Працюємо ж власне для того, щоби  нарешті з’явилося  в країні громадянське суспільство, щоби запобігати проявам свавілля з боку влладців,  для того, аби urbi et orbi  надавати правдиву інформацію про те, що коїться довкола нас.

Колись  Наполеон Бонапарт сказав: «Журналіст – це чистильник вулиць, що працює пером». До певної міри це правда. Та маємо пам’ятати не лише про це, але згадувати й слова Гая Белламі: «Репортери не вірять нічому. Це їхній символ віри», й самим шукати правду, а відтак  ділитися нею  з читачами (слухачами, глядачами).

А ще – не забувати про цехову солідарність, про те, що коли ми згуртовані, влада, котрій сьогодні так не до вподоби вільні медія, не зможе тиснути на тих, хто прагне змін на краще й справжньої демократизації нашого українського дому.

Так само слід дбати про дотримання основних засад цеху, й зупиняти амбітні порухи невігласів, котрі переконані в тому, що в добу новітніх технологій можна робити все що завгодно і як заманеться.

Тож не забуваймо  про високе покликання фаху й гідно виконуймо свої професійні обов’язки.

Зі святом, колеги!

34559207_828264397369385_8954957961201975296_n