала у долоні
зернятко життя
насіння втечі
поміж лінією життя
і лінією серця
на перехресних дорогах
хіромантії

сховала у жмені
останню вошу
яка завжди відходить
коли смерть приходить

співала циганка
у лазні біркенау

сванта джюв
на джя мандир

свята вошо
не залишай мене
не дам тобі відійти
тільки ти мені залишилась
бог у пеклі не буває

твої сестри відходять
від наших померлих
залишся зі мною
захисти мене
свята вошо

підбіг з нагаєм наглядач
викрутив їй пальці
що там маєш злодійко покажи
той брильянт
монету золото

І впала воша
і впала зірка

Залишилась пуста долоня
і небо пусте
І входив у нього
за димом дим
за димом дим

З циклу “Смерть єдинорога” /1981/

 

Переклад з польської Дани Рудик

Цыганская дорога

Убили у них коня вороного
убили у них седую дорогу

вот лежит она
сама себе распутье
распадается в зное

Катились по ней помаленьку
колёса маслятами смазанные
а серьги отвечали
на вопросы солнца

Убили у них коня вороного
убили у них седую дорогу

Вот и продали цыгане
всю музыку из скрипок
на базаре в Велишеве
им было больше
некуда играть

В сбруе собачьего нюха
они ускользают
в даль куда их фортуна
пятым колесом покатилась

Перевод Андрея Базилевского

Дана Рудик

Варшавський трамвай

Румунський ром
немилосердно
заламує ребра
захриплого
“Гонера”.
Старий
потрісканий
перламутр
урочисто фальшує
“Рамону”.
Сорок басів –
на сороковини
чийогось смішного
кохання.
Дві зупинки
поганої музики.
Кульгавий фінал.
Невимовне
полегшення
з оказії
завершення.
Мій обол падає
у пом’яту бляшанку.
Площа Спасителя.
Виходжу.
Пане!
Я пережила
цю скалічену
мелодію…
Я переживу
кінець
світу.

Результат пошуку зображень за запитом "Погром на Лисій горі"