11 травня 1944  кремлівський диктатор Сталін підписав постанову ДКО №5859 «Про кримських татар» була підписана Сталіним. Від так за цим  підписом розпочалася примусова депортація кримців із Криму. Так одним розчерком пера комуністичних злочинців з Політбюро КПСС  була вирішена доля цілого народу на наступні півстоліття. Мотивацією цього жахливого акту, який нині ми можемо назвати не інакше як етнічною чисткою, стало звинувачення всіх киримли  у колаборантстві– співпраці з гітлерівцями  під час німецької окупації півострова. Однак у тогочасній пресі ця акція отримала велемовну назву – «очищення Криму від антирадянських елементів». Під час депортації з території Криму було виселено всіх кримських татар. Але наприкінці 60-х років деякі сім’ї повернулися, попри так звану «бульдозерну війну», під час якої руйнувалися нові кримські будинки. Тоді вдалося повернутися і залишитися лише одиницям.

30 червня 1945 року Президія Верховної ради СРСР позбавила Крим статусу автономії, і затвердила  подання Президії Верховної Ради РРФСР про перетворення Кримської АРСР в Кримську область у складі РРФСР. Отже, колишня Кримська АРСР стала рядовою областю в складі Росії. Зникли  з мапи півострова кримськотатарські назви міст і селищ, які отримали нові імена (звісно ж, «великою і могутньою» мовою). Фактично на офіційному рівні все робилося для того, щоб стерти в Криму саму згадку про автохтонів  півострова, а потужна ідеологічна машина імперії зла  безупинно продукувала міф про народ-зрадник .

Кримському народові, як і іншим, депортованим після звільнення їх території від фашистів, було висунуто звинувачення у співпраці з окупаційними військами. У надісланій десятого  травня 1944 року на ім’я Сталіна спеціальній доповіді Берія писав: « З урахуванням зрадницьких дій кримських татар проти радянського народу і виходячи із небажаності дальшого проживання кримських татар на прикордонній території Радянського Союзу, НКВС СРСР вносить на Ваш розгляд проект рішення ДКО про виселення всіх татар з території Криму».

Депортація  розпочалася рано-вранці 18 травня 1944 року. Насильне вигнання людей зі свої домівок, їхнє етапування до залізниці і завантаження у завчасно накопичені на залізницях Криму вагони для перевезення худоби, здійснювалось солдатами і офіцерами військ НКВД, котрі ставились до нещасних людей вкрай жорстоко. Насильства застосовувалось в однаковій формі до дітей, старих, вагітних жінок. В усіх свідченнях збігається  одне – крики і лайки військових, плач дітей, удари прикладами немічних. Прикуті до ліжка тяжкохворі люди, яких не можна було транспортувати у відведений для виселення термін, підлягали знищенню.

Внаслідок жахливих умов перевезення та переселення загинуло близько 46 відсотків кримськотатарського народу. Близько п’яти тисяч кримських татар було направлено у розпорядження “Московвугілля” для роботи на шахтах і торф’яних розробках. Близько 70 відсотків виселених скеровували  на спеціальні поселення в Узбецьку СРСР, інші – у Марійську АРСР, Горьковську, Свердловську, Костромську області РСФСР. З урахуванням колишніх військовослужбовців загальне число депортованих кримських татар перевищило 200 000 чоловік.

Всі роки незалежности України близько 15-20 тисяч кримських татар збиралися  з реґіонів автономії 18 травня на мітинг у Сімферополі. Останні кілька років кримськотатарська молодь ввечері 17 травня проводила акцію «Запали вогонь у своєму серці», викладаючи зі свічок символ кримських татар – тамґу, контури Криму й цифри – кількість років, що минули з часу депортації.

Але так було до окупації Криму чотири роки тому. Сьогодні акції на підтримку гордого, волелюбного  народу киримли й в пам’ять про 1944-й відбуваються по всії Україні. Водночас згадують і киримли, й уся Україна події пов’язані з окупацією (яку ще  досі сором’язливо називаємо чомусь «анексією») , йдеться й про те, що нині коїться в Криму, як кремлівський режим переслідує кримських татар.

Нині  й  Дрогобичі згадує  страждання та жертви, яких зазнав кримськотатарський народ під час депортації.

У ці дні – кожен з нас – киримли.

Результат пошуку зображень за запитом "Я кримський татарин"