До огидної ксенофобської кампанії, спрямованої проти ромів, до гидкого нагадування про національність учасників сутички з одним з українських парламентарів додався ще й антисемітський вигук на марші в Одесі. Яка вражаюча виходить картина! Ніби спеціально написана для російського телебачення – ось вам Майдан!

І якби  тільки російської пропаґанди, з нею ми якось впораємося. А ось із західною огидою до середньовічної, відсталої країни, на яку ксенофоби хочуть перетворити Україну – навряд чи. Це і є найстрашніше. Тому що і ми, і ксенофоби однаково залежні від західної підтримки, західних грошей, західного тиску на Росію.

Ідіоти рубають гілку, на якій сидять і через свою цивілізаційну відсталість навіть не розуміють цього. Але на цій гілці разом з ними – всі ми. Ось що прикро.

Мені завжди цікаво спитати у тих, хто підтримує ксенофобські заклики та звинувачення: а чи помічають вони колоду в своєму оці? Я аж ніяк не  заперечуватиму, що серед ромів є продавці наркотиків – але ось тільки серед етнічних українців їх в сотні разів більше. Я аж ніяк не буду заперечуватиму, що серед учасників вуличних сутичок можуть бути чеченці – тільки ось серед етнічних українців їх в сотні разів більше. Я аж ніяк не  заперечуватиму, що серед євреїв є люди, які не сприймають Україну як повноцінну незалежну державу, є і ті, хто обкрадає її – ось тільки серед етнічних українців їх в сотні разів більше.

І це не тому, що роми, чеченці або євреї – такі хороші, а тому, що в Україні – в основному – живуть етнічні українці. Тому, власне, це Україна, а не Чечня або Ізраїль.

Етнічні українці в нашій країні – герої і будівельники. Етнічні українці в нашій країні – зрадники і злодії. Серед тих, хто вбивав людей на Майдані – чимало етнічних українців. А серед тих, хто загинув за Україну, – чимало людей інших національностей. Ніґоян був етнічним вірменином. А ось ватажок “ДНР” Захарченко – етнічний українець. Як і його однофамілець, міністр внутрішніх справ України, який віддавав накази “Беркуту”. Олігарх Коломойський – єврей, який перш за все думає про свої інтереси. Але саме цей єврей в скрутну годину очолив захист Придніпров’я від окупантів. А олігарх Фірташ – етнічний українець, який підсадив Україну на голку дешевого російського газу. І, повірте, це набагато гірше, ніж продавати наркотики на околиці міста – перетворити на політичного наркомана цілу країну.

Я можу множити такі приклади до нескінченності. Я можу нагадати про мільйони етнічних українців, які роками голосували за владу, готову перетворити країну на російську колонію. За Кучму. За Януковича. За Симоненка. Теж, здається, не чеченці і євреї.

Коли чеченці вмирали за свободу, українці голосували за Кучму, а ім’ям Дудаєва називали свої вулиці. Ви забули, так? Або не хочете згадувати?

Коли євреї воювали за свою свободу на Близькому Сході, радянські інструктори – в тім числі і етнічні українці – вчили арабських льотчиків і танкістів їх вбивати.

Коли пуштуни, співвітчизники українського депутата Найєма, воювали з окупантами в Афганістані, радянські солдати – в тому числі й етнічні українці, пам’ять яких ми шануємо, – “зачищали” їх кишлаки. Теж не пам’ятаєте? Та ні, пам’ятаєте.

Кожен ці приклади знає. І кожен ксенофоб знає. Але у ксенофоба простий підхід. Українці – це ті, хто йому, ксенофобу, подобаються. А ті, хто не подобається – “жиди” і “чурки”. Тому коли Президент йому подобається – так Президент Порошенко. А коли не подобається – “Вальцман”.

Жодної суперечности  в цьому немає. У дурості взагалі немає протиріч.

Мені скажуть, що не варто звертати на все це особливої ​​уваги. Що українці ніколи в більшості своїй не підтримували ксенофобських організацій. Що рівень етнічної нетерпимості в країні нижчий, ніж у багатьох інших країнах світу. Що Україна вся в білому.

Так, в білому. Тільки ось на цю білу сукню ідіоти постійно норовлять кинути грудки бруду і лайна. Щоб Україна стояла перед нами і світом в брудних плямах. Щоб від неї смерділо – на радість ворогам. Щоб вони показували на неї пальцем – ось яка замазура!

Я не маю наміру  не помічати людей, які компрометують і бруднять мою країну. Я знаю, що ці люди обов’язково нагадають, що вони цю країну захищали, що вони воювали, волонтерили, ризикували. І я хочу запитати у них – навіщо? Навіщо ви все це робили? Щоб перетворити Україну на чудовисько?

У вас не вийде. Ми не дозволимо. Україна не дозволить. Ви програєте.

Віталій ПОРТНИКОВ, Еспресо.